Як українські громади може змінити ЄС: польський досвід посадовиці з Кіровоградщини

Ввійти до 25 “обраних”

Начальниця відділу освіти Помічнянської міськради, що на Кіровоградщині, Ніна Семашко стала однією із 25 посадовців, які отримали можливість відправитися до Польщі для обміну досвідом із колегами щодо розвитку громад та місцевого самоврядування. Таке стажування стало можливим завдяки Фонду міжнародної солідарності, який фінансується з коштів Міністерства закордонних справ Польщі спільно з програмою U-LEAD з Європою.

Пані Ніна розповіла “Гречці”, що у квітні цього року Фонд міжнародної солідарності оголосив конкурс на участь у проєкті “Добре врядування”. У ньому могли взяти участь посадовці органів місцевого самоврядування українських громад, де населення не більше 50 тисяч жителів.

З усієї України надійшло 165 заявок. З них за результатами онлайн-співбесід відібрали 35 учасників, для яких організували навчання із польської мови та основами польської законодавства, системи місцевого самоврядування та інше. 

За результатами навчання потрібно було складати іспити після яких відібрали 25 посадовиць і посадовців, які отримали можливість на 7 тижнів відправитися безпосередньо в польські гміни (ред. – аналог українських громад) для стажування та обміну досвідом. Гміни для учасників підбирали за принципом подібності до громад, де вони працюють в Україні.

Пані Ніна говорить, що суть проєкту в тому, щоб познайомити представників українських громад  із системою польського місцевого самоврядування та  можливостями реалізації проєктів за рахунок коштів Європейського Союзу. 

Крім безпосередньо стажування у гмінах, були ще конференції у Любліні та Варшаві, на яких були представники польського Міністерства закордонних справ та українського посольства в Польщі. 

“Говорили про те, що у дуже близькій перспективі Україна отримає від Єврокомісії фінансування на втілення проєктів уже як кандидат до вступу в Європейський союз. Частина цих коштів буде призначена саме для органів місцевого самоврядування, бо демократична Європа не мислила без міцних таких дієвих громад”, – говорить Ніна Семашко.

Все необхідне поруч та підтримка підприємництва

Помічнянська посадовиця потрапила на стажування до гміни Кробія, Великопольського воєводства, Гостинського повіту.

Кробія розташована неподалік Познані, яке є воєводським містом для цієї гміни (ред. – аналог обласного центру в Україні).  

“Громада розташована за 80 кілометрів від Познані, 80 кілометрів від Вроцлава  та орієнтовно 200 кілометрів від Берліна. Тобто Кробія знаходиться до німецької столиці ближче, ніж до польської”, – окреслює пані Ніна.

Містечко Корбія налічує 4000 жителів. Громада вцілому – 12 000 жителів.

“Тобто за кількістю населення і по території дуже подібна до нашої Помічнянської громади. А от щодо інших аспектів  – дуже велика різниця для мене. Багато речей, насправді були вражаючими,”- зауважує жінка.

^{Фото з архіву Ніни Семашко}

За її словами, найперше, що її вразило – це ідеальна чистота та ідеальні дороги. Взагалі немає занедбаних будинків. Всі оселі гарні та охайні. Школи, дитсадки, адмінбудівлі, різні установи – все у прекрасному доглянутому стані з гарними дахами, фасадами, меблями, відпочинковими зонами та інше.

“Як на мене, краса та естетика  абсолютно в усіх об’єктах інфраструктури. Абсолютно в усіх!”– акцентує пані Ніна.

Окремо  вона виділила комфортні та якісні умови проживання, економічні та культурні можливості для мешканців громади. 

Зокрема, вона говорить, що на маленьку громаду є завод із переробки помідорів, який виготовляє кетчупи, томатпасти, соуси, майонези та подібну продукцію, яка відома в усій Польщі.

Також є заводи по виробництву запчастин, картонних коробок, причепів.

