ІТ-курси та найсучасніша в області STEM-лабораторія: як школа у Помічній дає учням більше
«Я часом зустрічаю одногрупниць, які кажуть: «Так добре вчилась, закінчила університет з червоним дипломом і працюєш в селі. Що ж там твоя дитина зможе отримати?». Та не треба мене жаліти. У нас тут умови такі, що не у кожній міській школі є», – ділиться керівниця відділу освіти Помічнянської громади Ніна Семашко.
І це дійсно так. Адже їх опорна школа є однією з передових у впровадженні STEM-освіти і не тільки, а її вчителі із педагогів стали ще і проєктними менеджерами.
***
З утворенням громади тут зрозуміли, що децентралізація дала більше можливостей, які просто гріх не використовувати. Мова не лише про використання фінансів, а й поштовх до розвитку громадянського суспільства і використання шансів, які дають міжнародні організації.
Помічнянська школа №1 імені Євгена Березняка розташувалась у приміщеннях, яким понад 100 років. Раніше тут були господарські приміщення панського маєтку, а зараз три корпуси школи, де навчається понад 500 учнів. Це опорна школа громади.
Перед школою – футбольний майданчик зі штучним покриттям.
Як каже Ніна Семашко, от-от приміщення мають утеплити та зробити яскравішим. Міськрада вже і гроші з бюджету виділила, але роботи затримуються через бюрократичну тяганину.
«Батьки – адміністрація школи, хресні батьки – міська рада та відділ освіти. Сімейний стан – мати-героїня», – пишуть про школу на її сайті.
Насправді свої «цеглинки» у розбудову школи вкладають вчительки, які замість піти після уроків додому долучаються до різноманітних проєктів і підштовхують до участі дітей.
Надихають учнів вивчати ІТ
Вчителька інформатики Олена Трибко розкладає на столі купу дипломів і грамот. Це результати роботи її та учнів.
Все почалось із STEM-табору (абревіатура від англійських слів наука,технології, інженерія і матерматика – авт.). Тоді вона вирішила, що традиційні пришкільні табори, коли дитину «оздоровлюють на асфальті» можна зробити принаймні цікавими.
Олена Трибко із своїми та учнівськими дипломами
Для цього за кошт громади придбали найпростіших роботів.
У 2017 пані Олена стала менторкою в «Академії Cisco» – проєкті американської корпорації, яка є найбільшим у світі виробником мережевого обладнання.
«Оскільки зараз вже ця програма отримала гриф міністерства освіти, я можу собі дозволити 10-11 класах обрати його для викладання дітям», – каже вона.
Випускникам школи, які закінчили курс, окрім свідоцтва про середню освіту вручають і документ про те, що вони закінчили курс в «Академії Cisco». Це перша сходинка сертифікаційного екзамену, щоб тебе взяли на роботу в IT галузі.
Згодом школа долучилась до програми «Дівчата STEM». Підтримують проєкт Фонд народонаселення ООН. Їхнє завдання більше дівчат долучити до технічних професій, які в Україні дуже часто вважають чоловічими.
Побачивши оголошення на Фейсбуці, вчителька і вирішила спробувати. Відеозаявка від старшокласниць була домашнім завданням: вони навіть не чекали, що їх дійсно відберуть, але думали, що відео мають оцінити та вказати на недоліки.
«Коли пройшли, то були трохи перелякані і я, і Настя», – загадує вчителька.
Тоді 8-класниця Анастасія Камінська за онлайн-менторства архітекторки з Великобританії готувала проєкт з перетворення старого заводу, який використовували на залізниці, на сучасний артпростір.
Згодом самі школярки подались на проєкт «Професії без обмежень»: проводили молодшим школярам уроки, щоб зламати стереотипи про те, хто може бути у якій професії.
«Школярі для яких вони проводили ці навчання прийшли до мене вже шестикласниками. Зараз, коли ми починаємо урок і коли я говорю “програміст”, вони мене виправляють: “І програмістка”», – каже вчителька.
