Електронний квиток для кропивницького транспорту: чому Антимонопольний комітет досі не погодив

Джерело: архівні матеріали “Гречки”, відповідь на інформаційний запит “Гречки” Антимонопольного комітету, рішення Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в Кропивницькій міській територіальній громаді. 

Безготівковий розрахунок за проїзд у громадському транспорті мав запрацювати ще в 2025 

У Кропивницькому у роками обговорювали питання впровадження електронної системи оплати проїзду. Станом на 2025 рік місто лишилось чи не єдиним обласним центром без такої можливості. 

У січні 2025 начальник управління транспорту Віктор Житник зауважував, що безготівкову оплату у транспорті планують запровадити у 2025 році. Тоді посадовець говорив, що тендер на вибір підприємства, яке встановить необхідне обладнання, мали провести в першому кварталі року.

Проте цього не сталось. Проєкт рішення “Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в Кропивницькій міській територіальній громаді” розробили лише в червні 2025. 

Тоді повідомляли, що планують на кожен вхід в транспорті встановлять по валідатору, щоб створити максимальну зручність для проїзду пасажирів та створити так звану “картку містянина”. Це мало б стосуватись як комунального підприємства “Електротранс”, так і маршруток.

Міська рада повідомляла, затримка за узгодженням проєкту рішення з Антимонопольним комітетом. Проте 9 грудня 2025 виконком таки прийняв рішення про електронний квиток.

Проте станом на січень 2026 ні безготівкового проїзду, ні навіть конкурсу з визначення оператора, уповноваженого на впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в громадському автомобільному та електричному транспорті Кропивницької міської територіальної громади не відбулось.

Що кажуть в Антимонопольному комітеті?

У відповідь на запит “Гречки” у Антимонопольному комітеті (АМКУ) повідомили, що протягом 2025 року Кропивницька міська рада двічі намагалася погодити з ними впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду. Жовтневу редакцію комітет відхилив. Грудневу теж.

Чому заблокували обидва проєкти? Комітет побачив у документах загрозу для конкуренції та права громадян. Система обліку проїзду визначає, хто зможе працювати на ринку і скільки коштуватимуть послуги. Тому АМКУ вимагає дотримуватися не лише законів про конкуренцію, а й нових державних технічних вимог, які стануть обов’язковими у 2026 році. Зокрема вони знайшли три групи проблем.

Перша проблема: монополізація

Міська рада ризикувала втратити контроль над власною системою. У проєктах не прописали, що саме громада володіє базою даних та програмним забезпеченням. Натомість усі права концентрувалися в руках одного оператора.

Ще гірше — оператор міг самостійно встановлювати ціни на обладнання та послуги без контролю з боку влади. Місто потрапляло в повну залежність від однієї компанії.

Друга проблема: технічні обмеження та нечесна конкуренція

Проєкти не передбачали оплату банківськими картками. Це порушує державні стандарти та позбавляє людей зручного способу оплати.

Умови конкурсу для операторів теж викликали питання. Наприклад, друга редакція вимагала, щоб учасник обов’язково володів правом власності на програмне забезпечення. Це автоматично усувало всіх, хто працює за ліцензією ( тобто є дистриб’юторами) — хоча їхні права цілком законні.

Третя проблема: порушення прав пасажирів

Найбільше питань викликали обмеження для учнів та студентів. Проєкт встановлював ліміти на кількість поїздок, хоча українське законодавство таких обмежень не передбачає.

Пільгові квитки планували видавати за рахунок оператора. Звучить непогано, але де гарантії, що він не закладе ці витрати у вартість звичайних квитків? Тобто інші пасажири тоді платитимуть за пільговиків.

Ще один ризик: перевізники відповідають за збереження обладнання повною мірою, але його вартість визначають вже після конкурсу. Ніхто заздалегідь не знає, за що саме відповідатиме.

Третя редакція: міськрада прийняла рішення ще до погодження АКМУ?

Попри те, що за офіційною інформацією АКМУ, вони отримали проєкт рішення №2 на погодження 5 грудня 2025, а відповідь виконкому надали 18 грудня 2025, саме рішення №3 виконком прийняв вже 9 грудня 2025 року. 

Документ охоплює все: умови конкурсу для операторів, технічні вимоги, форми договорів з перевізниками.

Якимось чином, низка змін до проєкту рішення №2, який узгоджували з антимонопольниками, у остаточному рішенні №3 таки врахували, ще не отримавши відповіді від АКМУ по ньому. Втім після відповіді АКМУ вже на третє рішення, все ж таки виявилося, що зауваження ще є.  