“А в маленькому містечку на 4 тисячі людей надаються абсолютно всі послуги – ремонт комп’ютерів, хімчистка та солярій – у нас вони є тільки в обласному центрі. А тут у малесенькій громаді настільки розвинено підприємство – починаючи від підприємств по заміні вікон, продажу меблів. сантехніки і до продажу культиваторів, сіялок та іншого. Тобто все необхідне є в межах однієї громади”,- ділиться враженнями жінка,” – ділиться враженнями жінка. 

І додає, що побувши безпосередньо вже там зрозуміла, чому настільки розвинено підприємництво, адже бізнес має потужну підтримку від Євросоюзу.  

Вона пояснює, що із фондів ЄС кожен підприємець може отримати на рік до 200 тисяч злотих безповоротної фінансової допомоги  на стартапи, впровадження якихось інноваційних технологій, запровадження цікавих методів та інше.

Крім того, вона зауважує, що у них використовують “Дуальної освіти” щодо навчання учнів у закладах, аналогічних до наших профтехучилищ. 

При навчанні в училищах три дні і зі свого навчання діти зобов’язані перебувати у приватного підприємця, чи у продавця, перукаря, будівельника. Ці роботодавці платять учням гроші за їхню роботу і при цьому навчає їх фаху. Потім за результатами навчання цей учень складає іспит у воєводському місті, у випадку Кробії у Познані, і коли отримує диплом, то держава повертає підприємцю 30 тисяч злотих за те, що він навчав цього ж учня. 

“Тобто зацікавлений і підприємець і учень. У результаті держава теж має з цього вигоду, тому що відбувається підтримка таких маленьких підприємців і якісно готуються молоді фахівці, “- зазначає пані Ніна.

Зауважимо, в Україні теж є така система, проте вона не так активно впроваджується, тому що бракує підприємств, які погоджуються на це.

Дитсадки, бібліотеки, сонячні електростанції

Окрему увагу посадовиця акцентує на тих можливостях, які мають польські громади у питанні користування коштами Європейського Союзу на рівні кожної кожного воєводства.

У польських воєводствах є спеціальні комісії, які на своїх сайтах офіційно оголошують конкурси для гмін на фінансування від ЄС, наприклад, на будівництво дитячого садочка, на ремонт доріг, на надання послуг для вразливих категорій населення.

“У Корбії за кошти ЄС вдалося побудувати таку установу, яка називається жлобек. Це щось схоже на наші дитсадки, але він розрахований на дітей з 5 місяців до 3 років. І от ця громада написала проєкт, отримала фінансування на будівництво “з нуля” такого мінідитсадка, на меблі для нього, обладнання, посуд, іграшки. Все необхідне до найменших деталей. Плюс протягом двох років за кошти ЄС там забезпечується утримання цієї установи, включно з оплатою комунальних послуг, виплата зарплата працівникам, ще й майже повна оплата за харчування, тобто із батьків там мінімальну плату за обіди беруть. Тобто можливості просто фантастичні!”- вражено розповідає Ніна Семашко.

Також, для прикладу наводить, що у рамках фінансування проєктів від Євросоюзу у Корбії збудували бібліотеку, яка по суті відрізняється від уявлень про таку установу в українців. Вона більше схоже на культурний центр, де діє електронна система книгообігу й абсолютно  відсутні картки, ніхто нічого не записує в каталог.

“Коли я запитала чи були ситуації, що громади подала проєкт на конкурс, а він не отримав фінансування, то мені сказали що такого не було жодного разу взагалі. Адже комісія працює на рівні кожного воєводського міста і якщо якісь є уточнюючі питання, то працівник цієї комісії телефонує до працівника цієї гміни і дає можливість всі ці питання уточнити, доопрацювати. Загалом частина проєктів реалізується за кошти Євросоюзу, а частина  – польського державного бюджету. Буквально на кожному кроці можна побачити результати цих реалізованих проєктів – відпочинкові зони, фонтани, стадіони, школи система водопостачання…” – пояснює жінка.