Усе це стало підґрунтям до того, що вже цьогоріч школа отримала обладнання вартістю понад мільйон гривень, якого немає у школах країни.
Вони подали свій проєкт на програму «Спроможна школа для кращих результатів» від Міністерства освіти. З 320 шкіл Кіровоградської області відібрали всього 37.
Помічна отримає обладнання для STEM-лабораторії, куди входить інтерактивний екран діагоналлю 85 дюймів, ЗD-принтер, документ-камери. Але дійсно унікальною річчю є цифровий фрейзер.
«Якщо на ЗD-принтері можна видрукувати об’ємну модель лише зі спеціально пластика, то цей цифровий фрейзер буде єдиний в Україні. Дітям можна буде спочатку запрограмувати, а потім із пластику, дерева, корку або акрилу виготовити оцю точно модель», – пояснює Ніна Семашко.
На базі цієї лабораторії можна буде вивчати робототехніку і програмувати штучний інтелект.
1 мільйон 279 тисяч гривень дає держава і 211 тисяч дофінансовує місцевий бюджет. Зараз у приміщенні проводиться ремонт і вже до нового року чекають обладнання.
У приміщенні майбутньої лабораторії триває ремонт
У відділі освіти кажуть, що їх секрет у тому, що беруться за кожну можливість. Тому найближчим часом ще одна лабораторія трохи меншого масштабу з’явиться і в іншій школі громади.
EdCamp у Помічній
Олена Трибко на цьому не спинилась і в 2020 онлайн провела міні EdCamp – захід для обміну досвідом вчителів за підтримки безлічі громадських організацій, а також посольства США в Україні та Heinrich Boll Foundation.
Вона сама надихалась поїздками на такі не конференції. Наприклад, з EdCamp у Львові привезла ідею цифрових журналів, запропонувала це дирекції, а вже у вересні цього року Помічнянська школа стала першою в області, що відмовилась від паперових журналів.
«Я їм казала, що двері дошками заб’ю, – жартує директорка школи Оксана Сигида. – Школа потребує ремонту, а тут така відповідальність – вчителі з усієї країни приїдуть».
У вересні 2021 сюди вже вживу з’їхались 103 вчителів з різних куточків країни, аби перейняти знання колег.
Активні у всьому
З 2017 два роки спільно з вчителями англійської школярам викладав волонтер Корпусу Миру Майкл Сміт у рамках проекту «Запроси волонтера до школи».
Вчителі англійської мови та волонтер Майкл Сміт
Першого разу, коли школа подала заявку її не підтримали, а от друга спроба була вдала.
Після двох років навчання з носієм мови учні краще здали ЗНО ніж попередні випускники та загалом стали більш впевненими у своїх можливостях.
«Діти бігли на уроки, ми бігли на уроки. Він однозначно змінив нас, змінив дітей», – каже вчителька.
Задоволені були батьки. Побачили, що діти самі біжать робити домашнє завдання з англійської.
У школі зізнаються, після проєкту хотіли зробити рік перерви й знову запросити гостя, але карантин вніс корективи у плани.
Двоє вчительок історії нещодавно повернулись із ознайомчої поїздки до Польщі. Потрапити туди безкоштовно також допомогла їх активність.
Після вебінару колеги з Житомира на тему проведення уроків про спільні сторінки україно-польської історії вони разом з учнями долучились до конкурсу.
«Одного разу нам зателефонували і спитали чи є у нас закордонні паспорти. У мене не було, але він швидко зробився. На щастя, в нашій громаді є ЦНАП», – каже вчителька історії Наталя Парасківа.
До Польщі вони поїхали, щоб познайомитися з культурою, мистецтвом, освітнім осередками і продовжити подальшу міжнародну співпрацю.
Молодших вчать берегти здоров’я і доброчесність
Не пасуть задніх вчителі молодших класів.
Вчителька молодших класів Оксана Сазіна є амбасадоркою міжнародного проєкту «супергерої FAST», який навчає дітей розпізнавати ознаки інсульту.
