«Будемо стояти, поки вистачить сил»: хто та чому виходить на протест у Кропивницькому

Попри дощ та задуху кропивничани та кропивничанки, а також гості міста вийшли п’ятий день поспіль на площу. Чому вони доєднуються до мітингу та яка їхня мотивація — продовжує розповідати «Гречка». 

Після денної зливи — важко дихати, збирається на дощ, проте на 19:00, як домовлялися на протесті напередодні, сходяться десятки людей.

Мітингувальники стоять вздовж дороги. Викрикують гасла «Русоріз», «Сирський чорт» та «Слава Україні», «Смерть ворогам», «путін х…». 

Протестувальників підтримують автівки та громадський транспорт, що проїжджає повз — водії та водійки сигналять та заклик людей, що стукають по картонках, які тримають у руках.

Двогодинні мітинги у місті тривають з 16 липня 2026 року. Спочатку їх проводили двічі на день: з 9:01 ранку та з 19:00. У неділю, 19 липня, мітинг відбувся тільки ввечері, адже вранішній скасували з поваги до акції на підтримку безвісти зниклих та військовополонених, яка проходить в центрі міста щонеділі. 

Вже з понеділка, 20 липня, акції вирішили проводити лише вечорами — з 19:00 на головній площі Кропивницького.

На своїй картонці учасниця акції — 35-річна маркетологиня Ольга — написала «Бздура на канікулах» та зобразила яскравого персонажа у саркастичному стилі.

 «Це взагалі історична реконструкція. Книги раніше переписували вручну монахи зазвичай. І на полях моноскриптів, коли не можна було сказати свою думку,  вони дозволяли собі домальовувати якісь такі смішні картинки, показуючи свою незгоду із написаним», — розповіла вона.

Ольга родом із Горлівки, проте виросла у Кропивницькому. Зараз проживає на Київщині.

«Але приїхала до батьків і, звісно, якщо є така можливість, треба підтримати акцію й тут, адже я була і в Києві. Тому вирішила, що варто було прийти сюди, адже відчуваю що дійсно круто, що люди збираються», — з усмішкою розповідає учасниця мітингу.

Ольга зауважує, що ні вона, ні її друзі не виходять конкретно проти когось або за когось. Вони тут — бо їх дратує, що Верховна Рада може дозволити ухвалити скандальні рішення та піти на 30 днів на канікули.

«Мій партнер — військовий, він рідше буває вдома, ніж у нас міняються міністри», — зауважує жінка.

Неподалік стоїть Ірина, студентка магістратури та вчителька історії, громадянської освіти й правознавства. Її картонка має два боки — «Закалібали за совком грустить — настало время вже його атпустить!» та «Нам не треба совєцкоє качєство».

На мітинги Ірина виходить ще з першого дня за основні вимоги — відставка Сирського та повернення на посаду міністра оборони Федорова.

«І в цілому за свої права, тому що народ — це є, власне, той компонент, який має керувати. Буду виходити допоки наш кандидат не буде на посаді, доки не буде відставки Сирського.  Тому що він пишається тим, що він генерал-м’ясник, тим, що в нього є совкові принципи стосовно армії. Тому я виходжу ще й за те, аби наші військові не були деморалізовані. І стою за їхні права також», — зазначила учасниця акції.

З її слів, коли були ранішні акції, то приходило менше людей. Перші два дні виходило близько 50 людей. Вечорами кількість протестувальників збільшується в десятки разів, адже закінчується робочий день. Ірина каже, що водночас на мітингу у неділю, 19 липня, бачила близько 200 протестувальників.

До картонок кропивничанки та кропивничани підходять креативно — від саркастичних написів, що сповнені алюзій, до постаті героя мультфільмів Шрека, висотою у людський зріст.

Картонку з написом «Нас не почули» тримає 34-річний Віктор, який працює у сфері ІТ. Каже, що на акцію виходить з першого дня, також протестував і минулорічного липня, коли по всій країні виходили на мітинги за незалежність антикорупційних органів.

За словами Віктора, на акцію він виходить через несправедливість, відсутність комунікації влади з українцями. Чоловік зауважує, що обурений тим, що мотивацію ухвалених рішень, зокрема щодо звільнення Федорова, ніяк не пояснювали, хоча від того, чи правильні ці рішення, чи ні, буде залежати життя українців та українок у майбутньому. 

«Я тут через глухість нашої влади, тому що вони не хочуть нас почути, до цього взагалі не було ніякої комунікації з нами. Я незадоволений цим. Ми обрали їх як своїх представників у владі, а вони щось здається, не зовсім хочуть представляти наші інтереси і  в них є якісь свої інші справи, які йдуть в розріз з нашими інтересами», — пояснює учасник акції.

За словами Віктора, у мітингувальників є кілька вимог: щоб повернули на пост міністра оборони Федорова, щоб звільнили Сирського, поставили на його місце правильну людину для того, щоб продовжувалися реформи.

«Ми будемо стояти, поки в нас вистачить сил і ще трошки довше. Зараз дуже багато вкидів в інфопростір, що вже звільнили Сирського, на місце головнокомандувача хочуть поставити Драпатого, але мені здається, що це все просто для того, щоб збавити трішки градусів у людей. Поки немає нічого офіційного, не варто на це вестись, треба це побачити ці рішення на власні очі», — наголосив кропивничанин.

Серед мітингарів не лише молодь, а й діти, які прийшли разом із батьками, та люди старшого віку.

65-річна Галина разом із донькою приходять на акцію ще з 16 липня. Жінка розповідає, що народилася в Кропивницькому, але майже 10 років прожила в Дніпрі, де викладала кераміку та ліплення дітям.

Наприкінці червня 2026 року Галина повернулася до матері в Кропивницький. 

«Я тут, тому що хочу, щоб Україна перемогла в цій війні. Понад усе цього хочу», — зауважує жінка.

На думку Галини, роботизація армії стала успішною реформою, тому вважає звільнення Федорова з посади міністра оборони помилкою. Також, кропивничанка вважає, що на посаду головнокомандувача варто поставити іншого генерала, адже, за словами Галини, їй важко дивитися на втрати військових у штурмах. 

Каже, що реформа та зміна головнокомандувача могла покращити ситуацію, щоб українських воїнів вже ніколи не вважали «м’ясом».

Про мотивацію інших мітингувальників Гречка розповідала у попередньому репортажі з акції, що відбулася 19 липня.