Зимовий Львів: трохи сніжний, дуже ніжний

Чудово вийти недільного ранку (у інших містах 11.30 – розпал дня, а для недільного Львова тільки ранок, коли місто ще неохоче прокидається) і просто пройтись старими вуличками, знаючи, що нема куди поспішати. Тим паче, коли вулиці осяяні зимовим сонцем, яке відблискує від засніжених доріжок і вкритих льодом дерев.

Якщо людей люблять незважаючи ні на що, то міста обов’язково за щось.

От мій топ-список, за що можна любити Львів.

За книгарні

Львів позиціонує себе як місто кави, але насправді – це місто книги. Підтвердження цього і щорічний книжковий форум, і безліч книгарень, різноманітного розміру і спрямування, і звичайно книжковий букіністичний базарчик біля пам’ятника Федорову – чого там тільки не знайдеш. І якщо прогулятись у вихідний день біля Федорова з користю для свого настрою, гаманця і домашньої бібліотеки просто здорово, то у будній день завітати варто у книгарню «Українська книгарня»( проспект Шевченка, 8, обідня перерва з 14.00 до 15.00). Вона впритул близько до біля «Книгарні НТШ», навіть за тою самою адресою, але це дві великі різниці. Тут завжди привітні продавці, які не просто знають, а люблять і свою справу, і книги, і покупців. В малесенькому приміщенні вмістилось стільки україномовного книжкового скарбу, що інколи губишся у різноманітні. Але тільки ти подумаєш: «напевно тут немає цієї книги», як раптом уважна продавчиня хвацько витягне саме її з якогось закапелочка. А ще тут дуже демократичні ціни – багато книг можна купити практично за видавничою ціною. Як їм це вдається не знаю, проте ціни тут найкращі.

А ось і ще коротенький список львівських книгарень:
“УКРАЇНСЬКА КНИГАРНЯ”    м. Львів, проспект Шевченка, 8;
“КНИГАРНЯ НТШ”     м. Львів, проспект Шевченка, 8;
Книгарня “Є”    м. Львів, проспект Свободи, 7;
“Центр української книги”    м. Львів, вул. В. Великого, 36;  
“ФОЛІО”    м. Львів, вул. Коперніка, 3,
“ГЛОБУС”    м. Львів, площа Галицька, 12;
“Книгарня ім. Б.-І. Антонича”    м. Львів, вул. С. Бандери, 33
Кафе-читальня “КАБІНЕТ”     м. Львів, вул. Винниченка, 12;
“КНИГОЗБІРНЯ ПРОСВІТИ”    м. Львів, вул. Васильківського, 12,
ВИДАВНИЦТВО “КАМЕНЯР”    м. Львів, вул. Підвальна, 3,
ТзОВ “СВІТ ЗНАНЬ”    м. Львів, вул. Леонтовича. 2,
Книжкова криївка     м. Львів, пл. Ринок, 31, тел. (067) 726-08-76
“Книгарня на Федорова”    м. Львів, вул. Ставропігійська, 4,
“Дім книги”    м. Львів, вул. Шевська, 6,
“КНИГАРНЯ АПРІОРІ”    м. Львів, вул. Сковороди, 4,
Галерея  “Правда, Б”    м. Львів, вул. Вірменська, 25

За кнайпи
Кава, пляцки, сирники, пампухи – все це смачний Львів. Купа кафешок на будь-який колір і смак, і на ваш страх і ризик. У частині можна поїсти дорого і шикарно. Такі я оминаю зразу. Шукає де можна поїсти бюджетно і смачно. У мене форвардом є «Молочний бар» (на Коперника, біля палацу Потоцьких). Місцеві називають його „корівки”. Смачна, майже домашня їжа. Приємне обслуговування і вай-фай. Гречка з грибним соусом, салатом з капусти і бурячка, борщ з вушками обійдуться вам всього у 20 гривень. Поруч знаходиться «Час поїсти» (ще один заклад цієї мережі є неподалік площі Ринок, на Староєврейській), зовні модерне кафе і має ширший ніж у «корівках» вибір страв. Проте і трохи вищі ціни. Хоча, два шматочки хлібу, суп з фрикадельками і свиняча відбивна за 17 гривень – саме те, що треба дівчині, щоб наїстись. Не варто і оминати «Пузату хату».

Справжня «фішка» Львова це, звичайно, кав’ярні. Їх тут ходити-непереходити. У «Золотому дукаті» можна напробуватись найрізноманітніших сумішей свіжо обсмаженої кави, в тому числі і найдорожчої у світі кави «Копі Лювак» (чашечка еспресо коштує 50 гривень), як на мене, щось задешево, адже кілограм такої кави коштує 300-400 доларів. Менше з тим, продегустувати каву з екскрементів тваринки під назвою «лювак» я так і не наважилась, а от «Поцілунок привид» (кава, яєчний жовток, вершки, чорнослив, кориця) ніколи оминути увагою не можу.

