Проміжні підсумки виступу “Зірки” і першій лізі

 
Вочевидь, дати однозначну оцінку виступу «червоно- жовтих» у першій частині поточного чемпіонату досить важко. Порівняно з літом 2013 -го «Зірці » довелося зробити два кроки назад, що навряд чи порадувало місцевих уболівальників. Адже президент клубу Максим Березкін неодноразово заявляв, що команда будується з прицілом на вітчизняну еліту, де планує опинитися за кілька років, а проміжним завданням є потрапляння в п’ятірку лідерів. З іншого боку нинішній керманич кіровоградців Микола Федоренко був влітку змушений поповнити список тих наставників, які лише приступили до виконання своїх обов’язків на посаді, а всім нам неодноразово доводилося чути з вуст самих фахівців, що літнє міжсезоння не є тим плацдармом, коли є можливість ретельно підготувати колектив до підкорення нових висот. А тут ще за ходом всіх двадцяти турів нашарувалися кадрові проблеми. Та й справедливості заради варто відзначити, що нині щільність в турнірній таблиці така, що до бажаного п’ятого місця необхідно зробити всього кілька кроків, і загальна нестабільність учасників першолігових перегонів може стати головною у вирішенні поставленого завдання.

 
Фундамент

Кадрова ротація в «червоно- жовтому» клубі не припинялася ні на мить. Під час ігрової перерви Кіровоград покинув Владислав Насібулін, який відправився в «Полтаву», де осів попередній наставник «Зірки » Ілля Близнюк, Іван Войтенко посилив краматорський «Авангард», а Дмитро Немчанінов змотав вудочки до Віталія Кварцяного в прем’єрлігову «Волинь». Крім того довелося попрощатися з 35-річним ветераном Андрієм Порошиним, а також Михайлом Дячуком-Ставицьким та Єгором Івановим.
У свою чергу більш ніж значна група гравців була клубом підписана. Найгучнішим трансфером «Зірки» і одним із найбільш значущих на рівні першого дивізіону виявився перехід Олексія Чичикова. Екс равець «Ворскли» не зумів завоювати собі місця в команді УПЛ і, безсумнівно, розглядає для себе пониження в класі як перспективу в найближчому майбутньому повернутися в українську вищу лігу з новою командою. Разом із ним поповнили команду голкіпер Павло Поштаренко, який раніше виступав у «Кримтеплиці», та Андрій Мостовий, який в поточній першості поки не взяв участі лише в одній грі з причини дискваліфікації. Вже у вересні в числі новобранців опинився досвідчений Олег Допілка, от тільки спершу дещо затягнувся його процес акліматизації в новому колективі, а потім Олег випав з обойми через травму. Ігорю Силантьєву ж і зовсім довелося немов спуститися з корабля на бал: ще у вересні він грав у фіналі Кубка Одеси, а трохи більше ніж за місяць уже захищав кольори «Зірки». Серед нових імен також був присутній ряд молодих гравців, деякі навіть з власної школи, однак заграти їм поки так і не вдалося.
Особливо цікавою була доля Дмитра Осадчого, який в минулому сезоні вже був заявлений за кіровоградців, але опинився в числі відзаявленних. Влітку ж новий тренерський штаб повірив у півзахисника і, треба визнати, не прорахувався. Не менш крутий віраж вдалося зробити Андрію Смальку. Лише на початку липня про нього було оголошено як про новачка команди, а вже зустріч четвертого туру стала для нього останньою в червоно- жовтій футболці. Разом із Андрієм у серпні колектив покинули Горбаненко і Шаврін, а про причини їх відходу було тактовно сказано «таке на людях не говорять».

