Обстріли, блекаути і міграція: які виклики поставила війна перед освітою
Ще у 2020 році через пандемію COVID-19 українські школи перейшли на дистанційне навчання. Цей досвід став їм у нагоді торік, але тепер через повномасштабний напад Росії. Внутрішня і зовнішня міграція, обстріли, відсутність інтернету чи гаджетів – як з цими викликами справляються школи у прифронтових містах і на Кіровоградщині – розібралася «Гречка».
Дистанційна директорка школи
З 24 лютого 2022 року всі школи Донеччини перейшли виключно на дистанційну форму навчання: в той день Росія почала повномасштабну війну проти України. Цілями російських обстрілів ставали і школи, і дитячі садки, тому збиратися в них було небезпечно.
Як розповіла «Гречці» Лілія Куліш з Миколаївки (місто у Слов’янському районі Донеччини), з трьох шкіл в її місті вціліла лише одна – саме в ній вона є директоркою і викладачкою української мови.
«Нам дуже пощастило: у будівлі були пошкодження, але незначні. Школа має надійне укриття, побудоване ще у 1953 році, яке ми обладнали. Тому саме в нашій школі розташували освітній консультаційний пункт. Там працюють дев’ять вчителів, які лишилися в громаді, і 84 дитини, які приходять займатися з педагогами», – розповіла вона.
Всі уроки вчителі ведуть онлайн, а в певні дні школярі, які лишилися в Миколаївці, можуть приходити до консультаційного пункту і порадитися з вчителями щодо певного предмету, відвідати бібліотеку. З інтернетом важче, адже в Миколаївці, як і в інших прифронтових територіях, він часто зникає. Та діти можуть займатися у бібліотеці, а коли є інтернет –з навчального пункту відвідувати онлайн-уроки.
Гаджети – сучасні смартфони, комп’ютери – стали необхідністю для школярів і вчителів під час повномасштабної війни, адже без них немає доступу до освіти. Насамперед для людей, які залишаються на прифронтових чи тимчасово окупованих територіях, а також вимушених переселенців, які продовжують при цьому навчатися у своїх класах віддалено.
Цю проблему, як пояснила Лілія Куліш, вирішують за підтримки міжнародних організацій і донорів. Наприклад, у жовтні 2022 року спільними зусиллями міжнародних донорів, бізнесу, українських волонтерів та влади був впроваджений проєкт “СпівДія”, впроваджений спільними зусиллями міжнародних донорів, бізнесу, українських волонтерів та влади. В його рамках навчальні заклади могли отримати до 30 ноутбуків безкоштовно. Заявку на гаджети для учнів своєї школи заповнила і Лілія Куліш, а вже у березні 2023 року вона їх отримала.
«Ноутбуки відправила поштою нашим учням по всій Україні. Наприклад, в одній родині є троє дітей різного віку, і їм потрібно одночасно відвідувати онлайн-уроки різних класів, а з одного комп’ютеру це неможливо, тож їм доводилося пропускати заняття. Тепер не потрібно буде: я надіслала їм ноутбуки на Донеччину», – розповіла директорка.
Один з ноутбуків Лілія Куліш не відправила поштою, а передала особисто в руки своїй учениці з шостого класу, яка з родиною виїхала до Кропивницького. Адже і сама з родиною з квітня 2022 року проживає на Кіровоградщині, звідки продовжує виконувати свої обов’язки як директорка віддалено.
«В мене є доступ до всіх онлайн-уроків моєї школи. Я іноді відвідую їх, щоб переконатися, що навчальний процес йде, побачити, чи є якісь проблеми. Сама веду свої уроки української», – пояснила Лілія Куліш.
На Донеччині учням та вчителям часто доводиться вчитися і вчити з укриттів під час повітряної тривоги.
«Там шансів того, що тривога завершиться прильотом, набагато більше, ніж тут, у Кропивницькому. Тому діти під час сирени не виходять зі сховищ. Наприклад, учень попросився піднятися на хвилинку додому – забув книжку, бо у підвалі через тривогу з восьмої ранку сидів. А серце хололо: а раптом саме в цю мить… Та обійшлося, на щастя», – розповіла вона.
Також навчання онлайн у цій школі продовжує й інклюзивний клас для дітей з додатковими освітніми потребами.
«Ось так дитина під час онлайн-уроку з усіма разом вчиться, а паралельно телефоном ще спілкується з педагогом-асистентом. Діти мають продовжувати навчатися і не відчувати себе покинутими, навіть в таких складних умовах. Тим паче в таких складних умовах», – підкреслила Лілія Куліш.
Освітні виклики Кіровоградщини в умовах війни
Станом на 1 травня у Кіровоградській області 50% шкіл працюють за змішаною формою навчання, 38% очно і 11% – повністю дистанційно. Статистика змінюється щотижня, кажуть у департаменті освіти Кіровоградської ОВА.
Забезпечити умови для навчання школярам з інших областей, водночас не втратити зв’язок із місцевими учнями, які виїхали, стало одним із завдань, пояснює директорка обласного департаменту освіти Ельза Лещенко.