Так само манить до себе «Дзиґа». Здавалось би, і кава нічим не особлива, але з нею тобі обов’язково принесуть цукерку з «пророцтвом» – рядками сучасних українських авторів або японських класиків.
Пірнувши в один з двориків площі Ринок, можна знайти кав’ярню «На бамбетлях», яка свого часу була названа кав’ярнею з найкращою кавою. Тут для кавових екстрималів раджу скуштувати каву з перцем, але зважайте на те, що вона таки дійсно гостра. Також тут є кілька сортів глінтвейну – куштуйте на здоров’я.
Унікальним явищем є і мережа концептуальних ресторацій !ФЕСТ. Хоча б в одній з них турист обов’язково залишить свої гроші, адже серед понад десятка кнайп кожен знайде те, що йому до душі. Усі кнайпи мережі розкидані в історичні й частині Львова і люблнені як туристами, які часом беруть спеціальну «їстівну» екскурсію «Від шпаціра до келішка» закладами мережі, так і львів’янами, які бронюють тут столики заздалегідь і долучаються до бонусної програми Локаль.

Ресторан «Криївка» (пл.Ринок), «Мазох-cafe» (вул. Сербська), Кав’ярня «Старенький трамвай» (пл. Галицька), Відкрита кав’ярня «Діана на Ринку» (пл.Ринок), «Вареники» (вул. Архітекторська), Галицька Жидівська кнайпа «Під Золотою Розою» (вул. Староєврейська), Ресторація-музей «Гасова лямпа» (вул. Вірменська), ресторація «Лівий берег» (Львівська Опера, underground), «Найдорожча ресторація Галичини», «Львівська майстерня шоколаду» та її крамниці, «Дім Легенд», «Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости», майданчик «Двері в…», «ЗЕНИК. Пиво з дерунами», «ЗЕНИК. Гламур», «Львівська копальня кави» – це все заклади де ви знайдете і хліба, і видовищ.

Підлаштувати будь-яку кав’яреньку під оригінальне оформлення і особливу легенду – талант. Коронним напоєм закладів є живе пиво «Зеник» і ніби-то звичні страви під незвичними назвами. Так, у «Криївці» куштуйте льоди (морозиво) «Цнотлива розвідниця», у Мазох-кафе «Жваві пестощі» (часниковий суп).
Також пам’ятайте, що в «Масонах», так місцеві називають «Найдорожчу ресторацію Галичини», шалені ціни в меню дійсно справжні, тож радила б замовляти тут щось лиш тоді, коли маєте бонусну картку мережі – вона дає знижку на 80 відсотків.

«У домі легенд» обов’язково загляньте у музейчик на першому поверсі і не поспішайте їсти одразу – зайдіть у кожну залу, на дах, де стоїть літаюче авто і відкривається особливий краєвид. І не оминіть… вбиральню, вона тут теж «ідейна».

Мій улюблений заклад мережі чомусь «Гасова лямпа», може тому, що розташувався він на улюбленій Вірменській вулиці, а з останнього поверху можна роздивитись дахи стародавнього міста. Заклад присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році саме у Львові. Тут знаходяться експонати близько 200 гасових ламп, а також копія оригіналу найпершого винаходу.

Ціни у закладах не найдешевші, проте і не захмарні. Досить демократично. А ще, завдяки закону щодо куріння, тепер заклади втратили і єдиний свій недолік –  від грудня тут не курять.

За трамваї
Львівський трамвай особливий своїми водіями і пасажирами. Це царство пенсіонерок, які часто незважаючи на охайний вигляд, інколи навіть аристократичні капелюшки, не втратять шанс сказати комусь із молодшого покоління про виховання, якщо, не дай Боже, їм не вступили місця, або навіть просто сіли на те крісло, що впало їм в око. Тому, ви помітите, що частина молоді, навіть в напівпустому трамваї не сідає – від гріха подалі.

Часто саме тут можна почути запеклі баталії на найрізноманітніші теми від погоди за вікном, до стану справ у сучасному політикумі. Хтось заводить, весь трамвай долучається до «ток-шоу».

Трамвай додає Львову особливого колориту.

За архітектуру і музеї
Тут, мабуть, буде мало тексту, хоча це одні з найвагоміших речей.

Музеї я обходила вже давно, але щоразу мене знов і знов тягне до музею-аптеки, історичного музею… Геть мені не подобається Високий замок, але щоразу «лізу» на вежу Ратуші. Як що ж ви гулятимете містом не в холодну пору, то поїдьте у Шевченківський гай – там можна провести і весь день.

Не надто розбираюсь у стилях і напрямах. Важко відрізняю класицизм від ренесансу… Просто люблю дивитись роззявивши рот на шикарні будівлі і на бруківку міста… Але якщо вже радити – не оминіть костел святої Єлизавети, що недалеко від залізничного вокзалу. Це псевдоготичний храм неймовірно повітряний і світлий всередині. Тут серце йде п’ятки і відчувається якась невимовна святість. А ще пройдіться до колишньої порохової вежі, що напроти пам’ятника Федорову. На його підмурках живуть найгарніші у Львові леви. І звичайно, ніхто не омине площі Ринок, де кожен раз можна знайти щось нове: фестивалі, вуличних музик чи то льодові скульптури, які трапились мені цього разу.

Приїздіть і закохуйтесь у місто самі. Адже в лютому Львів балуватиме новими дивами і фестивалями.