Не дочекавшись вироку, мешканка Кропивницького, яка виправдовувала агресію РФ, виїхала до Польщі

«Россия войну Украине і украинцам не объявляла»

51-річна обвинувачена, про яку йде мова, є уродженкою селища Ризлей Ульяновської області РФ. Вона має українське громадянство, тривалий час проживає у Кропивницькому.

Щодо суті обвинувачення, то коли Україна переживала повномасштабне російське вторгнення, ракетні обстріли, вбивства і катування цивільних, Олена Ш. у соцмережі «Фейсбук» висловлювала свою позицію. Зокрема, з травня 2022 року вона поширила низку дописів зі змістом, який виправдовує агресію РФ. Наприклад (мовою оригіналу): «Клоун врет, что русские хотят уничтожить все украинское и весь украинский народ. Это неправда а личная выдумка преступников что захватили власть в Киеве. Русские желают украинцам избавится от нацистов сатанистов что развязали войну против россии, которые уничтожают сегодня украинский народ и государство Украина…», або «Спецоперации проводятся в основном против террористов, а не против государства. Россия войну Украине и украинцам не обьявляла».

Експерти дійшли висновку, що у цих дописах є заперечення збройної агресії РФ, що є кримінальним злочином та карається обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з можливістю конфіскації майна.

«Будь ласка, не карайте мою жінку тяжко»

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулося 9 лютого, суддя Кіровського суду Кропивницького Руслан Бурко з’ясував, що обвинувачена бажає представляти свої інтереси сама. Оскільки інкримінований їй злочин належить до нетяжких, згідно з українським законодавством, залучення адвоката не обов’язкове.

Олена Ш. повідомила суду, що має юридичну освіту, але на уточнення судді додала, що все ж, навчання в інституті «Україна» за спеціальністю «юрист» вона не завершила. Власне, це було помітно під час подальших судових засідань, а саме з якості поданих обвинуваченою клопотань і тим, як вона плуталась в нормах процесуального законодавства.

Суд з’ясував, що жінці на досудовому розслідуванні надавались адвокати з Центру безоплатної правової допомоги. Проте від послуг обох вона відмовилась. Перша адвокатка її не задовольнила через те, що відмовилась на прохання обвинуваченої закрити провадження. Згідно з законодавством це можливо лише у випадку смерті обвинуваченої чи визнання інкримінованої їй статті неконституційною. Проте вказані аргументи Олену Ш., судячи з її коментарів, не задовольнили. Також обвинувачена заявила, що запропонована їй адвокатка має стійкі політичні переконання, які висловлює у Фейсбуці.

«Вона пише, що прекрасно себе почуває, коли горять русифіковані міста. Брала участь у різних соціологічних, психологічних експериментах європейських під час реформування в поліції. Вона мені не подобається», – так охарактеризувала Олена Ш. свою комунікацію з адвокатом, залученим Центром безоплатної допомоги.
Інший захисник був присутній на досудовому слідстві, але на суді жінка вирішила захищати себе сама. Вона почала із відводу прокурору, який, на її думку, не вчасно повідомив про призначення обвинувального акту до розгляду. Суддя пояснив обвинуваченій, що до обов’язків прокурора не входить її повідомлення, а секретар суду зв’язався із нею вчасно.

На судовому засіданні 17 лютого суд дослідив матеріали справи – скриншоти зі сторінки обвинуваченої у Фесбуці та висновки експертизи, а також заслухали свідка – цивільного чоловіка обвинуваченої.
Свідок Павло Ш. повідомив, що у шлюбі з обвинуваченою перебуває вже 30 років.
Він розповів про день, коли у їхній квартирі працівники СБУ провели обшук та вилучили ноутбук. Також підтвердив, що у протоколі про обшук стоїть підпис його дружини.

На питання прокурора щодо публікацій, які його дружина робила у соцмережах, сказав, що тривалий час був на роботі за кордоном і в соцмережі він заходить рідко.

«Я не можу все контролювати, немає часу просто», – сказав Павло Ш.
Обвинувачена також ставила питання свідку щодо здійснення тиску на нього правоохоронцями під час обшуку. Він здійснення тиску не підтвердив. Сказав, що давав свідчення та відповів на питання, які йому ставив слідчий.
Суддя Руслан Бурко поцікавився у свідка які розмови стосовно війни були в їхній родині і як він вважає: Росія агресор, чи визволитель. Павло Ш. відповів, що Росія – агресор. Щодо дописів дружини, казав, дізнався про них після отримання нею підозри.

«У нас інші теми для розмов. Ми про музику спілкуємося. Про клоуна, ну я такого не пам’ятаю. Вона таке писала на сторінці, але мені не казала. Я запитував про ці дописи, але вона не те мала на увазі. Мені це не подобається. Можна вас попросити? Вона дуже гарна жінка, добра. Прошу вас не карати її тяжко. Вона виправиться, обіцяю», – сказав чоловік.

Після допиту суд поставив на розгляд питання чи можна завершити судовий розгляд і перейти до судових дебатів. Прокурор погодився, обвинувачена – ні. Вона заявила, що її права постійно порушуються і їй необхідний час для збору відповідних документів на підтвердження.

«Я активний громадянин, якщо мені щось не подобається, я можу зателефонувати в СБУ, до органів влади. Я завжди проявляла активність, наприклад, щодо поліпшення благоустрою. Я звернулася до СБУ з проханням надати роздруківку моїх телефонних дзвінків до них від 2010-го року, але мені відмовляють. Я зараз вивчаю аналітику як порушуються права громадян на доступ до публічної інформації по всій Україні», – заявила Олена Ш.