Які зміни врахували у затвердженому рішенні

У фінальній версії виправили частину недоліків:

• Програмне забезпечення: Тепер учасники можуть мати ПЗ не лише у власності, а й користуватися ним за ліцензією. Це відкрило конкурс для більшої кількості компаній.
• Банківські картки: Систему зобов’язали підтримувати Visa PayWave та MasterCard PayPass. Валідатори мають зчитувати картки апаратно. Учасники конкурсу отримують додаткові бали, якщо їхнє обладнання це забезпечує.
• Контроль міськради: Документи чітко зафіксували, що Кропивницька міська рада — замовник системи, а центральна база даних належить громаді. Рада має право спільного володіння базою.

Що залишилося проблемним

• Ліміти для студентів: АМКУ прямо вказав — законодавство не дозволяє обмежувати кількість поїздок. Але в рішенні залишилася норма: не більше двох поїздок на добу і не більше 60 на місяць.
• Фінансування пільгових карток: Оператор виготовляє їх власним коштом. Ризик перекладання витрат на звичайних пасажирів нікуди не зник.
• Відповідальність перевізників: Вони як і раніше несуть повну матеріальну відповідальність за обладнання, вартість якого дізнаються лише після підписання договору.

“Гречка” звернулась за коментарем щодо ситуації до Сергія Якуніна, речника Кропивницької міськради, де повідомили — конкурс на обслуговування електронного квитка не проводять саме тому, що чекають погодження АКМУ. Яким чином рішення прийняли до офіційної відповіді — не коментують.

Отже, система може запрацювати технічно, але юридично вона досі балансує на межі порушення законодавства про конкуренцію і міськраді доведеться або переглядати спірні норми, або ризикувати претензіями з боку Антимонопольного комітету.

Зауважимо, що також запити і скарги до антимонопольного комітету можуть подавати і перевізники, якщо вони невдоволені рішенням.

Чому впровадження електронного квитка вигідне для місцевої влади і не вигідне для перевізників?

“Гречка” спитала ШІ, які ж переваги електронного квитка для громади і чому це може не подобатись перевізникам. 

Так для міста є низка переваг.

1. Прозорий облік пасажиропотоку

Електронний квиток фіксує кожну поїздку, тому місто отримує:

• реальну кількість перевезених пасажирів;
  
• точні дані по маршрутах, часі та навантаженості.
  

Вигода: рішення ухвалюються на основі даних, а не припущень:

• оптимізація маршрутів;
  
• планування нових перевезень;
  
• оцінка доцільності роботи приватних перевізників.
  

Якщо пояснити простою мовою, перевізники вже не зможуть казати, що перевезли за день, для прикладу,  10 пасажирів, у той час, як в реальності перевезли тисячу.

2. Контроль над витратами на компенсації

Міста виплачують перевізникам субвенції за пільговиків. Зараз такі компенсації у Кропивницькому отримує виключно комунальне підприємство “Електротранс”. Маршрутки не здійснюють пільгових перевезень. Після впровадження електронного квитка, теоретично, зможуть претендувати на відшкодування.

Е-квиток дає:

• точну кількість поїздок пільгових категорій;
  
• можливість проводити оплату лише за фактично здійснені поїздки.
  

3. Зменшення обігу готівки

Готівка — найбільша зона ризику:

• складно перевірити реальний дохід перевізника;
  
• частина коштів може не потрапляти до бюджету або підприємств.
  

Електронна система:

• автоматизує оплату;
  
• унеможливлює “необліковану” виручку;
  
• дає місцевій владі прозорі фінансові дані.
  

4. Планування бюджету на транспорт

Після запуску е-квитка місто має:

• прогнозовані доходи комунального транспорту;
  
• дані про найпопулярніші маршрути;
  
• аргументацію для інвестицій в оновлення рухомого складу.
  

Це дозволяє планувати бюджет точніше та обґрунтовано.

5. Можливість запроваджувати гнучкі тарифи

У містах із е-квитком працюють такі моделі:

• абонементи (дешевше ніж разові поїздки);
  
• погодинні чи денні квитки;
  
• пересадкові квитки;
  
• різні ціни на пікові/непікові години.
  

Для влади це означає:

• стимулювання громадського транспорту;
  
• кращий розподіл пасажиропотоку;
  
• можливість коригувати політику тарифів.
  

6. Підвищення контролю за роботою перевізників

Система дає дані в реальному часі:

• виконання графіків;
  
• фактична кількість рейсів;
  
• простої, порушення маршрутів.
  

Влада може:

• штрафувати за невиконання умов договору;
  
• змінювати перевізників;
  
• аналізувати якість послуг.
  

Чому впровадження електронного квитка не вигідне для перевізників?

Власне, потенційне невдоволення перевізників також випливає з цих переваг.

Головні втрати для перевізників:

1. зникнення “сірої” виручки;
   
2. зменшення компенсацій за пільговиків;
   
3. зростання контролю з боку влади;
   
4. додаткові технічні витрати;
   
5. неможливість маніпулювати тарифами та рейсами.