“Лицарі Степової Еллади” в Художньому музеї
14 жовтня 2011 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття виставки “Лицарі Степової Еллади” .
Козацтво і Україна, козацтво і український народ… Ці поняття здавна перебували в одному асоціативному ряду. І це аж ніяк не випадково. Адже через історію козацтва, по суті, переломлювалася ціла епоха в минулому України та її народу.
На певному етапі історичної еволюції саме козацтво почало відбивати загальні тенденції та закономірності розвитку українців як окремої етнічної спільноти. Хоч яку б сферу життя ми не взяли, козацтво залишило в ній помітний репрезентативний слід. В економіці це означало освоєнням величезних територій північнопричорноморських степів і створення господарства нового типу, яке ґрунтувалося на вільнонайманій праці і великій товаромісткості. В сфері політичній козацтво започаткувало новий етап у державотворчому процесі, внісши у нього зміни якісного характеру. Не менш вагомим був внесок козацтва у духовний розвиток українського народу: підтримка братського руху, шкільної освіти, православних церков та монастирів.
Частину творів, представлених на виставці, складають роботи з фондового зібрання обласного художнього музею на тему козаччини. Картини О. Коваленка «Ранок у запорожців», В. Федорова «Портрет Б. Хмельницького» (1954) та «Прийом російських послів у Чигирині» (1954), О. Данченка «Данило Нечай» (1954), «Максим Кривонос» (1954), «Розгром військ польської шляхти під Пілявою» (1954) та «Подвиг трьохсот під Берестечком» (1954) розкривають тему національно-визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 років.
Гетьманській столиці Б. Хмельницького – Чигирину присвячені твори В. Трамзіна «В’їзд Богдана Хмельницького у Чигирин» (1954) та «Оборона фортеці Чигирина» (1954).
Окремий експозиційний блок складають роботи, що відносяться до сучасного етапу у сприйнятті козацької теми. Зокрема, військово-історичні мініатюри представлені малою пластикою Володимира Крутоуса. Акварелі молодої художниці Марії Ачкасової (м. Южноукраїнськ) «Діти степу» (2011) та «Молитва» (2011) – філософські твори з ледь відчутними алюзіями на тему Степу та козаччини.
Своєрідною родзинкою експозиції є твори відомого українського скульптора та графіка Руслана Найди (м. Київ). Творчість Р. Найди представлена скульптурними композиціями «Воїн зі списом» (2007), «Кобзар» (2009) та «Чернець» (2011).
“ Скульптура для мене є центром, навколо якого організовується простір, – зазначає автор.
– Простір фізичний і духовний. А разом з тим і простір моїх думок та відчуттів. Якщо одинокий кам’яний моноліт на березі Дніпра чи курган посеред степу або самотній ідол-стовп є витворами монументальними, непорушними й вічними, то за допомогою кількох таких інсталяцій вже з’являється РУХ!… Скульптурна композиція – це шлях, пошук виходу вільного, бунтівного духу. Сам дух у середині кожної людини, який мене цікавить, є субстанцією фізичною, що, скажімо, через особливо заряджену пісню, книгу, картину чи скульптуру спонукає до руху. Іноді досить лише однієї іскринки – і дух, що спокійно спав у ДНК людини століттями, знову спричинює рух, розкручується по спіралі й нарешті вибухає ”.
Художник не вважає дух своїх творів суто національним. На його думку, він іде від бунтівної природи людини, яка живе і постійно перебуває в боротьбі чи в протистоянні. Людини нескореної, яка не є рабом – нічого й нікого, незалежно від будь-яких обставин, влади, країн і систем.
Указом Президента України від 7 серпня 1999 року було вирішено святкувати День Українського козацтва разом із святом Покрови Пресвятої Богородиці. Адже для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що Свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква Святої Покрови. Багато років підряд існувала традиція освячувати зброю на Покрову в церквах – вважалося, що це допоможе здобути перемогу в бою.
На виставці представлено дві ікони «Покрова Пресвятої Богородиці» (XIX ст.) та ікону на склі Олександра Ковальчука «Покрова» (2008).
Виставка діятиме впродовж двох тижнів.
Володимир Мороз – науковий співробітник
Кіровоградського обласного
художнього музею