Суддя уточнив, який стосунок ця інформація має до суті інкримінованого їй злочину. Обвинувачена відповіла, що ці матеріали будуть доказами на її захист й просила додатковий час для підготовки своїх пояснень.
Щоб не порушувати право на захист суддя дав обвинуваченій час на підготовку, але застеріг від затягування справи.
Під час засідання обвинувачена цікавилась процесуальним статусом свідка, а також, чи є у її чоловіка та в неї право на виїзд за кордон. Суддя зазначив, що це питання не у його компетенції. Проте щодо обвинуваченої не було обрано запобіжного заходу, оскільки інкримінований злочин належить до категорії нетяжких.

«Зеленський – терорист №1»

Наступне засідання у справі відбулося 15 березня. Перед початком допиту обвинуваченої суддя з’ясував її анкетні дані, а також поцікавився, чи вона не хворіла на психічні хвороби, не мала травм голови й чи не перебувала на обліку у психіатра. Жінка заперечила.

На питання судді, чи вона розуміє суть обвинувачення і, чи вважає себе винуватою, Олена Ш. виголосила промову.

«Я вважаю, що відбувається переслідування мене. Але не за політичні переконання, а через інші кримінальні злочини, які вчиняли щодо мене по іншим справам. Я готуюся, можу відповідати. Але мені дивно, що за цими двома постами у Фейсбуці мене хочуть притягнути до відповідальності. Я згодна лише з одним експертом, який вказав, що має бути правова кваліфікація. Тобто, це має робити не лінгвіст, а той, хто має правову освіту. Наприклад, прокурор», – заявила Олена Ш.

Суддя повторно поставив питання, чи визнає вона вину.

«Я не визнаю закон. Це дискримінаційний закон, прийнятий для інформаційної війни та переслідування громадян нашої держави. Я вважаю, що все це треба зібрати і передати далі, для дослідження як були порушення права обвинуваченої особи слідчими, адвокатами і прокурорами», – сказала обвинувачена.

Олена Ш. подала клопотання про допит адвокатів, які залучалися Центром безоплатної правової допомоги, як свідків. На думку обвинуваченої, захисники мають засвідчити про порушення її прав. Суддя відхилив це клопотання як необґрунтоване.

Також Олена Ш. просила суд надати їй більше часу для підготовки надання пояснення.

«Пані Ш., давайте не перетворювати засідання у цирк. Минулого засідання вам надано можливість підготувати пояснення», – сказав суддя Бурко.

«Я звичайний користувач мережі Інтернет, сплачую за послуги і вважаю, що маю право користуватися. Особливо, у період воєнно-політичного режиму, який зараз існує в державі. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, я писала дописи у соцмережі. Це моя власна думка, вона є незмінною. Я вважаю, що не скоювала злочин, а закон є дискримінаційним. Але, щоб це довести, треба час», – сказала в поясненнях Олена Ш.

Надалі допит вів прокурор Кіровоградської обласної прокуратури Володимир Лещенко.

На його запитання Олена Ш. підтвердила, що користувалася акаунтом у Фесбуці та писала дописи, у яких визнано виправдання агресії РФ.

– 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив про так звану «спецоперацію» щодо України, одним із завдань якої була «денацифікація». Чи вважаєте ви, що Україні треба «денацифікація»?, – цікавився прокурор.

– Ну, я не знаю, як вона відбувається. Якщо в загальному, то так, потрібна, – заявила Олена Ш.

До допиту приєднався суддя та попросив пояснити, що, на її думку, означає денацифікація.

– У моєму пості йдеться про конкретних нацистів, – відповіла обвинувачена.

– А хто такі нацисти?, – уточнив суддя.

– Це має сказати прокурор. Я ініціювала дискусію, – говорила Олена Ш.

– Ну, ми тут не дискусію проводимо, конкретний ваш вислів поясніть, – зазначив суддя.

– Можливо, нацистами є всі ті, хто підтримує агресора, – відповіла фігурантка.

– А хто агресор?, – уточнив суддя.

– Ну, Російська Федерація. Є ж закон, відповідно якого відбулися зміни в Кримінальному кодексі і це визначено.

Також прокурор просив пояснити допис, у якому стверджується, що РФ проводить «спецоперацію» щодо терористів.

– Різні утворення є, різні посадовці. Зеленський – терорист номер один у нашій державі, – заявила Олена Ш.

– І серед військових? Бійці полку «Азов» – йдеться у вашому дописі, – продовжував прокурор.

– Так, вважаю, що вони вчиняли злочини. У мене є заява від 2014 року, коли я просила припинити діяльність цієї організації. На початку, як вони з’явилися, почали демонструвати свою поведінку, діяльність, емблеми. Пропонували солодкою смертю вмерти. Це пропаганда сатанізму, – заявила Олена Ш.

Після опитування обвинуваченої суд ухвалив завершити судове слідство та призначив дебати сторін на 30 березня. Очікувався вирок.

Втім, на вказану дату обвинувачена не з’явилася. Не прийшла вона й на засідання 10 квітня.

Як повідомив прокурор Володимир Лещенко, згідно з рапортом СБУ, 29 березня Олена Ш. виїхала до Польщі потягом через пункт пропуску «Мостиська».

Суддя Руслан Бурко задовольнив клопотання прокурора про повернення на стадію досудового слідства. Також суд оголосив обвинувачену у розшук, а провадження зупинив до її затримання.
Коментуючи наслідки переховування обвинуваченої прокурор Лещенко зазначив, що у випадку затримання обвинуваченої ставитиметься питання про покарання виходячи з її процесуальної поведінки. Прокурор підкреслив, що оскільки інкриміноване їй порушення належить до нетяжких, запобіжний захід законодавством не передбачений. Місцезнаходження жінки з’ясовуватимуть оперативним шляхом. Водночас термін давності для вказаного виду злочину становить п’ять років.

Анастасія Зубова, фото авторки

Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.