Обставини загибелі бійця 3-го полку Романа Бочарова

Про це повідомив речник Генерального штабу Збройних Сил Владислав Селезньов у прямому ефірі на каналі «112».

«На жаль 2-го січня внаслідок необережного поводження зі зброєю військовослужбовець загинув. За фактом загибелі призначено службове розслідування, на місці трагедії працюють представники Військової служби правопорядку. Саме вони мають надати відповіді на всі питання, які турбують суспільство й звичайно турбують керівництво», — зазначив Селезньов.

Він додав, що «будь-який факт травмування, а тим більше загибель військовослужбовців — це питання, які належить до компетенції ВСП. Вони мають провести службове розслідування та надати всі ґрунтовні відповіді, щоб надалі такі випадки не повторювались», — пояснив речник Генштабу.

Однополчани загиблого спецназівця Бочарова з полку «Дніпро – 1», де раніше чоловік проходив службу, в офіційну версію не вірять і впевнені, що герой-луганчанин не міг випадково звести рахунки з життям. Про це пише «КИЇВ (QHA)» 

До війни Роман був досвідченим мисливцем, а в зоні АТО ловив диверсантів і зачищав територію навколо Донецького аеропорту.

Нагадуємо, що другого січня на Донбасі від “необережного поводження зі зброєю” загинув 40-річний Роман Бочаров, позивний — “Санта”, боєць 3-го Окремого полку Кіровоградського спецназу ЗС України.

Як розповідають його колишні товариші по службі з дніпропетровського батальйону “Дніпро-1”, до війни Роман був затятим мисливцем і коли в Луганську почали закликати Путіна ввести війська, не міг залишитися стороннім спостерігачем. У лютому 2014-го він вступив до новоорганізованого патрульного батальйону міліції особливого призначення “Тимур” (найменовано на честь комбата Тимура Юлдашева), який самовіддано намагався припинити сепаратистські настрої у м. Щастя під Луганськом. Коли у квітні батальйон розгромили російські грушники, Роман вивіз родину до Дніпропетровська, а потім до Києва. Тим часом сам з трьома друзями-міліціонерами вирушив до Дніпропетровська, де пішов добровольцем у батальйон “Дніпро-1”. Тут він дослужився до комвзводу, отримав спеціальне звання “молодший сержант міліції” і у складі 5-ї роти “Дніпра-1”, разом із батальйоном “Чернігів” відправився до зони АТО.

Спершу організували оборону м. Сватово на Луганщині, а потім вирушили на Азов. У Маріуполі охороняли аеропорт, потім зачищали селище Піски за 15 км від Донецька і, нарешті, територію навколо міжнародного аеропорту “Донецьк”.

Тоді, у липні 2014-го, легендарний аеропорт вважався головним українським форпостом на окупованій території. Аеропорт захищав кіровоградський спецназ, а Роман Бочаров у складі “Дніпра-1” охороняв дорогу, якою з тилу підвозили їжу і боєприпаси, а ще ходив “на партизанські вилазки”. Подейкують, саме на рахунку Романа — підірвані склади із зброєю в центрі Донецька, що раніше належали міліції та СБУ.

У жовтні до Пісків приїхала на ротацію інша рота, і тоді Роман домігся, щоб його зарахували до спецназу. Тут він і служив аж до своєї трагічної загибелі у перший день Нового Року за нез’ясованих обставин. У загиблого залишилася дружина і троє дітей, а похорони відбудуться у столиці 8 січня.

Треба відзначити, що не так давно, у грудні 2015-го, за героїчну оборону селища Піски Роман Бочаров і ще більше як 40 бійців батальйону “Дніпро-1” було нагороджено спеціальним орденом “За оборону країни”.