Сортування відходів і карантин: кропивничанка розповіла про свій досвід (ФОТО, ВІДЕО)

Фото mega.ru

Сортування як звичка

– Так, Женю, це для пластику, це для паперу, а це для всього іншого сміття. І краще перепитай ще раз, ніж ми будемо через тебе платити штраф, – згадує сьогодні 24-річна Євгенія Ткаченко свій перший досвід сортування. Тоді їй було 6 років і це була Бельгія, куди вони разом з мамою прилетіли в гості.

Відтоді в життя дівчини і ввійшло сортування. Це був 2002 рік. Коли в Україні про сортування відходів говорили переважно на рівні законів й декларацій.

– Повернувшись в Україну, я почала вдома просто ставити під своїм столом коробку для макулатури, – каже Євгенія. – Ці коробки мій дядько зберігав у гаражі, а напередодні маминого дня народження він це все їхав і здавав. Давав мені гроші і я купувала їй подарунок. Тому це був мій такий перший бізнес, перше сортування.

Найбільший прибуток від сортувального “бізнесу” Женя отримала в 14 років – тисячу гривень. Тоді вдалося перебрати частково домашню бібліотеку від радянської літератури і здати на макулатуру.

– Я так собою пишалася. Мамі тоді купила якусь техніку на кухню. Яку саме вже не пам’ятаю, – каже Євгенія.

Про її ставлення до викидання коробок і паперу знали і друзі, які жартома казали, “при Жені картон в смітник викидати не можна”.

Нині, за словами дівчини, на цьому не заробиш. Якщо торік макулатуру здавала по 2 грн за кілограм. То останні рази вже 50 копійок за кілограм. Тоді здала 15 кг і отримала 7,5 грн.

Хоча для Євгенії сортування відходів – це екопозиція з якою дівчина йде по життю. А її життєве екокредо:

“Займаюсь охороною навколишнього середовища, тому що поділяю думку, що ми живемо в борг у своїх онуків”.

На макулатурі не спинилась. У 2016 році Євгенія приєднується до всеукраїнського екоруху Let’s do it, Ukraine і починає сортувати бляшанки, пластик, ПЕТ-пляшки, окремо від миючих засобів, пластикові кришечки і скло.

Під сортування дівчина відвела балкон. На ньому три картонні коробки, в яких бляшанки з-під консерв, макулатура, тетрапак – упаковки від соку, у пакеті – пластикові пляшки. Ще тут можна побачити різноформатні скляні пляшки: від ліків до алкоголю. В окрему скляну баночку Євгенія складає пластикові кришечки. Усе це відходи, які будуть перероблені і використані повторно.

Приміром, з повторно переробленого паперу можуть бути книжки, картонні коробки, туалетний папір та паперові рушники. Із скла – нові пляшки та навіть бруківка. З переробленого металу можуть бути цвяхи і металеві рами, а з пластику і тетрапаку – одяг та дороги.

– Насправді це займає не дуже багато місця, – стверджує дівчина.

У звичайне сміттєве відро Євгенія викидає решту сміття. Харчі не компостує, а віддає сусідці для годування курей та поросяти.

Сортування і карантин

Через карантин урядовці внесли зміни про частоту виносу сміття з українських осель. Основна ідея – зменшення та мінімізація відходів. А серед рекомендацій – роздільне збирання побутових відходів вдома, аби рідше виходити на вулицю та не перевантажувати сміттєві баки.

– Я виношу раз на три місяці, – каже Євгенія про частоту виносу відсортованих на своєму балконі відходів. – Можна, звісно, і частіше. Однак, особисто в мене, відходи збираються дуже повільно. Я не можу назбирати за місяць повну коробку макулатури.

За словами Євгенії, карантинні обмеження вплинули на пункти прийому – вони закриті.

– Там, де я вигулюю свою собаку, вже два тижні лежать пляшки з-під пива. І це через те, що не працюють приймальні пункти. Раніше безхатьки, “сміттєві заробітчани” постійно там забирали пляшки. І там ніколи не бувало брудно. Карантин в плані розподілення відходів, гадаю, негативно спрацював. На мою думку, сміттєзвалища за ці два місяці будуть перевантажені через те, що приймальні пункти не працювали.

За інформацією ТОВ “Екостайл”, підприємства, що займається твердими побутовими відходами в Кропивницькому, контейнери для сортування відходів (на три фракції), які є біля контакт-центру компанії, заповнюються з тією ж активністю, що й до карантину. Збільшення не помітили.

А дев’ять контейнерів у спальних районах міста для збору лише пластикових пляшок продовжують, як і до карантину, хаотично заповнювати усіма можливими видами відходів.

Куди і що здавати на переробку?

У Євгенії вже налагоджений побут сортувальника. Поблизу її будинку, всього за півтора квартали – два пункти прийому. Туди вона здає алюмінієві банки, скло, папір.

З карантинних особливостей у сортуванні з’явилися одноразові маски та рукавички. За рекомендаціями їх необхідно збирати окремо. У профільному міністерстві навіть розробили проєкт постанови, аби встановлювати окремі марковані контейнери, куди б можна було викидати одноразові маски та рукавички. Однак поки українці в побутових умовах здебільшого викидають їх до сміттєвих контейнерів.

