У Кропивницькому на меморіалі Льотної академії вшанували девʼятьох воїнів: хто вони

16:24, 19 Червня, 2024

У вівторок, 18 червня, в льотній академії Національного авіаційного університету, відбулось вшанування курсантів, випускників та співробітників, які загинули під час війни.

Як повідомили в пресслужбі міськради Кропивницького, в навчальному закладі презентували пам’ятний стенд та віртуальний меморіал пам’яті, присвячений дев’ятьом загиблим воїнам.

Містяни вшанували пам’ять усіх загиблих захисників України хвилиною мовчання. Архієпископ Кропивницький та Голованівський ПЦУ Марк прочитав колективну молитву за загиблими.

“Ми вшановуємо молитовно тих, хто тут навчався і працював, хто віддав життя за свій народ та країну і за їх майбутнє. Ці чоловіки так любили небо і ми просимо, щоб небеса їх прийняли, як своїх янголів”, – зазначив Владика Марк.

За словами очільника Льотної академії Сергія Неділька в планах вишу перейняти традицію закордонних навчальних закладів, де іменами національних героїв називають навчальні аудиторії.

У “Віртуальному меморіалі” зібрана та впорядкована інформація про дев’ятьох загиблих захисників.

Андрій Грядюшко народився 26 лютого 2000 року в селищі Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області. Навчався в Хмелівській загальноосвітній школі, мав гарні результати в навчанні, нагороджений численними грамотами. Захоплювався футболом, тенісом, більярдом, любив малювання та художню фотографію.

У 2016 році вступив до Льотної Академії НАУ на спеціальність “Авіаційний транспорт”, пройшов навчання на кафедрі військового вишколу Льотної академії НАУ за програмою підготовки офіцерів запасу, отримав первинне офіцерське звання “молодший лейтенант запасу”. 

У червні 2020 року Андрій закінчив виш, поїхав працювати за кордон. Наприкінці 2021 року повернувся в Україну, готувався до вступу в магістратуру ЛА НАУ.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Андрій долучився до тероборони рідного села Хмельове, а на початку березня був мобілізований до лав ЗСУ.

З 10 квітня захисник був на Донецькому напрямку, він був командиром механізованого взводу окремої танкової бригади.

17 жовтня 2022 року  Андрій підвіз на позицію боєприпаси і прийняв бій разом із солдатами свого підрозділу. Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту  Яковлівка, Бахмутського району, Донецької області Андрій отримав важке поранення, не сумісне з життям. Полеглого воїна поховали в рідному селі 24 жовтня 2022 року. 

Сергій Довгенко народився 3 квітня 1999 року у Кропивницькому. 

У 2016 році закінчив загальноосвітню школу №33, за досягнення нагороджений численими відзнаками та грамотами. Того ж року Сергій вступив до Льотної академії НАУ на факультет обслуговування повітряного руху.

Сергій долучився до лав ЗСУ 7 квітня 2022 року, був направлений у місто Володимир Волинської області, згодом на Донецький напрямок. 

11 січня 2023 року поблизу села Піщане на Харківщині автомобіль, в якому повертався із завдання командир зенітно-ракетного взводу, лейтенант Сергій Довгенко, потрапив під ворожий обстріл. Отримані офіцером ушкодження виявилися несумісними з життям.

Поховали Сергія 17 січня 2023 року на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. Захисника посмертно нагородили орденом “Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня. 

Данило Сікорський народився 7 листопада 2002 року у Херсоні.

Ще навчаючись у ліцеї захопився авіацією. У вересні 2020 року вступив до ЛА НАУ на  навчання за програмою “Льотна експлуатація повітряних суден”. 

З початку повномасштабного вторгнення Данило поєднував навчання з волонтерством, а через рік, бувши курсантом 3-го курсу академії добровільно встав на захист країни.

З 18 березня 2023 року солдат Данило Сікорський  призначений на посаду гранатометника, мав позивний “Марк”, служив на Донецькому напрямку.

20 серпня під час штурму ворожих позицій Данило врятував побратима: під ворожими обстрілами дістався до важко пораненого військовослужбовця, допоміг доповзти до більш безпечного місця, а сам повернувся на бойову позицію.Того ж дня він героїчно загинув.

Прощання з 20-річним Данилом відбулось 29 серпня  в Херсоні, воїна поховали на місцевому цвинтарі. Захисника посмертно нагородили державними нагородами: почесним нагрудним знаком “Золотий хрест”, “За особисту хоробрість”, “За мужність” III ступеня. 

Андрій Таран народився 13 грудня 1999 року в селі Саксагань П’ятихатського району Дніпропетровської області.

Сумлінно навчався в школі та ліцеї, був постійним учасником спортивних змагань. У 2017 вступив до льотної академії, навчався на факультеті “Організація повітряного руху”. 

З першого курсу виконував обов’язки старшини групи. Проходив навчальну практику в міжнародних аеропортах Бориспіль та Харків.

За результатами успішного складання тесту з англійської мови у травні 2021 р. отримав сертифікат 4-го рівня володіння мовою за шкалою IКАО, пройшов повний курс військового вишколу в льотній академії, отримав звання молодшого лейтенанта запасу.

У 2022 році закінчив академію та отримав диплом магістра з відзнакою.

16 березня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Після двох місяців загальної підготовки у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного служив помічником начальника штабу, командиром розвідувального взводу, мав позивний “Деймос”. Брав участь у найзапекліших боях на Запорізькому напрямку.

17 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області захисник проводив медевакуацію поранених бійців під мінометним обстрілом. Йому вдалося врятувати життя 8 побратимів, але ціною власного життя. Поховали офіцера в рідному селі. Його посмертно відзначили орденом “За мужність” III ступеня.

