За що проголосував Станіслав Березкін?(ФОТО)

Станіслав Берьозкін і іже з ним мають відати, ЩО вони творять. Отже – “Вісім аргументів: Чому не можна голосувати за законопроект «Про засади державної мовної політики»?

1. Законопроект суперечить Конституції України. У ст.4 законопроекту зазначено, що «основи державної мовної політики визначаються Конституцією України», – проте сам законопроект претендує на те, щоб «засади державної мовної політики», визначалися не Конституцією, а його нормами. Це означає, що законопроект покликаний підмінити Конституцію.

2. Законопроект кардинально ревізує засади державної мовної політики в Україні, вводячи у правове поле такі не передбачені Конституцією поняття, як «регіональна мова», «мовна група», «мовна меншина», «регіональна мовна група».Запровадження в Україні статусу мов, не передбачених ст.10 Конституції України, є порушенням Основного закону, яке слід кваліфікувати як зазіхання на засади конституційного ладу в Україні.

3. Законопроект спотворює суть Європейської хартії регіональних або мов меншин: вона покликана захищати загрожені мови, а не встановлювати статус мов і порядок їх застосування.

4. Довільним, таким, що не має прецедентів у міжнародно-правових актах, є кількісний критерій, зафіксований у ч.3 ст.7:  він визначає мінімальну кількість «носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова», достатню для того, щоб ця мова була визнана регіональною. Ідеться про «10 відсотків і більше».

5. Застосування такого нічим не обгрунтованого критерію означає, що автори законопроекту заклали передумови для максимального поширення в Україні російської мови як регіональної на рівні села, селища, міста, району, області, Автономної Республіки Крим (див. ст.1). Саме в цьому вбачається ідеологія законопроекту: він повинен фактично прирівняти російську мову до державної.  У разі його прийняття державна мова (українська) ставатиме непотрібною, вона витіснятиметься з органів місцевого самоврядування, судів, освітніх закладів, а національні меншини, яким пропонуються утопічні перспективи, виявляться обманутими. Адже чимало норм законопроекту виписано так, що їх можна реалізувати лише на користь російської мови.

6. Жодна з норм законопроекту не спрямована на утвердження української мови як державної. Навіть більше: в громадян зникатиме мотивація до вивчення максимально знівельованої державної мови. Усі ж обіцянки написати спеціальний закон, який би підтримував українську мову, не варто сприймати всерйоз. Тим паче, що законопроект Ківалова-Колісниченка є базовим.

7. Законопроект не містить фінансового обгрунтування. Тим часом, за розрахунками Мінфіну, в разі прийняття закону для його виконання  знадобиться близько 17 млрд. грн.

8. Законопроект «Про засади державної мовної політики» є політтехнологічним інструментом у ситуації чергових парламентських виборів. У разі схвалення законопроекту Верховною Радою, він матиме катастрофічні для України політичні наслідки. У країні з’являться регіони, практично цілком вільні від української мови, на яку в перспективі може чекати така ж доля, як на білоруську – в Білорусії. Країна буде остаточно розколота за мовною ознакою, що є загрозою українській державності та національній безпеці.

Все сказане адресую і народним депутатам Ігорю Воротнюку та Олександру Єдіну, які також проголосували за законопроект Колісниченка-Ківалова під час його розгляду в першому читанні.

Станіслав Березкін та Олександр Єдін – ймовірні учасники найближчих виборів по мажоритарним округам на Кіровоградщині.

Володимир Панченко,

народний депутат України першого скликання (від м. Кіровограда),

професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Фото: Валерій Лебідь