Як має змінитись Кропивницький, щоб повернулись ті, хто виїхав

19:12, 16 Жовтня, 2020

Завершує серію авторських колонок «Кропивницький має змінитись» текст журналістки, письменниці і авторки “Телебачення Торонто” Олександри Гонтар. Кілька років тому вона переїхала з Кропивницького до Києва і роздумує про те, як би мало змінитись місто, щоб у нього повернулась молодь, яка виїхала.

У мене стосунки із містами як із чоловіками. У нас емоційний зв’язок, я відчуваю до них небайдужість, я сміюся з їхніх ситуативних жартів, коли звертаю випадково на якусь вулицю і бачу там нетипові замальовки з життя, як от чоловіка, що спить на лавці, обіймаючи офісне крісло. Або дивуюся, коли місто влаштовує мені спонтанні здибанки із людьми, які здіймають мжичку у внутрішньому озері спокою та дзену. А потім біжу тротуарами, розхлюпуючи радість та щем.

У нас бувають кризи та непорозуміння. Я можу говорити “ти мене не любиш”. А потім відкривати заново, знаходити нові маршрути, відкриватися та приймати. Банальна романтика, якої не побачиш між рядків передвиборчих агітацій. Можна мені замовити трохи магії?

З Кропивницьким я провела велику частину свого життя і це місто мене виховало і зробило такою, якою я є. Але як буває у стосунках – ти виростаєш із них. Так, це затишний светрик Кропивницького я неймовірно люблю, але рукава закороткі. Агов, політичні сили, пообіцяєте мені новий?

Звісно, ці аналогії далекі від суворої дійсності, коли місто – це комунальні проблеми, нестача робочих місць, страхітлива зовнішня реклама, схематози чиновників, сніг, який завжди випадає недоречно, дощ, з яким не порається місцева ливнева система та решта приземлених речей. Мабуть, якщо лише з цієї точки зору сприймати дійсність, то можна прийти до тотальної та всеохопної меланхолії.

Як би мало змінитися місто, аби до нього повернулися? Вибачте за банальність, але як повернути хлопця/дівчину, які вже пішли з нашого життя? Сходити до перукарні? Записатися до спортзалу? Несамовито лайкати у соцмережах, аби на нас звернули увагу? Ні. Продовжувати жити далі.

Треба створювати такі умови, щоб було комфортно тим, хто там проживає. Поважати та ставитися з емпатією до містян, які щодня ходять вулицями, їздять міським транспортом, відвідують вцілілі від жлобства зелені зони. І знову, сорян за банальність, але створювати комфорт та умови, аби було менше причин для переїзду деінде. Не бути токсичним нинішнім, не бути газлайтером та і в принципі – мудаком.

В умовах глобалізації ніколи не вгадаєш, як догодити конкретній людині. І точно її не зупинеш. З маленьких сіл переїжджають до райцентрів, з райцентрів – до обласних, з обласних – до столиці. А там – розмаїття країн, у які можна податися для пошуків міст, що викликають закоханість або любов. Або ж з якими можна заключити фіктивний шлюб.

У мене з містами стосунки як із чоловіками – я люблю своїх колишніх. Тому тішуся приїздам у Кропивницький і вдивляюся в усі його зміни. Для цього у мене є спеціальний ритуал, коли прибуваю. Завжди сполохано проходжуся Дворцовою, сиджу у кав’ярні, йду у сторону Набережної і їду додому. Цього достатньо аби побачити, які безликі заклади закрилися, а на їхньому місці опинилися безликі нові. Як страшні вивіски змінили на інші страшні вивіски. Де з’явився новий МАФ. Йду площею Героїв Майдану і всередині сміюся, бо плитку там не змінювали, здається, з мого дитинства. Страшні флешбеки ловлю у центральному сквері. Колись я там (о господи!) продавала вишиванки і заодно вивчила усі пісні євангелістів, обличчя свідків єгови, листівки протестантів та відчула фантомний біль у області співів крішнаїтів, бо вони виступали по неділях, коли в мене був вихідний. Коли 49 років оренди цього скверу спливе, його реконструюють і я припиню ловити ці кляті спогади? І тут поміж рядків мій базовий віш-ліст до Кропивницького. І думаю, що не лише мій.

Щоб на кожне спиляне дерево саджали хоча б два нових і знаходили воду для їхнього поливу. Щоб вбогий несмак у зовнішній рекламі регулювали люди, які щось там роблять у міськраді у спеціальній комісії. Щоб було достатньо смітників і не доводилось би нести етикетку чи недопалок кілька кварталів, аби позбавитися від них. Щоб не саджали щороку однорічні квіти, які атакують голуби (і не лише), а розробили хоча б якусь ландшафтно-дизайнерську стратегію і висаджували багаторічні рослини, які допоможуть зберегти бюджетні гроші, нерви комунальників та тішитимуть око. І не замінювали цю стратегію викладанням різнокольорового каміння. Пам’ятаєте ж те декоративне диво на площі кілька років тому? І так, щоб ніхто не хотів зрізати катальпи на площі Героїв Майдану.

Щоб вигадали туристичну концепцію міста та легенду, яка приваблювала б. І щоб міська влада підтримувала її, це ж нескладно! Хочеться міста, яке заохочує до пізнання, дослідження та розкриття секретиків.

Мабуть, все це перечислене можна звести до простої, але такої життєвої фрази “щоб красіво було”! Красиво і адекватно.

Чи повернусь я, або хтось із моїх поїхавших (з міста) знайомих назад у Кропивницький? Навряд. Але я хочу тішитися, що у Кропивницького все гаразд і він має тих, хто любить його безмежно. За будь-якого очільника, місцевої влади та ретроградного Меркурія.

Матеріал опубліковано в рамках програми Local Media Innovations, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки

Останні новини по темі
Три рецепти гарбузових пирогів від Галини Артеменко
tykvennyj pirog recept
2020 09 15 sg
Кропивницькі гімнастки стали призерками юнацького чемпіонату України (ФОТО)
Читайте також

У п’ятницю, 24 травня в Кіровоградському райсуді продовжили засідання щодо обвинувачення контррозвідника Романа Червінського у перевищенні повноважень у справі, пов’...

20:26, 24 Травня, 2024

З кожним роком технології відіграють все більшу роль у нашому повсякденному житті, включаючи й фінансову сферу. І одним із найновіших та найзручніших розвитків в цьому напрямку ...

19:37, 24 Травня, 2024

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників. 

18:25, 24 Травня, 2024