«Гортаючи стрічку Фейсбуку, випадково побачила оголошення про набір амбасадорiв на цю програму. Це мене зачепило, бо в моїй родині, в близьких траплялось таке горе. Тому я заповнила анкету», – каже вона.
У цьому проєкті беруть участь 40 країн з усього світу.
Зараз її школярі в ігровій формі за п’ять уроків вивчають помітні ознаки інсультів і можуть вчасно зреагувати, якщо побачать подібне у своїх бабусь і дідусів. Через дітей навчають і їх батьків. За словами вчительки, вхідна анкета від батьків і анкета на завершення навчання дітей показує, що результати є.
Їх досвідом зацікавилась вчителі знову української з Маловисківської та Олександрійської громад.
Інші вчителі в уроки для найменших інтегрували вивчення основ доброчесності.
За підтримки ГО «Смартосвіта» і німецького фонду пройшли навчання, отримали посібники і дидактичні матеріали, розроблені за участі психологині Світлани Ройз. Крім того, у рамках цього проєкту до школи приїжджав відомий український дитячий письменник Сашко Дерманський, який на прикладі своїх віршів та відео розповідав дітям про правила доброчесності.
Поза школою теж є можливості
На початку 2020 за підтримки програми USAID DOBRE в громаді з’явився молодіжний центр. Ініціаторами виступили місцеві підлітки. Щоб втілити ініціативу Ніна Семашко з колегами створили громадську організацію «Молода Помічнянська громада».
Команда ГО «Молода Помічнянська громада»
Так неремонтований «червоний куточок» ( у радянський час так називали приміщення на підприємстві, призначене для культурно-освітньої роботи – авт.) перетворився на стильний простір з усім необхідним обладнанням. 85% видатків – від будматеріалів до меблів покрив грант, а 15% – власне роботи – взяла на себе міськрада.
За ініціативи тих же школярів ГО подала заявку і виграла обладнання для роботи молодіжного інтернет-видання під назвою «ЯМБ». Час пройшов, ініціатори поступили у виші, техніка на поличці не пилиться. Нині у місцевому будинку творчості створили гурток журналістики та фотографії, який успішно займає призові місця на профільних конкурсах.
Долучившись до іншого проєкту громадська організація розповідала мешканцям громади про важливість бюджету участі, який на той час вперше впровадили.
«Ми розповідали людям, що є такий інструмент за допомогою якого можна втілити свої ідеї, а не просто писати «все пропало» в Фейсбуці», – каже Ніна Семашко.
Проєкт завершився кінопоказом фільму «Червоний», який презентував автор сценарію Андрій Кокотюха. Для цього коштом гранту отримали величезний екран, проектор та іншу техніку вартістю до 150 тисяч гривень.
Тепер можуть влаштовувати кінопокази як під відкритим небом, так і в приміщенні. Це важливий інструмент, адже кінотеатру в громаді немає.
Наприклад, згодом показували фільм «Невидимий батальйон» – стрічка про жінок-захисниць, які воюють на Сході, який презентували у Раді Безпеки Європи, Парламенті Канади та Британії.
***
Активність вчителів і учнів намагаються підтримати. За перемоги в олімпіадах чи різноманітних конкурсах і самі діти, і вчителі отримують винагороду з місцевого бюджету.
Ніна Семашко в своєму кабінеті
«Комплекс меншовартості досі існує. Є стереотипи, що є місто, де все класно, і є провінція. І от вже чотири роки децентралізація дає нам змогу спростовувати ці міфи, – каже Ніна Семашко. – Ми ж хочемо довести, що створюємо рівні можливості незалежно від того, де ти живеш. Тому необхідно все починати зі школи. Для того, щоб наші діти як я у свій час, мої батьки, не думали, що у місті краща освіта чи кращі можливості, або обладнання чи культурні заходи. При бажанні у нас можна все. І громадська діяльність – один із інструментів, що дозволяють це робити».
Анастасія Дзюбак
Фото авторки і надані вчителями