Хвостаті душі: як кропивничани рятують тварин із прифронотових міст (ФОТО, ВІДЕО)

 Хвостаті душі

У Кропивницькому досі не існує міського комунального притулку для тварин, проте місцеві зоозахисники створили два своїми силами: це «Щасливий пес» і «Бім». Першим у місті з’явився притулок «Бім» у 2008 році, засновицею якого стала кропивничанка Олена Ерет. Наразі цей притулок нараховує близько 350 чотирилапих підопічних, яких доглядають 14 волонтерів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, всі волонтери громадської організації «Бім», яка займаються порятунком тварин, залишилися в Кропивницькому – серед них і Катерина Дорош.

«Тоді ми не знали, чи дійдуть окупанти до нашого міста, де зупиниться лінія фронту. Та ми відповідальні за велику кількість тварин у нашому притулку, де їх більше трьохсот, і тому виїжджати і покидати їх ніхто з нас не захотів», – розповіла вона.

У перші ж дні повномасштабного нападу росіян українці масово кинулися допомагати армії та вимушеним переселенцям. Катерина пригадує, як у перші дні лютневої фази війни у місті всі згуртувалися.

«Від першого дня місто гуділо вуликом: волонтери швидко скоординувалися між собою, пояснювали людям, куди що нести, яка допомога потрібна. І що мене здивувало – в такому ажіотажі люди не забули і про тварин», – додає волонтерка.

Катерина Дорош

Зазвичай громадська організація «Бім» публікує інформацію про підопічних та потреби у соцмережах, проте наприкінці лютого 2022 року тимчасово припинили це робити: здавалося, що не на часі і є важливіші напрямки допомоги. Проте, волонтери були приємно шоковані тією хвилею підтримки від кропивничан, яку отримали в ті дні.

«Я думала, що ми відійдемо на другий план. Але містяни самі телефонували і запитували, що потрібно зоопритулку, чим допомогти. Масово привозили крупи та корм, донатили на рахунок організації. Неймовірні люди», – поділилася Катерина.

Осторонь не лишився і місцевий бізнес: підприємства, які займаються м’ясопереробкою, попри воєнні дії в країні продовжили підгодовувати безпритульних тварин.

Та Катерина Дорош зізналася: від усвідомлення, скільки горя напад росіян приносить українцям, скільки тварин гинуть від обстрілів, залишаються покинутими у прифронтових містах – в неї щемить серце. Саме тому вона після евакуації деяких тварин з кропивницького притулку за кордон, згодом наважилася на рятувальні поїздки під обстрілами на Донеччині.

 Собаки-біженці

На початку повномасштабного вторгнення волонери «Біму» шукали можливості евакуювати з притулку тварин, які потребують особливого догляду: без кінцівки, ока, з травмами хребта.

Для евакуації був потрібен мікроавтобус. Тож Катерина продала свою машину, знайшла меценатів, які доклали решту і взяли витрати за дорогу на себе.Так 15 таких котів і собак з Кропивницького відвезли до Угорщини, троє з яких одразу поїхали у домівки, потім ще 15 – до веганського притулку під Берліном.

«Це перевірені притулки і родини, і з ними постійно підтримуємо зв’язок: вони звітують, кого з наших підопічних вдалося вже прилаштувати у добрі руки, як наші тваринки себе почувають. надсилають фото і відео», – пояснила Катерина.

Оскільки волонтери різних напрямків у Кропивницькому координуються, «бімівці» прийшли на допомогу тим, хто опікується переселенцями і допомогли знайти житло Аркадію Сніткіну з Авдіївки, який евакуювався разом з улюбленицею німецькою вівчаркою Герою, яким не хотіли здавати житло.

Коли ж нагальні питання тут закрили, Катерина вирішила рятувати тварин з Бахмуту та прифронтових сіл Донеччини. У цьому їх допомогли кропивницькі військові волонтери: провели її туди і назад, узгодивши маршрут з військовими.

Три поїздки до Донеччини: незламні люди Бахмуту

Перша дві рятувальні поїзди до Донеччини Катерина Дорош здійснила влітку 2022 року. Тоді до неї звернулися волонтери зоопритулку «Друг» з Краматорська, до яких почали звозити покинутих котів і собак з прифронтових сіл Донецької області.

«У них і притулку як такого немає: знайшли покинуту будівлю, самі облаштували. Всі підопічні туди просто не вміщалися, і ми відгукнулися. Більше півсотні тварин за дві поїздки влітку забрали до Кропивницького»,– розповіла волонтерка «Біму».

Вивезена з Донеччини кішка, якій знайшли родину у Кропивницькому

Втретє рятувати тварин до Донеччини кропивничанка Катерина Дорош поїхала у січні 2023 року вже з військовими волонтерами Володимиром і Олегом: зізнається, що цього разу все було значно складніше і небезпечніше, адже шлях лежав до Бахмуту.

