Інтеграція у приймаючу громаду: як у Кропивницькому діють програми для переселенців

В рамках програми «Єднання заради дії» фахівці проаналізували локальні політики і програми долучення вимушених переселенців до життя у 25 приймаючих громадах 15 областей країни. Програма впроваджується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX в Україні) разом з Благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.

На Кіровоградщині аналізували одну громаду – Кропивницьку.

Загалом в рамках програми «Єднання заради дії» проаналізували 194 місцеві нормативно-правові акти, з яких 65%, як виявилося, потребують змін.

Щодо Кропивницької громади, то тут дослідили 15 документів і програм, які стосуються вимушених переселенців, з яких шість потрібно змінити. Найбільш поширеною проблемою, яку виявили в статутах Кропивницького і ще 14 міст, є визначення мешканців громади. В цих статутах це визначення е передбачає приналежності до громади людей з інших областей та внутрішньо переміщених осіб.

Деякі місцеві документи суперечать одне одному. Так, у Кропивницькому, Хмельницькому, Ужгороді є положення, дія яких поширюється на внутрішньо переміщених людей, але при цьому переселенці мають надати документ із місцем реєстрації на території громади. Водночас у переліках таких положень не передбачена можливість замість цього надати довідку про взяття на облік ВПО.

 Як у Кропивницькому підтримують вимушених переселенців

Фахівці, які проводили дослідження громад на інтеграцію людей з інших областей зазначили, що випадків дискримінації в отриманні послуг у Кропивницькій громаді не зафіксували.

Водночас найгострішими проблеми людей, які були вимушені покинути домівки через російське вторгнення Росії, є житло, працевлаштування, а також отримання гуманітарної та матеріальної допомоги. Тому в громаді створили місця компактного розселення, зокрема два соціальних гуртожитки для вимушених переселенців.

Також у місті діє Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, на обліку у якого 17 дітей з інших областей. також тут діє міський штаб розселення, який протягом 2022 року надав прихисток 1300 людям.

«Найбільший попит серед ВПО у Кропивницькій громаді мають послуги соціального таксі, перукарень, ательє, реабілітаційні та психологічні послуги. Великим попит має навчання при міському центрі зайнятості та територіальний центр соцзахисту, який обслуговує маломобільних людей старшого віку», – зазначають аналітики.

До 2023 року в місті загалом було 15 програм підтримки різних категорій населення, які також стосувалися і вимушених переселенців. А вже 4 травня 2023 року у міській раді затвердили Комплексну програму соціальної підтримки, адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2023-2025 роки. Наразі на її втілення у міському бюджеті передбачили 84,5 мільйона гривень, з яких:

• на 2023 рік – 27 099 915 гривень,
• на 2024 – 45 977 720 грн,
• на 2025 – 11 459 617 грн.

Протягом дії програми в неї також вноситимуть зміни, орієнтуючись на актуальні потреби людей з інших областей, які наразі проживають у місті.

Важливим моментом є інтеграція вимушених переселенців у приймаючих громадах. Зокрема і через долучення їх до участі у місцевому самоврядуванні. Як підкреслив Денис Скворцов, треба ще внести зміни до Статуту територіальної громади і його додатків, щоб всі жителі громади, зокрема і ті, хто перебуває на обліку в реєстрі ВПО, могли реалізувати своє право на безпосередню участь у житті міста і прийнятті рішень.

«Податок на доходи фізичних осіб – це ті кошти, які йдуть виключно у місцевий бюджет. Тому коли ми кажемо про вимушених переселенців, маємо розуміти, що будь-яка людина, яка перебуває у громаді, є також і джерелом надходжень до місцевого бюджету додаткових коштів. Тому треба забезпечити і можливість участі у місцевому самоврядуванні», – зауважив юрист.

Так, у Кропивницькій громаді, крім Ради ВПО, діють такі громадські організації, релоковані з інших областей:

• «Я – Маріуполь», де переселенцям надають інформаційну допомогу;
• «Вік щастя» і «Університет третього віку», робота яких направлена на старших людей;
• культурний центр Gogle 87.

Також в Кропивницькому діє Центр допомоги врятованим, де можна отримати юридичну, психологічну, соціальну та інші види допомоги.

^{Центр допомоги врятованим у Кропивницькому}

Водночас у міському департаменті соціального захисту працюють 11 вимушених переселенців, проте це не дає брату безпосередню участь у місцевому самоврядуванні та користуватися інструментами локальної демократії.

Також експерти програми «Єднання заради дії» надали інші пропозиції, як допомогти людям адаптуватися у Кропивницькій громаді: налагодити співпрацю з релокованими громадськими організаціями, проведення спільних заходів, залучати переселенців до культурних і освітніх заходів у місті, допомагати у працевлаштуванні зокрема і в органи місцевого самоврядування.

 Аналіз програм у Кропивницькому: переваги і недоліки

За словами регіонального юриста програм «Єднання заради дії» Дениса Скворцова, який аналізував програми у Кропивницькій громаді, є декілька успішних практик, які можуть стати прикладом для інших громад.

Насамперед це стосується пільг на поїзд. Адже вимушеним переселенцям доводиться шукати житло, інколи роботу, їздити в ЦНАП, у центри підтримки, записувати дітей у навчальні заклади та гуртки тощо у раніше незнайомому для себе місті. Тому можливість пересуватися на пільгових умовах значно полегшує інтеграцію у громаду.

У Кропивницькому для цього ще у серпні 2022 року внесли зміни в Положення про роботу Міського центру соціального обслуговування, доповнивши перелік громадян, які можуть скористатися соціальним таксі. Тоді внесли пункт, що ця послуга доступна й на підставі довідки про взяття на облік ВПО.

Внесли зміни й до Програми розвитку пасажирського транспорту, згідно з яким вимушених переселенців віднесли до пільгових категорій людей, які можуть безоплатно їздити у громадському транспорті у місті.

«Щоправда, для проїзду у транспорті потрібно показати оригінал довідки реєстрації у статусі ВПО, а паперовий документ не завжди зручно носити із собою. Для цього можна зробити щось на кшталт пенсійного посвідчення, адже довідки ламінувати не можна», – додав Денис Скворцов.

Крім того, вимушені переселенці у Кропивницькій громаді звільнені від оплати адміністративних послуг (зокрема тих, які зараховуються до міського бюджету), а діти з інших областей можуть навчатися в міських мистецьких школах за 50 відсотків вартості.

Недоліками ж у місцевих програмах підтримки була насамперед відсутність єдиної комплексної програми саме для вимушених переселенців, та відсутність Ради ВПО. Та у місті нещодавно ці проблеми виправили: програму затвердили у травні 2023, а у серпні при обласній адміністрації створили Раду з питань ВПО, до складу якої увійшли безпосередньо люди, які були вимушені виїхати з рідних міст і сіл через війну.

Важливим нюансом є й те, що в деяких програмах, які передбачають надання допомог і пільг, визначений перелік осіб, які мають на них право, а ось порядок отримання їх – не прописаний.

Своєю чергою заступниця директора департаменту соціальної політики міськради Олена Костенко зазначила, що озвучені недоліки будуть пропрацьовані та виправлені.

«Над комплексною програмою працювали майже усі управління, і ми намагалися її робити максимально прозорою. Але так, в інші програми, які стосуються вимушених переселенців, потрібно внести відповідні зміни, з врахуванням зауважень, які нам озвучили»,  – сказала вона.

 раніше «Гречка» розповідала, яку Знам’янці переселенцям допомагають відкрити швейний бізнес.