Світлана Хавроненко: Малювання – це залежність(ФОТО)

Рудоволоса дівчина з гарними очима та золотими руками – саме так хочеться охарактеризувати молоду художницю Світлану Хавроненко з Кіровограда.
Випускниця Мистецького факультету КДПУ ім. В. Винниченка (Кіровоград) постійно розвивається, шукає себе у різних галузях Handmade: захоплюється не тільки малюванням, а й ліпленням з глини, шиттям оригінальних жіночих сумок, виготовленням новорічних іграшок та декоративних елементів інтер’єру. ЇЇ креативність зашкалює, скромність дивує, а погляд зачаровує. Здається от-от вона дістане пензля й почне малювати – тоді їй вже нічого не заважатиме, адже мистецтво для неї… А що для неї значить мистецтво, Лана далі розповість сама.
• Хто розвивав в тобі талант художниці?
– В дитинстві, коли моя мама побачила, що в мене щось виходить в малюванні, вирішила віддати свою «талановиту» доньку до художньої школи, що вона з успіхом і зробила. Але я страшенно не хотіла вчитися, а про те, щоб колись стати художником і думки не було. На щастя, я потрапила не до викладача художньої школи, а до самого художника, який працював там. Саме він вплинув на мене – тоді я дуже захоплювалася його роботами.
• Часто даруєш свої картини на свята своїм близьким, знайомим?
-Якщо людина якась мені дуже сподобалася, то я із задоволенням зроблю їй невеличкий подарунок. Врешті-решт я не колекціоную свої роботи.
• Десь виставляла вже свої роботи?
– Виставляла, але я, чесно кажучи, не дуже серйозно ставлюся до своїх виставок. Часто запрошують з бібліотеки ім. Бойченка, відправляла роботу до «PinchukArtCentre». Зараз викладаю свої роботи в Інтернеті: на свої сторінці «Вконтакте», дещо можна переглянути на Фейсбуці, але більшість робіт все ж таки розміщую на міжнародному сайті «DeviantArt» – тут безліч робіт як художників-початківців, так і професіоналів.
• Улюблені художники, можливо кумири?
-В дитинстві страшенно захоплювалася Сальвадором Далі. В нас вдома були альбоми репродукцій його робіт, я їх дуже любила перелистувати. Зараз імпонують роботи Гюстава Клімта.
• Є якісь улюблені кольори, персонажі, які постійно присутні на картинах?
-Раніше був улюбленим синій колір. В деяких полотнах він аж зашкалює. Приваблюють чорно-білі картини, намальовані тушшю – в мене ціла серія таких малюнків є. А от улюблених персонажів не маю. Зараз малюю багато портретів як з фото, так і з натури. Але природу, наприклад, малювати не люблю – не тягне.
• Існує думка, що в кожному своєму творі митець закладає якийсь смисл. Це правда?
-Особисто я цього не роблю. Але іноді буває, що люди знаходять і читають те, чого я навіть сама не думала. Бувають випадки, коли замовники самі просять намалювати якесь глибоке полотно, тоді вже смисл я закладаю спеціально.
• Що робиш, коли взагалі не хочеться малювати?
-Ну, зараз творча криза мені не загрожує. Малювання – це залежність.
Але якщо вже такі моменти бувають, то я ліплю котів. В мене є невелика колекція статуеток Котів-йогів, Котів- Масказорре з м’якої глини.
• Зараз розвиваються комп’ютерні технології, стає популярним StreetArt. Не думала про те, щоб спробувати себе в цих нових, досить актуальних жанрах?
-Я деякий час працювала з комп’ютером в рекламному агентстві, але це було недовго. Розумієш, щоб займатися комп’ютерною графікою, треба мати якісь навички роботи з програмами-редакторами. В мене їх майже немає. Але там простіше малювати: щось не вийшло, Ctrl+Z (відмінити) допоможе. А от на полотні так не можна, зробив помилку – бери нове.
• Як вважаєш, комп’ютерні малюнки в далекому майбутньому замінять намальовані полотна?
-Думаю ні. Ручна робота сьогодні в попиті, незважаючи на свою високу ціну. Можливо вона не так оцінюється покупцем, як самим художником, але цінується.
Спілкувалась Світлана Дубина