Так робить і Євгенія, однак збирає їх в окремий пакет та, перед тим, як викинути, чекає не менше п’яти днів.

– Чула коментар від лікаря, який мене заспокоїв, що через п’ять днів вони будуть вже не такими небезпечними, – каже дівчина.

А ще на карантині для убезпечення населення продукти, які без упаковки, в магазинах і супермаркетах почали активно пакувати в одноразові пакети. Для екоактивістів – це стало справжнім викликом. З одного боку – питання безпеки життя і здоров’я, а з іншого – питання екології.

Однак Євгенія вирішує цю дилему по-своєму.

– Як споживач, йдучи в магазин, можу просто обирати продукти в тій упаковці, що буде перероблена. Попит породжує пропозицію. Якщо магазин бачить, що люди не купують такого, бойкотують, то будуть висновки.

Приміром, дівчина купує макарони й більшість продуктів у картонній упаковці, яку потім здає на переробку.

– Наприклад, я не можу повністю відмовитися від солодкого, але в мене пріоритет змінився: купую не цукерки, яка кожна в окремій упаковці, а шоколадку, яка буде не в шуршику, а у фользі й картоні.

При виборі упаковки, що може бути перероблена, звертайте увагу на маркування.

На упаковці з пластику, приміром, це такий трикутник зі стрілками в середині якого цифра від 1 до 7 та нижче під трикутником ідентифікатор матеріалу, наприклад, PET. Пластик з таким маркуванням переробляється, крім нумерації 3 і 7.

Фото nezhatin.com.ua

Натомість не підлягають переробці вакуумні упаковки, чеки, соломинки для напоїв, упаковки з-під майонезу, кетчупу, гірчиці, вологих кормів для тварин, упаковки від чіпсів, цукерок, одноразовий посуд, багатошарові упаковки від масла, сиру.

Уникайте також упаковок без маркування.

Також Євгенія використовує при покупці товарів власну тару.

В екоарсеналі Євгенії для закупів – два великі рюкзаки, одна велика сумка, кілька мішечків для вологих, куди можна покласти навіть м’ясо та рибу, та сипучих продуктів, а також набір харчових контейнерів.

Торік Євгенія була координаторкою по сортуванню сміття на музичному фестивалі Atlas Weekend. Тоді волонтерам вдалося зібрати більше п’яти тонн відсортованого.

І тепер Євгенія навіть готова зайнятися координацією сортування відходів на місцевих фестивалях.

– У межах Кропивницького для того, щоб фестиваль сортував потрібно лише дві локації і шість волонтерів на зміну один одному. Тому, коли бачитиму анонси фестивалів, то пропонуватиму “Давайте посортуємо!”.

– Ми всі знаємо, що є Закон України ще від 2018 року, де сказано, що не можна захоронювати невідсортовані відходи. А у нас виходить, що населення там, де є можливість відсортовувати, не готове це робити. Думаю, що це проблема того, що немає державної стратегії в цілому. Тому що приклади Європи говорять про те, що все сортування впроваджувалося штрафами і загальнонаціональними стратегіями.

З чого почати: лайфхаки для сортування від кропивничанки

•  Прослідкувати, які біля вашого будинку працюють пункти прийому та що приймають. 

Для дівчини найкраще переконання – те, що відходи поїдуть не на загальне сміттєзвалища, а будуть дійсно перероблені, коли люди отримують кошти. Тому Євгенія довіряє приймальним пунктам.

•  Пластик у приймальних пунктах приймають великими партіями.

Для зручності Євгенія знайшла “сміттєву заробітчанку”. Раз на місяць їй Євгенія передає відсортований пластик.

• Спочатку для себе варто прописати мінімальні кроки в напрямку сортування відходів.

Тут, за словами дівчини, як зі схудненням. Якщо жорстко себе обмежувати в калоріях, то нас вистачить на тиждень. Натомість якщо відмовимося від цукру і додамо 10 тисяч кроків на день, то нас вистачить на довше. На мою думку, що із сортуванням у людей працюватиме те саме. Спочатку можна поставити коробку для макулатури, потім можна замінити великі пакети на одну сумку, потім перейти на мішечки, почати сортувати пластик і скло. Тобто щомісяця вводити по одній звичці.

• Пропонує робити щоденник скільки всього споживають і викидають у смітник. А скільки там відходів, які могли б віддати на переробку і отримати за це кошти.

Таким чином заохочують до сортування школярів в рамах руху School recycling world. Приклад наводимо школяра з Миколаєва, який на сортуванні заробив собі за пів року на велосипед, змусивши сортувати відходи весь під’їзд.

• Для тих, хто має котів можна використовувати туалетний наповнювач, який можна змивати в унітаз.
• Здавати батарейки варто туди, де є договір про те, що вони їх зберігатимуть.

Адже в Україні батарейки не переробляються. Приміром, це можна зробити, за словами Євгенії, в магазинах “Ватсонс”, “АТБ”.

• Аби зменшити використання пластикових пляшок з-під води, краще поставити вдома фільтр для води.

Валерія Жовтун. Фото, відео та інфографіка Let’s do it, Ukraine надані Євгенією Ткаченко

* Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

#Конкурс_СторіМейкер