До святкового столу: шість брендів українських вин, які не поступаються імпортним
Для багатьох українців доповненням святкового столу обов’язково стає алкоголь. Якщо ваш вибір спиняється на винах, то можете обрати якісний продукт вітчизняного виробництва. Які вони, українські вина, та як їх правильно смакувати, розбиралась «Гречка».
Клуб любителів вина “Kropwineclub”
Віднедавна у Кропивницькому працює єдина у місті сомельє. Ганна Ковалевська закінчила професійні курси 
у першій ліцензованій школі-сомельє “Майстер-клас” у Києві, яка вже 20 років готує спеціалістів високого рівня. Поки черги на послуги сомельє у ресторанах нашого містанемає, вона навчає розуміти вино зацікавлених містян. Так утворився своєрідний клуб під назвою Kropwineclub, в рамках якого 4 грудня відбулась вже десята дегустація вина. На дегустаціях гостям розказують і про виготовлення вина, і про особливості сортів винограду, географічні особливості різних країн, що впливають на виноград, і про винні секрети. Кожного разу тема дегустації нова і проводиться з частотою 2-3 рази на місяць.
Всіх бажаючі долучитись до наступних дегустацій можуть слідкувати за анонсами на нашому сайті та на Фейсбук-сторінці Ганни Ковалевської.
Підготовка до дегустації проста(такі СМС повідомлення напередодні дегустації отримують всі учасники), отже:
- не користуйтеся сильними парфумами, аби згодом вони не перебила вам аромат вина
- не йдіть на дегустацію абсолютно голодними. Бажано перекусити за 30 хвилин до початку
- не курити
- не вживати перед дегустацією так званих “вбивць” ароматів і смаків: кава, шоколад, часник, цибуля, цитрусові, будь-які гострі продукти, жувальна гумка.
На дегустацію пропонують сухі вина, які п’ють у всьому світі. Адже саме в них зберігаються чисті аромати та смаки справжнього винограду, а не перебиті цукром.
«Ми вчимо розуміти сухі вина. Дехто вважає, що не любить сухе вино, вважаючи його «кислятиною». Але це означає, що людина просто ще не знайшла своє вино. Адже смаки дуже різні», – розказує сомельє.
Як правильно подавати і смакувати вино
Вино не «закушують». Навпаки, ним запивають їжу. Вино створене для отримання гастрономічного задоволення і головне для кращої ферментації під час їжі. До червоних вин більше пасують м’ясні страви, до білих – риба і овочі. Прекрасним доповненням можуть стати сири
. Якщо ви привезли вино з магазину, варто дати йому кілька годин відпочити перед подачею.
«Відносьтесь до вина, як до співрозмовника. Не можна його пити поспіхом. Натуральні сухі вина для того, щоб трошки подумати: відчути аромат, смак, після смак і відчути насолоду», – каже Ганна.
Відкривши пляшку перевірте напій на «коркову хворобу». Понюхайте корок: якщо він має винний запах, все гаразд. Якщо від нього віддає пліснявою – вино може бути зіпсоване.
Вина подаються при різних температурах, ігристі вина при температурі 10 градусів, білі і рожеві добре охолодженими від 10 до 14 градусів(в залежності від сорту вина), а червоні при температурі 16-18 градусів. А ствердження про подачу червоних вин при кімнатній температурі пішли з середньовічних часів, коли температура у замках ледь піднімалась вище 18 градусів.
Келих треба тримати за ніжку, аби не нагрівати напій. Для кожного вина свій розмір келиху та форма.
Ігристі вина зазвичай наливають у високий келих, який називається “флюте” проте зараз є тенденція, що їх можуть наливати і у келих для білого вина. Жодне ігристе вино, окрім виготовленого в регіоні Шампань у Франції, не може зватись шампанським. Такі вина не варто збовтувати, аби не руйнувати бульбашки.
Спершу варто вдихнути аромат напою, згодом зробити перший ковток, таким чином призвичаїти смакові рецептори до кислотності ігристого вина( говоримо лише про брют, бо тільки він є натуральним). Згодом – другий ковток, який більше розкриває смак вина. І на останок третій, в цю мить вино може відкритись перед вами по новому, тому не робіть висновки про вино поспіхом, лише після одного ковтка.
Для білих вин трохи більші келихи, об’ємом від 300 до 400 мл. Спочатку дивимось на колір вина, він обов’язково має бути прозорим. Потім ми вдихаємо аромат вина і розпізнаємо перші нотки. Потім збовтуємо вино в келиху і нюхаємо його знову. Вас здивує, як по новому для вас розкриється напій. Далі, робимо перший ковток, згодом – другий. Оцінюємо кислотність, ягідність і післясмак.м зробити перший ковток, таким чином призвичаїти смакові рецептори до кислотності ігристого вина( говоримо лише про брют, бо тільки він є натуральним). Згодом – другий ковток, який більше розкриває смак вина. І на останок третій, в цю мить вино може відкритись перед вами по новому, тому не робіть висновки про вино поспіхом, лише після одного ковтка.
Червоне вино потребує ще більшого келиху об’ємом від 350 до 500 мл. Аби його аромат розкрився, його варто наситити киснем, тобто проаерувати. Щоб це зробити найкращим чином, вино з пляшки переливають в декантер – кришталеву посудину спеціальної форми, яка передбачає найбільший контакт з киснем.
