Телемедицина і комплексний підхід до екстреної допомоги: пацієнтів Кіровоградщини чекають новації
У 2019 році у галузі охорони здоров’я на Кіровоградщині впровадять кілька інноваційних проектів.Детальніше про це під час прес-конференції повідомив керівник департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко.
Телемедицина
Перш за все мова йде про телемедицину. Долучаться до проекту 111 сільських амбулаторій, серед яких частина оновлених.
– Особливості області в тому, що в області мала цільність населення і великі відстані,є проблема з дорогами. Нас як лікарів хвилюють “правило золотого часу”, – зазначає Рибальченко важливість впровадження пілотного проекту.
Відзначає, для області це не вперше, адже ще з 2012 року можливістю в режимі телемедицини передати дані кардіограм обладнані низка автомобілів швидкої. Тепер же частину спілкування з сільськими пацієнтами переведуть у інтернет.
Це дозволить зекономити час пацієнта. Проте, звісно, не при всіх захворюваннях така консультація можлива.
Всі заклади первинки вже підключені до мережі. Завдяки телемедицині, прийшовши до сільської амбулаторії, можна буде проконсультуватись щодо результатів дерматоскопії, ЕКГ,перевірки тиску, цукру в крові, показників функції дихання.
– Фахівці первинного рівня будуть консультуватися в якості пілоту з фахівцями третього рівня. Та і сільські мешканці хочуть отримати консультацію у фахівців третього – обласного рівня, – каже чиновник.
Наразі організувати консультацію з фахівцями другого рівня неможливо, бо вони не підключені до медично-інформаційної системи і вони не є комунальними підприємствами щоб отримати до неї доступ.
Будуть залучені фахвці-ендокринологи, пульманологи, аллергологи, дерматологи і кардіологи.
В окремих амбулаторіях, наприклад, Протопопівці з телемедициною вже працюють у навчальних цілях. А вже в березні вона має запрацювати повноцінно.
Комплексний підхід до екстреної допомога
На сьогодні в області є проблеми щодо маршрутизації пацієнтів, які потребують екстреної медичної допомоги.
Зараз кожен пацієнт, який набирає «103» потрапляє не до диспетчера екстреної меддопомоги, а до регіонального телефонного вузла. Тобто, якщо пацієнт знаходиться в селі, то телефон маршрутизує його як правило на центральну районну лікарню, де знаходиться одна чи декілька бригад екстреної медичної допомоги, які підпорядковані області. Це величезна проблема, адже згідно закону про екстрену меддопомогу служба має ознаки екстериторіальності. Тобто не може бути прив’язана до будь-якої території. Самі ж бригади швидкої не прив’язані до території. Вони везуть пацієнта до найближчого закладу, який може надати допомогу, ігноруючи межі районів.
Це насправді рятує життя і пришвидшує якість, адже у нас є населені пункти, наприклад, у межах одного району, але ближче до ЦРЛ іншого району. Це пришвидшує надання допомоги.
Планується створити єдину диспетчерську на базі Центру надання екстреної медичної допомоги. Відповідно всі виклики із території області будуть потрапляти до одного залу.
Як це відбувається зараз? Після того як диспетчер отримує замовлення на надання екстреної медичної допомоги, окрім персональних даних, визначення місця розташування, надаватимуть поради що робити до приїзду медиків. Після запланованих змін, робота диспетчера буде та сама, але у цей же час, як тільки відоме місце розташування, інша людина – «оператор напрямку» – контролює рух швидкої до хворого.
Таким чином не втрачатиметься дорогоцінний час.
Окрім того всі швидкі будуть обладнані GPS-трекерами, завдяки яким можна буде відслідковувати найкоротший маршрут руху, наявність поряд інших бригад.
