«Він вмів гуртувати людей»: на війні загинув військовий Антон Яковенко

Перша виставка у 10 років

Антон Яковенко народився 27 березня 1985 року у місті Долинська в родині педагогів на Кіровоградщині. Як розповіла «Гречці» його сусідка і директорка школи №2 Галина Бойко, Антон ще змалечку захопився малюванням. Цікаво, що викладачем образотворчого мистецтва у школі мистецтв, куди ходив Антон, був його власний батько – Сергій Яковенко.

«Першу виставку його малюнків йому батьки зробили десь в років десять – пам’ятаю, тоді у під’їзді їх розвісили. І він як справжній художник – у костюмі, з “метеликом”. А вже з шостого класу він захопився історією», – розповіла Галина Іванівна.

Антона Яковенка вже з середньої школи вирішив, що хоче вивчати саме історію і розвиватися у цьому напрямку. Тож по закінченню школи вступив в університет у Кропивницькому на факультет історії й права.

Галина Бойко згадує, що він обожнював навчання і завжди багато розповідав про університет, про історію, коли приїжджав до рідного міста.

«Він був обов’язковим: якщо щось пообіцяв, то виконає попри все. І завжди такий привітний, щирий. Справжній життєлюб», – поділилася вона.

Вже на першому курсі університету Антон Яковенко сів за одну парту з Олександром Морощуком – і з того часу вони стали близькими друзями.

«Він обожнював музику і фільми. Одна з мрій у нього була це потрапити на концерт улюбленого гурту Metallica. І ми любили разом дивитись кіно, особливо фільми жахів. І він міг розповісти все про фільм: і біографію акторів, де знімалися, сюжетні нюанси. З ним завжди було цікаво», – зізнався Олександр Морощук.

Не терпів несправедливості

Після випуску з університету Антон певний час вів дитячий гурток у рідній Долинській, а потім переїхав у Київ, де вже на той час працював у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури його рідний брат Андрій. Там Антон почав працювати на телеканалах, поєднуючи свій талант візуального мистецтва із захопленням історіями. Згодом працював режисером монтажу на телеканалі XSport.

«У Києві він закохався в Олександру. Вона сама з Криму, та через російську окупацію їй довелося виїхати з півострова. Згодом вони одружилися, і у них народилася донька Уляна. Знаєте, він з нами, друзями, був драйвовим, а з родиною він був уважним і турботливим. І він був справжнім життєлюбом, вмів подружитися з будь-ким. Він вмів надихати та гуртувати людей, заряджати своїм позитивом», – розповів друг полеглого захисника.

Антон Яковенко з дитинства виховувався із розумінням важливості свободи, самоідентичності. Він дуже пишався, що його батько, Сергій Яковенко, ще до оголошення незалежності України у 1990-их роках вивісив з вікна будинку український прапор. І ще він не терпів несправедливості, тож лишитися осторонь не міг.

«Вже через день після початку повномасштабної війни Антон був у центрі комплектування, щоб стати до лав тероборони. Потім вже перевівся до бригади, воював на Донеччині: під Бахмутом, в районі Вугледару», – поділився Олександр.

Ант з шевроном Metallica

Антон служив мінометником в складі 72-ї окремої бригади імені «Чорних запорожців».

Тепер назва улюбленої групи була в Антона Яковенка на шевроні. І коли він приїжджав у відпустку, то вже обирав інший жанр кіно для перегляду: він казав, що жахів війни йому вистачає в житті.

На своїй сторінці у Facebook, де своє ім’я Антон скоротив до Ант, 18 серпня 2023 року він опублікував допис про те, як змінилося його життя після початку повномасштабного етапу російсько-української війни. Порівняв два фото: перше він зробив на концерті гурту Metallica, на який зміг потрапити у 2019 році. На другому – його шеврони на військовій амуніції.

За два роки служби Антон Яковенко як учасник бойових дій отримав нагороду президента «За оборону України».

На початку лютого 2024 року Антон Яковенко збув у відпустці, бачився з рідними і спілкувався з близькими. Після повернувся до виконання бойових завдань на Донеччині. На другі роковини повномасштабного вторгнення він опублікував своє фото з жестом, який одночасно означає і число два і знак V – першу букву англійського слова victory, «перемога».

Вже 28 лютого стало відомо, що Антон Яковенко загинув у боях в районі Вугледару. На  Facebook-сторінці захисника почали з’являтися дописи його близьких, знайомих, колег, друзів, однокурсників – всіх, у житті кого він лишив свій світлий слід.

Його колега Сергій Комар опублікував відео, присвячене Антону Яковенку з підписом «Спи спокійно, друже…».

У Антона лишилися дружина Олександра і трирічна донечка Уляна. Якщо ви хочете підтримати родину фінансово, то це можна зробити, переказавши будь-яку на картку за номером: 5375 4114 0695 5794 (Олександра Т.).

Церемонія прощання з полеглим захисником Антоном Яковенко відбудеться у Києві. Про дату і час буде повідомлено додатково.

Фото з Facebook-сторінки Анта Яковенка