Педагоги і учні роз’їхалися хто куди
«На початку повномасштабної війни з області за кордон виїхали приблизно 9400 школярів, які продовжили навчання онлайн в наших школах. Станом на 1 вересня 2022 року кількість таких учнів становила 7800, адже деякі повернулися. Зараз їх за кордоном залишається десь 5 000. Але передбачити, що буде станом на 1 вересня 2023 року, ми не можемо: ситуація постійно змінюється», – розповіла вона.
Щодо школярів з інших областей країни, то їх нарахували приблизно 14 000. З них близько 4000 обрали навчання в школах Кіровоградщини, решта продовжили навчання у своїх школах дистанційно.
«Шкільна освіта в Україні є обов’язковою. Проте відслідкувати, відслідкувати, чи всі школярі з інших областей, які зараз на Кіровоградщині, залишаються на дистанційному навчанні у своїх школах, важко. Для цього ми дали завдання відділам освіти в громадах фіксувати, де хто продовжує навчатися», – пояснила вона.
Також департамент освіти Кіровоградської ОВА обмінюється інформацією з іншими областями, щоб розуміти, які учні в яких закладах продовжують навчання.
Щодо вчителів, то на початку повномасштабного вторгнення з Кіровоградщини виїхало за кордон 318 педагогів, які при цьому продовжили викладати у школах області дистанційно. На початку цього навчального року їх залишилось 178, адже деякі повернулися.
«Нам це легко порахувати, адже ці вчителі продовжують роботу і отримують зарплати. Проте скільки вчителів, які звільнилися в цей період, виїхали з області чи з України, ми не знаємо», – зазначила посадовиця.
Інтернет – основа навчання
Щоб забезпечити доступ до онлайн-уроків як місцевим школярам, так і вимушеним переселенцям, потрібні гаджети та інтернет. Як пояснила Ельза Лещенко, цю проблему в області допомагають вирішити міжнародні організації. Так, від початку повномасштабної війни Кіровоградщині надали допомоги, спрямованої на доступ до освіти, на майже 52 мільйони. Йдеться про ноутбуки, планшети, генератори, а також пристрої для швидкісного інтернет-з’єднання.
«По законодавству у нас має бути швидкість інтернету в міській місцевості 100 мегабітів, в сільській – не менше 30. А в нас в області 19 шкіл, де немає і 30 мегабітів: про яке навчання онлайн в таких умовах ми можемо говорити? Тому така допомога вкрай необхідна», – наголосила Ельза Лещенко.
Також один з донорів відкриває у громадах безкоштовні Цифрові освітні центри з комп’ютерною технікою, інтернетом і генераторами, в яких школярі і студенти можуть навчатися онлайн. У Кропивницькому такий центр запрацював з березня 2023 року.
Оскільки більше половини шкіл Кіровоградщини працюють очно чи за змішаною формою, пріоритетом у процесі навчання є безпека і комфорт.
«Масові обстріли, блекаути нас навчили, що школам потрібно мати засоби для опалення на випадок відключення електрики, автономне живлення, а також укриття, сховища при загрозі ракетного обстрілу», – підкреслила керівниця обласного департаменту освіти.
Без укриття школи не працюватимуть
Тому окрім облаштування найпростіших укриттів, у програмі комплексного відбудування Кіровоградщини на 2023-2025 роки передбачено, що в області побудують 19 нових сховищ і у 49 наявних проведуть капітальний ремонт.
«Ми не зупиняємо роботу у цьому напрямку, адже Держслужба з надзвичайних ситуацій не дозволить 1 вересня відкритися жодній школі, яка не матиме хоча б найпростішого укриття», – пояснила вона.
Також для безпеки і комфорту учнів та вчителів школам дозволили самостійно вирішувати, коли діти йтимуть на канікули. За словами Ельзи Лещенко, деякі школи призупинили навчання на весь січень, коли через масові ракетні обстріли і блекаути навчатися за партами було холодно і небезпечно, і натомість скасували весняні канікули.
Школам бракує психологів
Ще один виклик для освітньої галузі в умовах війни – це психологічна підтримка школярів, особливо тих, хто приїхав з прифронтових і тимчасово окупованих територій. Як пояснила Ельза Лещенко, повна ставка психолога передбачена в школах, де 700 і більше учнів. Тому у сільській місцевості, де школи менші, на психолога подекуди передбачено всього півставки – зрозуміло, що за таких умов утримати фахового спеціаліста неможливо. Тому на Кіровоградщині за перші два місяці повномасштабного вторгнення відкрили 118 хабів, центрів та пунктів психологічної допомоги.
«Діти пережили обстріли, окупацію та інші жахливі травматизуючі ситуації війни. А ось знайти фахових кризових психологів, які вміють працювати з такими травмами, вкрай важко. Тому в обласному психологічному центрі навчали шкільних психологів працювати з травмами. Проте недостача кризових психологів досі є», – додала Ельза Лещенко.
***
У будь-якому разі освітній процес триватиме. І хоча ще не закінчився навчальний рік, уже планують наступний. Як повідомила очільниця управління освіти Кропивницької міськради, у новому навчальному році у Кропивницькому очікують створення 79 перших класів.