Отець Юрій Онисько про волонтерство та Боже благословення (ВІДЕО)
Як «Гречка» вже повідомляла, 19 травня відзначив 225 років з дня заснування найдавніший храм міста Бобринця Свято-Миколаївський храм, що на Кіровоградщині. Того ж дня в місті пройшли урочистості з цієї нагоди, що закінчилося ходою з хоругвами й іконами навколо храму та поминальною молитвою за померлим отцем Юрієм Ониськом, який 25 років був настоятелем цього храму.
Юрій Онисько, пішов з життя після тривалої хвороби в березні цього року. В архіві «Гречки» є відео з одним з візитів священнослужителя до Кропивницького, під час якого він подарував ікону Божої Матері. Сам Юрій Онисько від початку війни займався волонтерством, його знали бійці в багатьох гарячих точках Донбасу.
На відео Юрій Онисько:
Народився Юрій Юрійович Онисько 09 вересня 1961 р. в с. Великі Ком’яти Виноградівського району Закарпатської області. Освіта світська – середня спеціальна, духовна – Одеська духовна семінарія.
Розпочав своє священиче служіння у 1990 р., коли преосвященним Василієм, єпископом Кіровоградським і Миколаївським буд висвячений на диякона та пресвітера, і призначений настоятелем Успенської церкви с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області.
У 1993 р. молодий священнослужитель очолив громаду храму Святителя Миколая Чудотворця м. Бобринець, а також був призначений благочинним Бобринецького округу та став одним із тих, хто найбільше потрудився для становлення й розвитку Помісної Церкви в нашому краї.
Окрім парафіяльної, виховної та освітньої діяльності, на плечі отця Юрія лягли ще й обов’язки обласного благочинного Кіровоградської єпархії УПЦ КП. Завдяки його діяльності були відкриті нові парафії, залучено до служіння нових душпастирів, підготовлено вихованців для духовних закладів.
Не лишився осторонь і сумних подій сьогодення, активно долучався до волонтерської діяльності, багаторазово відвідував зону проведення АТО, де молитвою та словом підтримував воїнів-захисників.
За час свого служіння проявив себе як молитовний і турботливий пастир, щирою та відкритою людиною. Користувався повагою у представників світської влади та любов’ю у вірних громади та за її межами.
