Півтора мільйони для корифеїв

Заповідник-музей Івана Карпенка-Карого «Хутір Надія», що розташувався між селами Миколаївка та Шевченкове, недалеко від Кіровограда – пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення. Тут свого часу проживали видатні театральні діячі: Марія Заньковецька, Микола Кропивницький, Михайло Старицький, писав свої найкращі твори Карпенко-Карий. Щороку це місце приймає гостей всеукраїнського театрального фестивалю «Вересневі самоцвіти».
Повернувшись у 1887 р. із заслання, Іван Карпенко-Карий починає впорядковувати садибу, де навколо батьківської хати був голий степ. Висаджує акації, ясени, осокори, верби та груші, закладає фруктовий сад. Пізніше споруджує ставок, який у 80-хх роках XX століття було відновлено в первісному вигляді.
17 липня цього року Регіональна служба охорони і реставрації пам’яток містобудування та архітектури Кіровограда уклала угоду з КП «Науково-виробнича реставраційна майстерня» на капітальний ремонт будівель і споруд меморіального музею філії обласного краєзнавчого музею-заповідника-музею І. К. Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір Надія». Для цього виділено 1,43 млн. гривень, повідомляв «Вісник державних закупівель». Організацію, що займеться ремонтними роботами, обрано без жодного тендеру, як повідомив сайт «Наші гроші». Щоправда, комунальне підприємство, що виконує роботи, має успішний досвід – «Науково-виробнича реставраційна майстерня» займалась реставрацією будинку головного поштамту і до 2016 реставрує приміщення будинку Марущака (вул. Леніна, 15/6), на який буде витрачено 5,56 млн. грн.
Ще у 2009 році голова управління культури та туризму ОДА Наталія Овчаренко говорила про перспективи надання заповіднику статусу Національного та включення до спису об’єктів ЮНЕСКО і внести музей у обласний туристичного маршруту «Земля корифеїв». Тоді управління й ініціювало реконструкцію на території музею, яка потребувала 495,627 тис. грн.
Саме тоді і з’явились суперечності. Дехто вважав, що головне надати музею презентабельний вигляд, а інші – щоб максимально відновити садибу до того вигляду, якою вона була за часи корифеїв.
Також раніше до розвитку музею-заповідника намагались залучити інвестора, який вклавши 0,29 млн. євро, міг би розвинути тут рекреаційний бізнес. Проте з’явились противники забудови історичного місця кав’ярнями та готелями.
Директор музею Володимир Чорний розповів нам, що реконструкційні роботи триватимуть у два етапи. До театрального фестивалю, який цього року розпочнеться 29 вересня, відремонтують батьківську хату Тобілевичів і театральне поле, а до кінця року реконструюють меморіальний музей і адміністративне приміщення. Наразі роботи вже розпочались. Директор запевняє – прагнуть зберегти історичний шарм місця, тому всі оновлення робляться «під старовину».
Цікаві справи з перекриттям будинків. За різними даними, батьківська хата була покрита чи то соломою, чи то червоною черепицею, проте останні роки вона була вкрита… шифером. В 2009 тодішня голова управління культури ОДА Наталя Овчаренко переконувала: «На сьогодні ми привезли черепицю, але якщо її покласти, вона завалить всю хату, вона надзвичайно важка. Це об’єкт який потребує облаштування!»
Очевидно, всі необхідні роботи з облаштування виконати вдалось. Замначальника Регіональної служби охорони і реставрації пам’яток містобудування та архітектури Едуард Ярушок розказав, що всі роботи будуть вестись задля збереження історичного обличчя меморіального музею і батьківської хати. Так, ці будівлі будуть покриті керамічною або глиняною черепицею, що максимально наближена до покриття тих часів.
− Хоча в проекті вписана металочерепиця, насправді такого не буде. Адміністративна будівля і театральне поле не є історичними об’єктами, тому там буде проведений просто капітальний ремонт, аби все відповідало державним будівельним нормам, − пояснює пан Ярушок.
Залишається вірити переконанням реконструкторів і музейників, що всі зміни будуть лише на краще, а ще чекати, що в вересні, відвідавши «Хутір Надію», туристи зможуть хоч на мить відчути себе в ХІХ сторіччі.
Настя Дзюбак (“Нова газета”)
Фото звідси