Кіровоград: неопубліковане інтерв’ю з Олександром Шаталовим

 Отже, залишалося домовитися про зустріч.

Олександр Сергійович зустрічає з посмішкою, неначе ми давно особисто знайомі. Невисокого зросту, підтягнутий, першої миті він нагадує мені старшокласника чи молодого комсомольського працівника. Однак я знаю, до кого прийшов. Для початку кажу, що до слів класика про те, що краса врятує світ, варто додати ще й таку категорію, як щирість. Господар кабінету погоджується, й ми домовляємося, що під час інтерв’ю будемо щирими.

Інтерв’ю відбулося. Підготовлений текст передаю помічникам респондента. Минає день, другий. Нарешті мені пояснюють помічники Олександра Сергійовича: в окремих епізодах я не точно його зрозумів, а тому треба зачекати, поки попрацюють над відповідями. Я погоджуюся, сподіваючись, що все-таки інтерв’ю вдасться опублікувати в одному з наступних номерів. Але не судилося. Спочатку через те, що перший заступник голови облради відбув у відпустку, а потім – через зміну «губернатора», яка торкнулася й долі Шаталова. Як відомо, вийшовши з відпустки, він відбув зі своїм патроном Сергієм Ларіним на роботу до Києва. На цьому можна було б і поставити крапку, однак, на моє переконання, деякі епізоди неопублікованого інтерв’ю можуть видатися цікавими читачам, тим більше, що вони підтвердженні диктофонним записом.

Пошуковець інвестицій мимоволі

Два роки тому, обґрунтовуючи необхідність введення посади першого заступника голови обласної ради(раніше такої посади не було) та обрання на неї саме його, голова облради Микола Ковальчук пояснив депутатам, і це зафіксували ЗМІ, що перший заступник голови облради  займеться залученням інвестицій в область. При цьому Микола Михайлович попросив колег не звертати увагу на молодість Олександра Сергійовича (йому тоді виповнилося двадцять вісім), бо він уже має десятирічний (!) досвід інвестиційної діяльності. Я запитав Шаталова, чи багато вдалося йому зробити в цьому плані, і почув у відповідь майже шокуюче: те, що говорив тоді, на сесії, Микола Михайлович, для нього самого було несподіваним експромтом голови облради. Мовляв, можливо, Миколі Михайловичу тоді дуже хотілося переконати депутатів, ось і все. Хоча, сказав Шаталов, той напрямок роботи, який він веде в обласній раді, включає в себе й питання інвестицій. Підтвердженням тому може послужити створення інвестиційного агентства. Коли ж я поцікавився, які здобутки самого агентства, почув: відповісти йому на це запитання важко, оскільки три місяці перебував у відпустці (пов’язаній із виборами) й, відповідно, не міг контролювати структуру.

Серйозною заслугою їхньої команди Олександр Шаталов вважає реорганізацію Знам’янської бальнеологічної лікарні. За його словами, їм удалося стабілізувати роботу цього закладу, але потрібно ще попрацювати, аби вивести її на беззбитковий рівень. Раніше вона фінансувалася з коштів, що виділялися на лікувальні заклади області, тобто фактично кошти витрачалися, підкреслив О. Шаталов, на санаторне лікування. Зараз є можливість спрямовувати їх на утримання перинатального центру при обласній лікарні.

Проте хіба можна на перше місце ставити самоокупність і більш як удвічі підвищувати вартість путівки? У відповідь почув, що й нинішня вартість путівки (3000 грн., до реорганізації – 1680 грн.) балансує на межі собівартості, що в санаторіях за такі ж послуги люди платять удвічі-тричі більше. Поясню: сьогодні у вартість путівки входить мінімум процедур, якого недостатньо для отримання бажаного результату, тому пацієнти змушені доплачувати за додаткові процедури чималі кошти.

Не міг я не поцікавитися й думкою Шаталова про поширювану деякими ЗМІ інформацію про те, що нібито Знам’янську бальнеологічну лікарню передано в оренду наближеній до керівництва області людині. Ту інформацію він назвав абсолютною брехнею, провокацією.