Ігрові аспекти

Стартовий поєдинок в новій першості для «зіркових» вийшов дуже яскравим і емоційним. Забивши по одному м’ячу в кожному з таймів, між якими втесався точний постріл миколаївця Чорнія, була здобута дебютна вікторія. Проте потім був дуже невдалий виїзд до Охтирки, про який і за кілька років місцеві вболівальники будуть намагатися не згадувати: чотири голи «Нафтовика» стали нищівним ударом по амбіціях команди і мріях уболівальників. Потім була натужна домашня перемога над «Динамо-2», поразка «Авангарду»… «Зірка» все літо кружляла навколо так близько п’ятого місця, але дістатися його за всі двадцять турів їй вдалося лише раз – саме після перемоги над киянами. Однією з причин таких результатів багатьма називалися кадрові проблеми: Галенко, Бочкур і Пінчук вирушили захищати честь країни на Універсіаді, повернувшись до лав команди
вже за ходом, Рудницький все ніяк не міг набрати форму після пошкодження. Не можна сказати, що в діях кіровоградців панував бардак, але якоїсь цілісності в діях футболістів дійсно не вистачало.
Лише в середині осені команді нарешті вдалося розігратися. Поступившись «Олімпіку» і «Сумам» із загальним рахунком 1:5, «зіркові » у матчі 11 туру зуміли вдруге у сезоні обіграти алчевську «Сталь» (перед цим «сталевари» були биті в Кубку). І хоч не вдалося продовжити переможний почин на кубковій стезі, де першими відкривши рахунок, «зіркові» в екстра-таймі капітулювали «Миколаєву», зате в чемпіонаті суха серія Павла Поштаренка тривала ще у наступних чотирьох матчах. Одними з найважливіших здавалися три очки, набрані в домашньому протистоянні з «Нафтовиком», але, на жаль, тільки здавалися. У наступних трьох іграх із представниками з нижньої частини таблиці кіровоградці зуміли набрати лише одне очко.

Оптимальний склад

Яскравий слід

З якимось надривом кіровоградцям проводити поєдинки в поточній першості вдавалося дуже рідко. Найчастіше дружина Федоренка стабільно грала на своєму рівні, зрідка підносячи приємні і не дуже сенсації. За підсумками двадцяти турів варто виділити вояж кіровоградців до Харкова, де була здобута двічі вольова перемога над місцевим «Геліосом». Однак, дивлячись правді у вічі, в тій зустрічі фаворитами все ж були кіровоградці, лише навіщось поставили себе в першому таймі у скрутне становище і вимушені були відіграватися зусиллями в першу чергу Шавріна, який набрав три очки за системою «гол + пас» .
Також не можна не відзначити і перемогу в домашньому поєдинку проти «Нафтовика». На той час охтирці демонстрували чи не найкращу гру в чемпіонаті, і перервати політ «нафтовиків» вдалося саме дружині Федоренка, незважаючи на пропущений м’ячі в дебюті зустрічі. Спершу вже в компенсований до першого тайму час Ярослав Галенко рахунок зрівняв, а в другій половині удар Вадима Родіни виявився тріумфальним.

 
Кращий гравець

У першу чергу слід відзначити, що Миколі Федоренко вдалося більшою мірою не прогадати в літнє міжсезоння з новачками. Отриманий шанс Дмитро Осадчий зумів використати з лихвою; Андрій Мостовий та Віталій Березовський взяли участь практично в усіх матчах чемпіонату з моменту своєї появи в команді; Допілка був дозаявлений вже під час чемпіонату, але на фланзі оборони місце собі забронював; а Поштаренку вдалося стати відмінним конкурентом в рамці Ширяєву. Але найуспішнішим придбанням для кіровоградців стала поява Олексія Чичикова – універсала, який міг відіграти як на вістрі, так і під нападниками або ж праворуч у півзахисті. Саме кременчужанин поряд із Мостовим став одним із найбільш незамінних гравців команди.

Домашнє завдання

Підводячи підсумок всьому вище сказаному, можна говорити про те, що перспективи до подальшого зростання у нинішньої «Зірки» є. Тепер у Миколи Федоренка на підготовку команди до офіційних ігор є у розпорядженні цілих три місяці, за які буде необхідно закласти фундамент в першу чергу на швидкоплинну весняну частину першості, також маючи на увазі вже і наступний чемпіонат. Головне, щоб на цей раз обійшлося без кадрових втрат в першу чергу в захисній лінії, де до кінця чемпіонату з’явився порядок. Крім того очікуємо вирішення питання з нападом, де вже за ходом першості була істотна втрата в особі Вадима Шавріна. Адже менше кіровоградців у нинішній першості забивали тільки три колективи. Як варіант – або шукати посилення на стороні, або ж постаратися наставити на шлях істинний Ярослава Галенка (поки що дуже далекого від своєї ж результативності минулого сезону) при активній допомозі Олексія Чичикова і компанії.