Декантують червоні вина з деяких причин:
- аби відокремити вино від осаду,
- проаерувати молоде вино,
- для кращого розкриття ароматики більш зрілого вина після тривалого зберігання.
Далі смакуємо вино, оцінюючи спершу колір, потім аромат, а потім смак і на останок післясмак.
Яке українське вино обрати
Пропонуємо вашій увазі шість підприємств України, які виготовляють вина, якими не соромно пригостити гостей.
«Колоніст»
Виробництво розташоване у селі Криничне на Одещині. На тій самій широті, що і знамениті у світі винні регіони П’ємонт (Італія) та Бордо (Франція). Назвали господарство на честь болгарських колоністів, які заселили цю територію в 19 столітті. Виноградники розташувались на схилах озера Ялпуг – найбільшого прісноводного озера країни. У рік виробляють близько 280 000 плашок сухих, ігристих, напівсухих і солодких вин. У виробництві використовують новітнє обладнання з Франції, Німеччини та Італії, разом з традиційними барріками із 100-річного дуба.
У 2008 в господарстві почав працювати відомий енолог з Бордо – Олів’є Дога. Така співпраця виявилась плідною, тому тепер вина цієї марки можна знайти не лише у крамницях України, а і Франції, Великобританії та Польщі.
«Бейкуш»
Неподалік від Очакова, Миколаївської області розташувались виноградники виноробні «Бейкуш». Його заснував виходець з України Євген Шнейдеріс, який мешкає в Іспанії. Назву виноробня отримала від назви мису, де в 2012 році посадили перші лози. Зараз площа виноградників становить 14 гектарів.
Офіційний продаж вин в Україні виноробня розпочала у 2018. Це єдині виноградники в Україні, де є іспанський виноградний сорт Альваріньйо, Тіморасо, та африканський сорт Пінотаж. Саме це виноробне господарство цього року за версією “Винний гід України”серед усіх виробників України отримало золоту нагороду після сліпого конкурсного оцінювання професійних членів Асоціації сомел’є України .
У Кропивницькому ці вина можна скуштувати у ресторації «Фима, иди кушать».
«Shabo»
Shabo один із давніх осередків виноробства в Європі. Традиційне виноробство на узбережжі Чорного моря, поблизу Акерману на Одещині розпочали давні греки. В 16 столітті виноробство в цих місцях продовжили турки. Тут вирощується унікальний сорт винограду, який вважається автохтонним для цих місць – «Тельті-Курук». Наразі тут росте 40 гектарів цього винограду. Це перше в Україні контрольоване найменування за походженням, копія АОС як у Франції. Тобто, контролюється висока якість на всіх етапах створення цього вина від обробки лози, нормування ягід, збір врожаю та весь процес виготовлення вина.
Українці часом мають упередження, щодо якості вин цього бренду. А дарма. Господарство оснащене високотехнологічним «розумним» обладнанням, що забезпечує постійний контроль всіх показників на всіх етапах виробництва.
Тож саме “Shabo” із серії Reserva та Grand Reserva радить купувати сомельє.
«Chizay»
Виноробний комплекс Шато Чизай заснований у 1995 році в урочищі Чизай, що поблизу Берегово на Закарпатті. Закарпатські винороби історично об’єднали в собі угорську, австрійську та італійську традиції. Виноград вирощують на 272 гектарах, виготовляючи 1,3 мільйони пляшок в рік. Деякі вина цієї марки закорковані за новою технологією: замість корка – скрюкеп (гвинтова пробка). Попри міфи, така технологія не впливає на якість молодого вина і здешевлює продукт, а ще це дуже зручно.
«Виноробне господарство князя П.М.Трубецького»
Єдине історичне шато України. Уже протягом 120 років тут виробляють якісні вина з винограду, вирощеного на власних виноградниках та зібраного вручну. Виноградники розташувались на 200 гектарах на схилах Дніпра в Херсонській області. Серед сортів привезені з Франції та Італії Мерло, Піно Нуар, Каберне Совіньйон, Шардоне, Рислінг, Совіньйон Блан, Аліготе. Зараз вина представлені чотирма колекціями: молоді вина, витримані вина, марочні вина з витримкою не менше 2 років та преміум-колекція.
“Cotnar”
Виноробне господарство з регіону Закарпаття, село Мужієво. Хоча це лінійка бюджетних вин, та все ж виробник щороку покращуює якість, а сомельє радить ці невибагливі вина для щоденного вживання.
Нещодавно в нашому місті з’явився ресторан “Ресторація Кропивницького”, який за основу у винній карті взяв вітчизняних виробників вина, тож перед покупкою маєте змогу скуштувати і обрати.
Ще на дегустації було представлене вино «Korus wine», яке не можна ніде купити, але є нашим місцевим локальним вином. Сімейна винарня з міста Кропивницького. Винороб Руслан Ковалевський займатися виноробством почав професійно з 2014 року. Виноград купує у південних областях України, але вже є і перший врожай з власного винограднику. На невеликій ділянці поблизу села Оситняжка наразі росте близько 650 кущів європейських сортів. Білі та рожеві вина “Korus Wine” неодноразово брали призові місця на багатьох всеукраїнських конкурсах та дегустаціях. Вина “Korus Wine” отримали дві срібні та одну бронзову медалі у всеукраїнському проєкті “Винний гід України”.