Соціологи не винні

Ці слова належать самому Олександру Сергійовичу. Відповідаючи на запитання, чи не має наміру сваритися з кіровоградськими соціологами, котрі за підсумками опитування пророчили йому незаперечну перемогу на парламентських виборах по кіровоградському мажоритарному одномандатному округу № 99, він відповів, що вини соціологів у його програші немає. Винні виборці, адже вони під різними приводами відмовлялися відповідати на запитання соціологів. При цьому Шаталов не забув і про різні брудні технології, підкуп виборців, що нібито застосовувалися суперниками. Довелося нагадати, що і його кампанія не була зразковою. Наприклад, портрети О. Шаталова висіли в усіх школах, лікарнях, установах і організаціях. «А інші кандидати намагалися розмісити там свої портрети? – запитав він мене. – Кому з них відмовили?» Кажу: «Це ж і так зрозуміло, що жоден керівник не ризикнув би дозволити агітацію в своєму колективі не за провладного кандидата» Олександр Сергійович сказав, що про такі випадки не чув, а ось йому відмовили, коли звернувся в магазини мережі «Формула смаку», що належить його головному супернику.

На запитання, де він узяв кошти на виборчу кампанію, Олександр Шаталов відповів так: там, де й інші кандидати брали – з фонду кандидата. І пояснив: він представляв не тільки себе, він представляв їхню політичну силу, тобто Партію регіонів, яка й підтримала його фінансами. Він категорично заперечив фінансування з благодійного фонду «Розвиток Кіровоградщини», до створення і функціонування якого причетний.

Наступним було моє запитання про те, яких би помилок він спробував би уникнути, якби розпочалася нова виборча кампанія. Олександр Сергійович зізнався, що про це якось не думав, але за мить додав: можливо, менше б уваги приділив своїм опонентам в останній тиждень. «Ви маєте на увазі телевізійну шоу-програму «Ми»? – поцікавився я. – Від багатьох кіровоградців чув, що участь у ній не додала вам прихильників». Олександр Сергійович зі мною не погодився, більше того, сказав, що вважає свою поведінку під час шоу виправданою – не міг же він сидіти й мовчати, коли його опоненти використовували системний підкуп виборців. «Я не збираюся в такій політиці брати участь, я молода людина і не хочу жити в брехні», – підсумував він. Говорячи ж про минулі вибори як черговий етап у своєму житті, він назвав їх серйозною школою. Вони змінили його самого, змінили багато його життєвих установок і багато чому навчили, зокрема – спілкуванню з людьми.

Кіровограду «загрожує»перезавантаження влади

Уже не загрожує. Тоді, напередодні початку нового року, коли ще здавалося, змін у керівництві областю не станеться, Олександр Сергійович охоче ділився своїми думками про необхідність перезавантаження кіровоградської міської влади.

На запитання, що ж його не влаштовує сьогодні в місті, уточнив, що не влаштовує не його, а людей. І назвав, що саме: не приймаються потрібні рішення; не проводяться реформи, які вони обіцяли провести, коли йшли на місцеві вибори. Зокрема, транспортна, земельна, комунальна реформи. Зрозуміло, що все це передбачало серйозні кадрові зміни в керівництві містом.

Він не приховував, що заплановані в місті зміни – це початок підготовки до майбутніх місцевих виборів. «Ми маємо багато зробити, щоб виборці нам повірили», – зазначив він.

Чи функціонуватимуть після виборів соціальні магазини? Олександр Шаталов запевнив, що вони не закриються, а мережа їхня навіть розшириться.

Під кінець нашої розмови в мене визріло ще одне питання, можливо, найголовніше: так чим же займається перший заступник голови обласної ради? Іншими словами: чи виправдовує він затрати коштів, які необхідні для утримання його і його помічників, секретарок?

Олександр Сергійович пояснив, що він опікується містами, допомагає їм консультаціями, відстоює їхні інтереси при складанні бюджету тощо, тобто зарплату отримує не даремно. Не існує критеріїв, якими можна було б оцінити ефективність його праці, але він вважає, що на своїй посаді працює не гірше, ніж інші заступники, в тому числі й заступники голови облдержадміністрації.

Ось такою вийшла наша розмова. Шкода, що вона не була опублікована у формі звичних для інтерв’ю запитань та відповідей, і читач позбавлений можливості самостійно оцінити сказане.

Валерій М’ЯТОВИЧ, «Наш Бізнес»