Зорро за якість життя: як у Кропивницькому зародився споживчий проєкт Олексія Хмари

Активізм у крові

Олексій Хмара працював у громадському секторі давно. Багато років тому він створив невелику громадську організацію, яка росла і вийшла на всеукраїнський рівень як Трансперенсі Інтернешнл Україна, але в якийсь момент, коли організація стала геть самостійною, він вирішив відійти від справ.

Проте, дух активізму і авантюризму залишився.

Свій новий проєкт «Revizorro. Варта якості» він називає блогерством.

У фокусі кропивничани, які є споживачами товарів, продуктів, послуг, сервісів на які витрачаються гроші свої, або бюджетні.

«Це щось середнє між активізмом і журналістикою.

Журналістика має бути об’єктивна, вислуховувати всі точки зору, копати в глиб питання. Це як правило довго. Тому, часто буває, що теми за які беруться журналісти або суперскладні, або легкі й ні про що. Блогерство – це суб’єктивна журналістика. Кажеш не всю правду, а те, що ти думаєш. Але з іншого боку, це велика відповідальність. Бо ти кажеш, що ти дійсно думаєш. Називаючи своє ім’я, не ховаючись за маскою чи редакцією.
І це не громадська діяльність. Бо громадські діячі представляють якусь спільноту людей, права якої вони відстоюють. А я відстоюю свої права і права мешканців Кропивницького вцілому. Бо говорю про те, що мені подобається чи не подобається», – розповідає.

Каже, на такому рівні маленького активізму пробує щось міняти.

Ініціатива, породжена безладом

Надихнула до створення проєкту неприємність.

На травневі свята він із 7-річним сином гуляв берегами Сугоклії неподалік кар’єру, який офіційно вже кілька років не працює.

«Природа, сонечко, карантин, але ми не порушуємо правил, на свіжому повітрі, віддаль від людей. І тут я бачу як повз нас проїздять величезні БЕЛАЗи. А кар’єр у нас взагалі-то закритий. Мене це зачепило. І оскільки мобільний завжди з собою, просто пішов за вантажівками і почав це діло знімати», – каже Хмара.

Далі з’явилась охорона, яка почала чоловіка виганяти, і попри злість він із сином пішов гуляти далі. І вже неподалік побачив, як по іншій стороні річки величезний самоскид звалює сміття на берег річки: того сміття вже гора розміром з дев’ятиповерхівку.

«Думаю, що за фігня така? Тут мене ледь не переїжджають на непрацюючому кар’єрі, який реально працює, тут загаджують природу. А я дорожу цим, бо доступу до чистої природи у нас вже менше, ніж у батьків, і не факт, що це буде в наших дітей», – каже Олексій.

До дій його надихнув син.

«Далі йшли і говорили з сином, що треба порядок наводити. А діти ж себе уявляють супергероями. Ось якось так і намалювався Revizorro. Це такий Ревізор і Зорро два в одному», – розповідає.

Чеки, туалети і дороги

Однією з перших тем стала відсутність фіскальних чеків у магазинах.

Далі була тема роботи садочків після карантину, адже вона близька йому як батьку.

Оскільки Олексій часто катається на велосипеді по всьому місті: околиці, двори, все, що завгодно.

Так з’явилось відео про громадські туалети в місті. Точніше одну єдину на центр міста громадську вбиральню.

«Ситуація дуже проста. Під час послаблення карантину почали працювати мобільні кафешки, а от стаціонарні кафе і ресторани ще ні. І виявилось, вибір куди піти в туалет геть невеликий. Або просто неба, або шукати туалет в установі, куди потрібна маска і там контрольний режим, або проситись у вбиральню якогось закладу. Так і народилось відео. За три години я обійшов все місто і познімав, що бачив», – розповідає.
Проте, розказати про проблему замало, вважає блогер.

«У нормальному соціумі треба не лише піднімати проблему, а і стежити, щоб вона зникла. Тому мені важливо, щоб питання, які я піднімаю хоч трошки мінялись на краще», – каже він. Тому він подав електрону петицію до міськради, аби якось привернути увагу до проблем туалетів і домогтися конструктивного рішення.

Ще одною темою стали ями на дорогах.

«Хочу уточнити, я не вважаю, що у Кропивницькому погані чи хороші дороги. Я не вважаю, що у нас мер поганий чи герой з ремонту. Я просто знаю, що коли я їду на велосипеді, то кожного дня потрапляю у смертельну небезпеку на величезних ямах і створюю небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Тобто, є шанс, що або я, або інші помруть», – каже Олексій.

Так народився флешмоб #мерзалатайяму. Згодом зрозумів, реакція влади є, а от системності бракує. Тому вирішив створити мапу, де розміщуватиме фото ям і писатиме про те, коли їх ліквідують.

«Це просто фіксація події. Але, думаю, коли ям буде не 15, а 50, то люди почнуть звертати увагу і докидати свої», – вважає він.
І так планує діяти по кожній темі, яка потрапляє на очі. Наприклад, після того як минулого тижня батьки хворої дівчини, якій небайдужі назбирали 140 тисяч гривень, стали жертвами шахраїв, зняв ролик про те, як захистити свої гроші на картці.
«Які ще будуть теми я не знаю. Життя підкаже», – говорить Олексій.

Не політика

Оскільки проєкт зародився у передвиборче літо Олексію одразу стали приписувати підтримку когось із кандидатів. Йому вже закидали, що можливо підтримує потенційного кандидата у міські голови, або ж навпаки діючого мера: мовляв, покритикує, а потім хвалитиме, коли на зауваження відреагують.

«Насправді мені абсолютно однаково хто є, і хто буде мером. Які команди виграють. Мені хочеться, щоб всі, хто себе асоціює з владою, дбали про місто», – каже Олексій.

Каже, з жодним кандидатом не співпрацює, в політику не збирається і на державну посаду теж не претендуватиме.
«Чи будуть мої теми використовувати кандидати? Так, це ж вічна тема. Я взагалі хочу, щоб кожен кандидат, кожна політсила у тому, що я показую, побачила проблему і почала виправляти. Щоб не тільки лавочку поставили чи пофарбували в жовто-блакитний двері в під’їзді», – каже Олексії.

Розбудовувати якийсь рух довкола свого проєкту Олексій не планує, але думає, що з осені, після того як люди відпочинуть влітку, зацікавлених і активних кропивничан стане більше.

Анастасія Дзюбак

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

 #конкурс_сторімейкер