У Кропивницькому шукають місце під музей етноекспедицій проекту “Баба Єлька”
Наразі у фольклорних експедиціях проекту “Баба Єлька” зібралося близько сотні експонатів майбутнього музею: від килимів до медовухи.
Килим – один із експонатів майбутнього музею проекту “Баба Єлька”
Експедиції проекту розпочалися ще торік влітку. Відтоді з мандрівок учасники проекту привозять не лише записи старовинних пісень, адже “Баба Єлька” це фольклорний проект зі збереження автентичних народних пісень, а й кулінарні рецепти, різноманітну вишивку, старі фотографії.
– Майже з кожної експедиції ми привозимо експонати. Ідея музею з’явилася під час першої експедиції у с. Розсохуватку 13 липня 2018 року, де нам подарували килим, який пилився на горищі. Потім були рушники, вишиті сорочки, старі світлини, – розповіла співзасновниця проекту, редакторка “Нової газети” Інна Тільнова. – Із Глодос у нас є старі монети, із Копанок – ряднина і рушник, із Вищих Верещаків – кілька сорочок і чотири рушники. Є навіть вино і медовуха. Експонатів майже сотня, але ми щоразу привозимо ще і ще. Поки що все зберігається в одному місці, не призначеному для таких речей. Ми їх обробили спеціальними аерозолями, зробили паспорт кожної речі, тобто кожен артефакт має свою історію. Але відчуваємо, що їх треба показувати іншим.
Як відзначила Інна Тільнова на своїй Фейсбук-сторінці, приміщення для музею проекту “Баба Єлька” має бути на зразок художнього салону в центрі міста.
– Це буде щось схоже на музейну кімнату Петра Озерова із Новомиргорода, – каже Інна Тільнова про майбутню етносвітлицю. – Ми хочемо, щоб там була можливість послухати пісні в навушниках, подивитися відео, побачити світлини з експедицій. Паралельно ми записуємо рецепти страв – можливо на базі етносвітлиці ми б змогли робити майстер-класи з вишивки, приготування локшини. Запрошували б до нас із Києва експертів.
– Можливо, це надихне усіх нас переглянути своє ставлення до власного коріння, ми позбавимося комплексів меншовартості і усвідомимо, який ми унікальний народ, – каже пані Тільнова. – Головна глобальна мета – показати, що тут жили справжні українці і любов до Шевченка чи вишиванок – це не штучна і вигадана характеристика українців, а це те, що в нас у крові. Принаймні під час експедицій ми в цьому пересвідчилися.
Фото з Фейсбук-сторінки проекту “Баба Єлька”
