Життя, якого не показують: як живуть ув’язнені у СІЗО кіровоградці? (ФОТО)
Грати з товстого метала, залізне ліжко й туалет у камері з одним вікном – так виглядає камера для ув’язнення американського типу. Принаймні такою нам показує американську тюрму Голівуд. А от як виглядає звичайна українська камера, зокрема і кіровоградська? У які умови потрапляє ув’язнений після вироку суду? Чи насправді за гратами закінчується нормальне життя? Усі ці питання “Гречці” випала нагода задати й ув’язненим, і керівництву кіровоградського СІЗО, у якому нещодавно організували День відкритих дверей.
Кіровоградський слідчий ізолятор був відкритий у 1907 році. Його історія хоч і довга, але жодних конкретних відомостей про етапи роботи ізолятора не знайти. Сьогоднішній начальник СІЗО Олександр Іскра, зачіпаючи історію, говорить лише про старі будівлі, що знаходяться на території. У СІЗО перебувають особи під слідством, особи, які очікують початку дії судового вироку, а також ув’язненні з легкими формами злочину, у тому числі неповнолітні.
Розпорядок дня ув’язнених нічим не відрізняється від графіка, наприклад, пацієнта у лікарні. О 6 ранку підйом, о 9 – відбій, у вихідні на годину пізніше. Дві години на прогулянку, години для спорту, саморозвитку. Цікавість викликає те, чим займаються ув’язнені протягом дня. Голівуд нам показує лише обіди, прогулянки і релаксове камерне життя. Насправді ж немає і години, коли б ув’язнені байдикували.
“Зараз немає нікого і зазвичай нікого цілими днями не буває. Всі по роботам. Повертаються ввечері. Тут залишається лише черговий” – пояснив ув’язнений Сергій, після того, як ми зайшли подивитися їхню камеру.
Звичайна камера у СІЗО 4-місна, але трапляються й більші, на 8-12 ліжок. Кімната ув’язнених дійсно має вигляд схожий на голівудський: посередині кімнати довгий стіл, одно- або двоповерхові ліжка, телевізор, подекуди вентилятор, туалет та умивальник у кутку. В іншому кутку вішаки для одягу, на підлозі – взуття на ганчірці.
Неподалік від камер далі по коридору зупиняємося біля карцерів. Холодна кімната, з твердим ліжком і без світла – так описував карцер Олександр Дюма у романі “Граф Монтекрісто”, такою показали камеру Соньки Золотої ручки в однойменному серіалі. Один із заступників начальника СІЗО, посміхаючись, говорить, що карцер відрізняється від звичайної камери лише розміром.
“Така ж як і звичайна камера. Не холодна (сміється- Авт.). Ми ж не підключаємо спеціально туди холодильники. Карцери опалюються, як і інші камери. Туди можуть потрапити за порушення правил перебування у СІЗО: наявність заборонених предметів, конфлікти, повторні догани. Неповнолітніх можуть превести у карцер мксимум на 4 дні, дорослих – на 10 днів. Але як правило ув’язнених так довго там не тримають” – пояснюють журналістам.
Тема харчування у СІЗО підірвала кіровоградців після ув’язнення викладача КДПУ ім. В. Винниченка Олександра Ратушняка. Після його звільнення прямо у залі судових засідань, на камери тодішній політв’язень показав лоток із їжею, якою годують у слідчому ізоляторі. На вигляд -неприваблива, на смак, за словами Олександра Ратушняка, – неприємна. Після публікації відео із критикою прес-служба СІЗО одразу відреагувала на закиди відповідними пунктами в офіційних документах, що включають вимоги до харчування ув’язнених. Тож побувати у харчівні СІЗО було найбільшим бажанням під час екскурсії територією.
Їжу готують у великих котлах на кількасот літрів. Хліб випікають самостійно, він нічим не відрізняється від звичайного з магазину. На кухні запевняють, що єдина відмінність – відсутність хімії.
“Готуємо самі. По черзі. Хто не вміє, то доводиться швидко вчитися. Деякі харчі вирощуємо самі” – розповідає Володимир, який цього дня чергував на кухні.
Заступник начальника з комунально-побутового господарства говорить, на невеликих земельних ділянках, що є на території СІЗО, вирощують помідори, огірки, перець, кабачки, зелень. Зібраний урожай засолюють, наприклад, того року ув’язнені самостійно засолили 16 т помідорів.
На території СІЗО є крамниця. З 8 до 17.00 щодня можна придбати найнеобхідніші речі особистої гігієни, чай, кава, олія, солодощі, цигарки і т.п. Ціни – незавищенні.
Найбільшою гордістю у СІЗО вважають кімнату для перебування вагітних жінок та молодих мам. Її нам показують, проводячи екскурсію медпунктом. У цій камері, досить схожій на комфортну домашню кімнату, ув’язнена може перебувати у перші три місяці новонародженого. Розпорядок дня звичайний. У камері є кухонні меблі, бойлер, шафки для одягу та посуду. Ув’язнена у будь-який час під конвоєм може вийти на прогулянку, самостійно готує собі їжу і постійно знаходиться під наглядом медиків. За останні 4 роки у стінах СІЗО народилося чотири немовляти. Під час ув’язнення, запевняє начальник ізолятора, не вагітніли.
У медпункті працює лікар-терапевт, стоматолог, акушер-гінеколог, окуліст та інші спеціалісти. У слідчому ізоляторі також працює стаціонарний флюрограф та рентген, тож ув’язнених на лікування в кіровоградські медичні заклади вивозять у крайніх випадках. До речі, інформація про те, що в’язні часто хворіють туберкульозом – стереотип. Місцевий лікар запевняє, що останніми роками кількість туберкульозників є сталою, жодних тенденцій до збільшення.
Незважаючи на те, що історія слідчого ізолятора скупа на факти, “Гречці” все ж вдалося дещо дізнатися. Наприклад, за весь час роботи СІЗО була одна спроба втечі. Традиційно, через вікно з допомогою простирадл. Спроба виявилась невдалою: ув’язнений почув клацання зброї і побоявся, що в нього стрілятимуть, тож просто зупинився вз піднятими руками. До речі, в ізоляторі перебували і VIP- персони. Не один день у звичайній камері, без особливих умов чекав вироку суду один із мерів Кіровограда, Олександр Нікулін.
Світлана Дубина
Фото автора
