У Кіровограді заспівала улюблениця Алли Пугачової (ФОТО, ВІДЕО)
Це був концерт Наталки, тьоті Наташі й Наталі Валевської водночас. Після 5 хвилин зачитування сухої, без зайвого пасу та емоційності, біографії співачки, після 2 хвилин згадування Алли Пугачової, як та сиділа у перукарні й почула чарівний голос співачки по радіо, нарешті вийшла та, яка перетворила напівпорожню залу кіровоградського театру на переповнену шквалом емоцій та овацій. Розпочався 12 концерт на честь 10-річчя творчості Наталі Валевської.
Кучерява білявка у чорній сукні з фатиновою спідницею як тільки могла викручувала підборами перед поставленим на самому краю сцени вентилятором – ну то аби фатин з волоссям роздувався – згадувала, як колись вибрикувала під пісні примадони із дезіком-мікрофоном у руках. Наталія Валевська акцентувала увагу на висоті культурності храму, у якому співає, на тому що хворіє, але, незважаючи на це, не стала відміняти концерт. Після майже 10-хвилинних промов про саму співачку, що лунали з колонок і при закритій сцені (і це при тому, що почалося це все з 10-хвилинним запізненням!), останні слова Наталі виглядали ніщо інше як “Хто нас іще похвалить, як не ми самі?” Втім далі своєю дитячістю, позитивно шаленою й стрибучою енергетикою дівчині вдалося довести публіку, до речі, досить неординарну й змішану, переважно жіночу, до такої собі активності у сидячому стані. Солі додали ще й подарунки, які співачка символічно дарувала присутнім, особливо дітям: цукерки, диски, кульки.
Фонували на сцені часом банальними дитячими рухами, але ефектними костюмами й голосними викриками, танцюристи балету “Овації”. З’являлися вони здебільшого на креативних танцях, тобто там, де треба було задіяти зал і заповнити веселу танцювальну пісню картинкою.
Зрештою і сама співачка, мабуть, не відчувши усієї енергетики, що йшла із зали, вирішила послідувати прикладу Баскова чи Кіркорова й спуститися поміж ряди. Проте багато квітів не знайшлося, так само як і бажаючих підспівати виконавиці у мікрофон.
Розбавив чоловічим баритоном концерт Богдан Щирба, переможець Караоке на майдані, який лише перспівав пісню ТІКа “Білі троянди”, зробив один каскадерський трюк, певернувшись через себе, спробував щось із українського гопака й знову запросив Наталю Валевську.
Репертуар пісень широкий: від сумної до сліз, а співачка під час її виконання дійсно плакала, “je suis maladè” Лари Фабіан до власного танцювального “Палала, палала”.
Разом з піснями змінвалися і костюми: чорна фатинова сукня із багатими та важелезними сережками й намистом перетворилися на коротеньку світлу сукню, здалека схожу на обтягуючу міні-сукню із елементами вишивки й віночок а ля українські квіти у волоссі. Далі, мабуть від спекотності емоцій та запалу модна сукня перетворилася на простісіньке коротеньке платячко, схоже на стильну нічну сорочку, з багатої на візерунки такинини й високими вирізами на стегнах по обидва боки.
Загалом, у реконструйованому театрі були й класичні постановки, і мюзикли, й оперні виступи, і навіть рок, але попсової пісні сцена храму високої культури ще не бачила.Головне, щоб такі експерименти не набули популярності…
Світлана Дубина
Фото, відео автора