Ринат Фасхутдінов народився 1 травня 1989 року у Кропивницькому. 

14 серпня 2015 року Ринат долучився до лав ЗСУ, брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей з жовтня 2015 року. Пройшов вишкіл у навчальному підрозділі, отримав кваліфікацію заступника командира бойової машини БМП-1 III класу. Воював у складі 53-ї окремої механізованої бригади.

В жовтні 2016 Ринат був звільнений в запас, у лютому 2017 медкомісією був визнаний непридатним до військової служби.

18 січня 2020 року уклав контракт про проходження військової служби у ЗСУ, служив водієм. 2 квітня 2020 р. через погіршення стану здоров’я був звільнений з військової служби у запас, в захисника була встановлена 3 група інвалідності. Того ж року Ринат вступив до льотної академії на програму “Аварійне обслуговування та безпека на авіаційному транспорті”. Але здобути омріяний фах Ринат не встиг. Важкі хвороби, отримані внаслідок війни, забирали сили. 25 січня 2023 р. він помер. Похований захисник на Далекосхідному кладовищі.

Артур Ільченко народився у Кропивницькому 10 лютого 1967 року. Працював на заводі дозавтоматів, через 1 рік був призваний до лав радянської армії. Після звільнення працював таксистом. В льотній академії НАУ Артур Ільченко працював з травня 2019 року на посаді стрільця служби авіаційної безпеки. З початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України, воював у складі стрілецького батальйону на Луганщині.  

21 травня, під час ворожого обстрілу, у бійця, що знаходився неподалік на позиції, заклинило кулемет. Артур Ільченко вискочив зі свого окопу на допомогу і був смертельно поранений. Поховали захисника на Алеї Слави Далекосхідного кладовища. Згідно указу Президента України воїна нагородили орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Олексій Пашкевич народився 12 лютого 1983 року у Кропивницькому. З раннього віку проявляв інтерес до авіатехніки, у своїх мріях був авіатором, залюбки одягав пілотку і при нагоді, коли бачив військового віддавав честь.

У 2000 році вступив до льотної академії, отримав освіту за спеціальністю “Виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів” та здобув кваліфікацію інженера по експлуатації повітряних суден.

Освоїв експлуатацію типів літаків, побував у багатьох країнах. Планував відкрити свою автомайстерню. З початком повномасштабного вторгнення рф проти України працював в ЛА НАУ, долучився до волонтерства. Був призваний до лав ЗСУ з серпня 2022 року. Мав позивний «Льотчик».

В березні 2023 пройшов навчання у Німеччині, у складі представників Міноборони України брав участь в отриманні і обкаті нової техніки (БМП Marder). З серпня 2023 року десантно-штурмова бригада проводила контрнаступ на Запорізькому напрямку, їм вдалося звільнити ключові населені пункти, зокрема, село Роботине.

Лейтенант Олексій Пашкевич загинув 24 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Похований 27 жовтня 2023 року на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому. 

Андрій Соловйов народився 3 червня 1969 року у Кропивницькому в родині військових: батько – підполковник ВПС, штурман, дід – майор артилерійських військ.

У 1988 році він закінчив машинобудівельний технікум за спеціальністю технік-механік.

Проходив строкову військову службу 1988 1990 рік в Україні у військах ППО, згодом працював на приватних підприємствах.  3 червня 2015 року був призваний по мобілізації до ЗСУ, брав участь в АТО на території Луганської та Донецької областей.

Андрій Соловйов відзначений численними держнагородами: нагрудними знаками “Учасник АТО”, “За участь в Антитерористичній операції”, пам’ятною медаллю “За оборону Щастя”, 

7 липня 2016 року Андрій Юрійович був звільнений зі ЗСУ, демобілізований в запас. В льотній академії НАУ працював з 2017 року стрільцем служби авіаційної безпеки.

Андрій Соловйов став на захист Батьківщини з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 27 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, служив навідником станкового протитанкового гранатомета в 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. 20 червня 2022 року, під час руху вантажівка, в якій був захисник, Андрій Юрійович, підірвалась на міні поблизу Новодонецьке Краматорського району Донецької області. 

Євгеній Цимбал народився 9 серпня 1978 року в селі Нерубайка Новоархангельського району Кіровоградської області.

Працював охоронцем Кіровоградської міської лікарні швидкої допомоги, потім на заводі “Гідросила”, “Червона зірка” електромонтером, маляром-будівельником. В листопаді 2019 року був прийнятий на посаду стрільця служби авіабезпеки в льотну академію НАУ.

У перші дні повномасштабного вторгнення приєднався до тероборони, будував блокпост на Великій Балці, вступив до Всеукраїнської спілки воїнів “Бойове братерство України”, склав там присягу. 17 вересня 2022 року був мобілізований, був на посаді старшого стрільця на Херсонському напрямку.

10 листопада Євгеній Семенович загинув в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області.Похований воїн на Алеї Слави Далекосхідного кладовища. 

Останні новини по темі
На щиті: дві громади повідомили про загибель військових з Кіровоградщини
У Кропивницькому дитяче стоматвідділення не працює під час відключень електрики: коли це зміниться?
Читайте також

«Кіровоградобленерго» опублікувало графік відключень електрики за чергами, які запроваджують на Кіровоградщині у четвер, 18 липня....

20:13, 17 Липня, 2024

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників.

17:33, 17 Липня, 2024

У соціальних мережах, зокрема у анонімних Telegram-каналах, заявилися фейкові повідомлення про «тотальні блекаути» та «нові графіки відключень». Пояснюємо, як відрізнити фейки т...

17:25, 17 Липня, 2024