^{Фото з архіву Ніни Семашко}

Крім того, зі слів пані Ніни, дуже велику увагу відновлювальним джерелам енергії. На усіх бюджетних установах сонячні панелі, дуже багато в громаді вітряків. В установах обладнані системи панелей, стоять рекуператори, сервісна фірма обслуговує ці системи:

“Є комп’ютерна система, за якою слідкує працівник міської ради, який в режимі реального часу бачить скільки виробляють енергії сонячні панелі, скільки в цей час споживає конкретний заклад і відстежує яке споживання було, наприклад, в липні. І якщо в липні цей заклад за допомогою своїх панелей виробляє більше енергії ніж зміг спожити, то потім він отримує із загальної системи в листопаді чи в грудні цю електроенергію. Таким чином заощаджуються енергетичні ресурси”.

Ці відновлювальні джерела енергії громади також встановлюють у рамках програми “Перспектива ЄС”, де передбачена повна відмова від традиційних джерел енергії.

Протягом семи тижнів помічнянська посадовиця побувала  у різних закладах і відділах органів місцевого самоврядування, ознайомлювалася з тим, як працюють установи і  яким чином вони пишуть ці проєкти і реалізовують їх.

Для прикладу наводить, що центр надання соціальних послуг написав проєкт для жінок старшого віку. Його суть в тому, що пенсіонерки мають можливість щодня отримувати різноманітні заняття – з йоги, зумби, майстер-класи з декупажу, з кулінарії та інше. Їм забезпечують можливість поїхати сусіднє місто до басейну, до театру на різноманітні екскурсії.

Почерпати для себе і поділитися своїм

Польські колеги говорять, що коли Україна також стане членом ЄС, то отримає ширший доступ до фінансування для розвитку регіонів. При цьому у Корбії вже заявили, що готові будуть стати партнерам для консультування і менторства у розробці та реалізації тих чи інших проєктів від українських громад.

При цьому Ніна Семашко зауважила, що поляки зацікавлені у вивченні досвіду українських громад, адже є речі які в нас значно краще розвинені. Для прикладу вона говорить, що про систему інклюзивної освіти в Україні. Такого поняття як інклюзивно-ресурсний центр, наприклад в Польщі немає так само як і немає там позашкільних закладів освіти.

“Я показувала ці здобутки, які нам вдалося досягти за 5 років: заклади освіти, і наші заклади культури, і наш центр надання адміністративних послуг. Польські колеги були вражені, тому що вони розуміють наскільки важко шукати можливості для фінансування українським громадам”, – підкреслила пані Ніна.

Після повернення жінка говорить, що хоче ініціювати проєкти, які б допомагали створювати та розвивати громадські організації:

“Громадянське суспільство – це наріжний камінь розвитку держави.  Я це побачила на прикладі маленької громади, де громадські організації фактично представлені у всіх сферах суспільного життя і як вони співпрацюють з владою, як долучаються до проведення різноманітних подій. Тому мені б хотілося у своїй громаді почати з того, аби таких громадських організацій ставало більше і такий досвід масштабувався”. 

А ще відзначає, що дуже приємно було зрозуміти, наскільки поляки люблять і поважають Україну.

“Поляки насправді добре розуміють українську мову, вона їм дуже Їм подобається. Вони захоплені української культурою. У  кожному проєкті  я зустріла багато людей,  які  щиро вболівають за Україну, які слухають українські новини, слідкують за подіями й обговорюють їх, приходячи на роботу обговорюють. Для мене  це було дуже цінно,” – говорить Ніна Семашко.

Отримати досвід стажування у Польщі можуть охочі з усіх українських громад, в яких населення складає менш як 50 тисяч людей. Фонд міжнародної солідарності щорічно проводить конкурс на участь у проєкті “Добре врядування”. Для цього потрібно слідкувати за оголошеннями фонду, підготувати заявку та пройти всі етапи відбору.

Нагадаємо, “Гречка” раніше розповідала про розвиток Помічнянської громади, попри війну. Як громаді вдається адаптуватися до викликів воєнного часу, запроваджувати нові проєкти та чому помічнянці впевнені, що це на часі.