Касові апарати та розрахункові книжки: які ФОПи і в яких випадках мають їх використовувати

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) бувають механічні і програмні. Механічні – це власне касові апарати, а програмні можна встановити на комп’ютер або телефон.

Як пояснила «Гречці» бухгалтерка Ольга Паскарь, використовувати РРО/ПРРО зобов’язані:

• підприємці на загальній (не спрощеній) системі оподаткування,
• фізичні особи-підприємці 2,3,4 груп, які отримують оплату за послуги чи товари готівкою або карткою.

«РРО мають використовувати підприємці, які здійснюють готівкові і безготівкові розрахунки при продажах у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування. Розрахунками у цьому контексті є прийом від клієнтів готівки, платіжних карток, жетонів тощо за місцем реалізації товарів чи послуг», – пояснила Ольга Паскарь.

Які підприємці можуть працювати без РРО у 2023

ФОПи першої групи єдиного податку, як і раніше, не мають вести розрахункову книжку чи мати касовий апарат. Це підприємці, які ведуть роздрібну торгівлю на ринках або надають побутові послуги населенню.

Також РРО не потрібні підприємцям, які отримують оплату переказом на поточний рахунок ФОПу за допомогою:

• каси в банку,
• онлайн-банкінг,
• терміналу самообслуговування,
• переказу за номером IBAN.
• Винятком у цьому випадку є карткові платежі.

Щодо використання QR-кодів, які використовуються при оплаті, то потреба у РРО залежить від того, на який вид рахунку веде посилання. Якщо на IBAN, то він не потрібний, а якщо через торговий еквайрінг, то без реєстратора розрахункових операцій не обійтися.

Щодо інтернет-магазинів, в яких є послуги з розробки мобільних додатків які можуть отримувати оплату за товар у поштовному відділенні, то ця готівка також підпадає під визначення розрахунку і тому мають фіскалізуватися.

«Якщо ви надаєте послуги дистанційно без жодного контакту з клієнтами, то РРО не потрібен. Згідно із законом, це стосується тих підприємців, розрахунки з якими проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів з переказу коштів», – уточнила бухгалтерка Ольга Паскарь.

При якій діяльності потрібно вести розрахункову книжку

Розрахункову книжку мають вести ФОПи 2,3 та 4 груп, які займаються роздрібною торгівлею на території сіл чи селищ, і при цьому сума річного доходу на одній точці не має перевищувати 167 мінімальних зарплат (у 2023 році це 1 мільйон 118 тисяч 900 гривень).

Вести розрахункову книгу мають і ФОПи першої групи, які є на єдиній системі оподаткування і на території сіл чи селищ надають такі послуги, як ремонт і встановлення побутової техніки, меблів, електроприладів, ремонт одягу, взуття чи металевих виробів, ремонт житла, догляд за людьми, прання чи приготування їжі, фотопослуги.

Водночас є ряд умов, за яких ФОПи у селах чи селищах повинні мати РРО. Це:

• якщо річний дохід з точки торгівлі перевищує 167 мінімальних зарплат,
• торговельна точна розташована в одному приміщенні з продавцями підакцизних товарів,
• якщо торгівля відбувається дистанційно (наприклад, інтернет-магазини),
• місцева рада ухвалила рішення про обов’язкове використання РРО на їхній території.

Як раніше повідомляла «Гречка» в Україні з 1 жовтня відновлять штрафи для підприємців, які працюють у сфрі торгівлі без касових апаратів.