«Вітражі Маріуполя − втрачене мистецтво»: як у Кропивницькому навчали створювати авторські вітражі
У Кропивницькому 19 листопада, у 1000-й день повномасштабної війни, відбувся майстер-клас на тему «Вітражі Маріуполя − втрачене мистецтво».
Захід провели в обласній бібліотеці для юнацтва імені Євгена Маланюка. Модераторкою його була кураторка культурного напрямку центру «ЯМаріуполь» Олена Прохорова.
«Під час повномасштабного вторгнення та окупації російськими військами Маріуполя усі вітражі, ймовірно, були знищені. Дослідження лише за google-картами свідчить про те, що будівлі, де знаходилися вітражі, сильно постраждали. За таких умов скляні поверхні в десятки квадратних метрів не мали жодних шансів вижити», – зауважила Олена Прохорова.
Тому вона у вигляді майстер-класу вирішила розповісти кропивничанам про вітражі Маріуполя та їхню роль у формуванні архітектурного образу міста, їх український колорит.
«Вітражі – це найбільш втрачена культурна спадщина Маріуполя. Хочеться, щоб люди у Кропивницькому звертали увагу на свої вітражі: що вони є, існують, і щоб вони це зберігали – не знищували, не міняли, не заміняли чимсь іншим», − говорить пані Олена.
Аби нагадати людям про вітражне мистецтво Маріуполя також створили виставку «Обережно крихке!», яка вже подорожує містами України. Нині вона вже побувала у чотирьох містах України: Києві, Львові, Рівному та Одесі. Навесні 2025 року її презентують у Кропивницькому у Музеї мистецтв.
«Вітражі були у Маріупольській камерній філармонії, Приазовському державному технічному університеті, міському палаці культури «Чайка» (колишній Палац культури моряків), у ДК «Металургів». А, наприклад, у Маріупольській камерній філармонії у вітражах в оформленні чітко простежувалася українська тематика. Це свідчить про те, що Маріуполь – українське місто. І окупанти свідомо знищували саме українську культуру», − говорить кураторка культурного напрямку центру «ЯМаріуполь» Олена Прохорова.
На тематичному майстер-класі учасниці мали можливість створити свої власні імітовані вітражі на осінню тематику, використовуючи текстурну пасту та акрилові фарби.
Авторка: Тетяна Левінська