У памʼять про полеглого брата: у Кропивницькому збирають на пікап для військових
Кропивничанин Олександр Голод мав відстрочку від мобілізації, проте у 2022 році ухвалив рішення: стати на захист українського народу. Яким був сміливий захисник, як любив жартувати й вмів дружити — «Гречці» розповіла його двоюрідна сестра Ольга.
Він завжди вмів жартувати й дружити
Олександр Голод народився у Кропивницькому 12 травня 1987 року. У дитинстві у них була дружня компанія: його рідна сестра Катерина та двоюрідні сестри Оля, Марія й Вікторія.
«Він завжди вмів жартувати, завжди оптимістом був. Вмів розсмішити й підбадьорити, мав багато друзів. Іноді коли й серйозно казав, ми, бувало, сприймали це як жарт. Через це ставалися курйозні ситуації», — пригадує Ольга Руденко.
Наприклад, тоді ще маленький Олександр вибіг на зустріч мамі з криками, що сталася пожежа і палає гараж. Та мама подумала, що то він жартує, аж поки не побачила пожежні машини.
«Це наш сімейний анекдот, вона часто про це згадує: що ось йшла собі без поспіху, думала — от знову Саша придумав щось! Аж поки пожежників не побачила», — посміхається Ольга.
У Кропивницькому Олександр закінчив школу, а потім й профтехучилище, де здобув професію кухаря. Та кухарем й не працював. Після строкової служби працював й охоронцем на шахті, й електромонтером-високовольтником.
Тут же, у Кропивницькому, Олександр Голод закохався, одружився. У пари народився син.
«Хто, як не я?»
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, Олександр вирішив, що захищатиме країну від окупантів зі зброєю в руках.
«Він мав бронь. Проте Саша сказав “а хто ж, як не я?”. Ось так і вирішив», — розповіла Ольга.
Спочатку Олександр потрапив до лав 56-ї бригади, згодом перевівся до 118 ОМБр. Служив командиром розвідувального взводу. Служив на Херсонщині, Луганщині, Донеччині.
Побратими розповідали, що кропивничанин завжди був готовий допомогти, був непосидючий і любив у всьому порядок.
«Якось вони приїхали на позиції, то Саша роздивився і сказав: “але ж тут бані немає. Треба будувати!”. Й іншим допомагав іншим, був добрим, чесним», — додала Ольга Руденко.
За її словами, Олександр через певний час списався з армії. Багато побратимів з його бригади загинули.
«Його списали на пів року. Та він вирішив повернутися, не міг бути осторонь», — зазначила двоюрідна сестра.
Сестри Олександра долучилися до волонтерства. Марія, яка вже багато років проживає в Польщі, постійно підтримувала звʼязок й з побратимами Олександра Голода, уточнювала про поточні потреби й оголошувала збори на них.
Страшну звістку про загибель родина отримала 20 жовтня 2024 року. В цей день, під час виконання бойового завдання у Запорізької області старший солдат Олександр Голод загинув.
Поховали полеглого захисника на Алеї слави у рідному місті.
Допомога військовим у памʼять про брата
«Зараз Марія оголошує збори на необхідне для наших зі 118-ї бригади. Ми всі — рідні Саші, його друзі, близькі — всі долучаємося до зборів, допомагаємо. В памʼять про Сашу», — додала Ольга.
Наразі сестра Олександра оголосили збір на пікап, який необхідний для військовослужбовців у 118 ОМБр. Загальна сума збору становить 350 тисяч гривень. Станом на 21 січня їм вдалося зібрати 253 тисячі гривень.
Також між всіма донаторами, які зроблять внесок більш як двісті гривень, розігрують шампанське «Артемівське» з Донеччини.
«Присвячую цей збір брату. Його мужності, нескореності й безмежному оптимізму», — підписала Марія Дергачова.
Деталі збору, умови розіграшу, а пізніше звіт про купівлю і передачу військовим пікапу Марія Дергачова опублікує на своїй Instagram-сторінці. Долучитися до збору на пікап можна, надіславши будь-яку суму на «банку» Монобанку:
- за посиланням,
- за реквізитами IBAN UA 12 322001 00000 2620 1353 8836 71.
Раніше «Гречка» публікувала, що спецпризначенці 3-го окремого полку імені князя Святослава Хороброго розповіли про бойового побратима, українського поета Максима Кривцова. Відео про нього опублікували до роковин його загибелі.