«Якщо у Краматорську тварини були в одному місті і з волонтерами, то цього разу ми їхали прямо в села і забирали тварин з покинутих домівок. І по ходу заїжджали розвозили необхідне і посилки для наших військових»,– розповіла вона.

По дорозі Катерина заїхала у декілька сіл Донеччини.

«Коли заїжджали в село Богородичне, по шкірі пробігали мурахи і волосся просто дибки – з 200 хат жодної вцілілої. Мертва тиша і будинки, які наче кричать про своє горе. Згорілі автівки у дворах», – ділиться враженнями кропивничанка.

 Згадує, що поки шукали у селі тварин, потрібно було постійно дивитися під ноги, щоб не напоротися на «розтяжку».

Далі було село Катеринівка, що у Мар’їнському районі, звідки Катерині телефонувала пані Людмила. Вона сама киянка, приїхала забрати домашніх улюбленців з батьківської хати.

«Коли вона побачила весь цей жах на власні очі, цих покинутих тварин, то вирішила лишитися, щоб хоч в ці морози годувати тварин. Зв’язку там немає, і щоб дзвонити мені, Людмилі доводилося вилазити кожного разу на горище», – розповіла волонтерка.

У Катеринівці Людмила показувала будинки, де залишилися старенькі і покинуті тварини.

 Деякі будівлі частково зруйновані російськими обстрілами, а в деяких російські загарбники винесли все цінне, залишивши за собою сміття і розруху.

Вже під’їжджаючи до Бахмуту, військові волонтери наказали Катерині вдіти бронежилет і каску: лінія зіткнення у той час проходила на околицях міста, а там постійно лунали вибухи від мінометів і артилерії.

Напередодні Катерина зідзвонювалася з місцевими волонтерами, які підказали, де їх можна знайти та в яких мікрорайонах міста багато тварин покинуто.

«Місто пусте, тільки їздять автівки військових, і поодинокі люди перебіжками з будинку в будинок.. А будинки “мертві”. Чутні звуки вибухів, робота артилерії», – згадує волонтерка.

У Бахмуті місцевих волонтерів можна було знайти у «пункті незламності». Тут містяни облаштували їдальню, аптеку, видавали теплий одяг тим, хто потребує.

«Всі працюють, допомагають – цілий вулик! При мені хлопець побіг провідати його знайому бабусю і віднести їй ліки, хтось готував гарячий чай з бутербродами тим, хто прийшов сховатися від обстрілів. Я не побачила там ані страху ані відчаю – це незламні люди», – поділилася враженнями кропивничанка.

Кропивничани привезли корму, щоб місцеві могли підгодувати тварин вуличних домашніх. Один з хлопців у бахмутському «пункті незламності», пригадує Катерина, цьому дуже зрадів: у його під’їзді якраз прибилася собака з цуценятами, і він хотів прихопити корм і погодувати її по дорозі додому.

«І тут кажуть, що якраз біля того будинку прильоти. В мене все похололо, а хлопець такий: ну ось, мабуть сьогодні я додому не піду. У порівнянні з тими труднощами, які долають бахмутівці, наші переживання щодо відключення світла здаються тепер просто мізерною дрібницею», – зізнається волонтерка.
Та коли волонтери почали диктувати адреси, звідки можна забрати тварин, військові, які супроводжували кропивничан, їхати не дозволили, адже саме ту частину міста якраз обстрілювали. Місцеві волонтери теж не хотіли йти всупереч вказівок військових, а сама Катерина поїхати у незнайомому місці під обстрілами Катерина не могла.

«Виїжджали дуже швидко, а в мене серце щемило від почуття провини – що ось я не змогла забрати тварин. Бідні люди, бідні тварини. Клята війна», – ділиться зоозахисниця.

За ту поїздку з сіл Донеччини Катерині Дорош вдалося врятувати 14 котів і собак, які тепер стали підопічними у притулку «Бім» у Кропивницькому.

Та тварини у Бахмуті не лишилися без допомоги: Катерина звернулася до більшої організації «Команда порятунку тварин», передавши їм, у яких районах покинуті собаки і коти лишилися. То ті змогли вже наступного дня приїхати до сусіднього населеного пункту, орендувати там житло і дочекавшись перерви між обстрілами, вивезти частину тварин з Бахмуту.

Катерина Дорош переконана, що не буває менш важливої допомоги, особливо під час війни.

«Це як з гуманітаркою: хтось може везти фурами, а хтось власною автівкою – але від цього допомога не стає менш цінною і потрібною. Зайвою допомога під час війни бути не може. І навіть якщо ми дві-три собаки чи кішки зможем забрати, то це такі ж врятовані хвостаті душі», – каже волонтерка.

Підтримати притулок для тварин «Бім» у Кропивницькому, в якому утримуються зокрема і евакуйовані тварини з Донеччини, можна за реквізитами:
Приватбанк: 4731 2196 1472 6622;
Монобанк: 5375 4141 1313 3903;
PayPal: bimkrua@gmail.com

 Фото з фейсбук-сторінки Катерини Дорош і громадської організації «БІМ».