Як у Кропивницькому навчаються діти-експериментатори Нової української школи (ФОТО)

 

Добігає звершення навчальний рік, а з ним і апробація держстандарту початкової загальної освіти в двох перших класах школи №25 Кропивницького, який бере участь в пілотному проекті Нової української школи.

Кількість переглядів - 3217

Опубліковано . в Лонгріди


IMG 4114

«Гречка» вирішила побачити, як відбувається навчання та познайомитися ближче з особливостями викладання Нової української школи в перших класах.

Нагадаємо, що з 1 вересня в 100 пілотних школах України по два перших класи розпочали навчання по-новому, в основі якого дитиноцентризм, розвиток в ігровій формі умінь та знань необхідних у житті.

І, як сказав про навчання першокласник школи №25 пілотного класу Михайлик: «Ми ікспірінтіруємо (експериментуємо, - авт.)», - це і є суть проекту: випробувати нові освітні стандарти в перших класах, аби вже з 1 вересня 2018 року у всіх школах країни «першачки» розпочали навчання за новим освітнім держстандартом.

IMG 4151

 

Свобода і комунікація: як це бути «першачком» Нової української школи?

Завітавши на урок до першокласників пілотного проекту можна одразу помітити зацікавленість дітей, до того що вони роблять та комунікабельність.

- У порівнянні з іншими, традиційними класами, то по спілкуванню пілотні класи однозначно – на рівень вище,  - каже заступниця директора з навчально-виховної роботи НВО №25 Ада Левшун.

«Гречка» потрапила на урок математики до 1Г класу, де навчається 30 діток. Тут можна побачити, як діти сидять по групкам і надають відповіді скільки буде «9-6» чи «19+1». До речі, ці завдання виводяться на екран проектором. Діти відповідають по ланцюжку, або за правилом «піднятої руки».

IMG 4091

Якщо хтось одразу не може відповісти, то користується лінійкою-шпаргалкою.

- А ще можна рахувати за допомогою пальців, кому як зручно. У наш час в дітей є вибір, - згодом пояснює вчителька Галина Прокопенко.

IMG 4111

- Ми готові знання не даємо діти повинні до чогось дійти самі. І тоді це закладається в дітей, що вони самі шукають легші способи, як виконати завдання, - відзначає Галина Миколаївна. – А на першому місці у нас – дитина.

IMG 4117

- Перше, що впадає в око – нестандартна форма проведення уроку, коли кожна дитина легко спілкується між собою, ходить по класу, - каже Ада Левшун. – Зараз дуже багато відкриттів для дитини. Приміром, математика і п’ятикутник, коли вчитель казатиме «п’ять кутів, п’ять вершин», а зараз дитина до цього повинна дійти сама в практичному процесі.

- А ще в Новій українській школі треба, щоб менше було друкованого, а більше написаного від руки, щоб дитина розуміла, що то вона написала чи вчитель. Щоб навчання було більше прив’язане до життя. Наприклад, як раніше ми вивчали, що таке відрізок. Є точка А, точка Б – відрізок. А зараз Галина  Миколаївна вивчала на сузір’ях. На сузір’ях скільки зірочок, якщо з’єднати сім зірочок, то скільки буде відрізків. Я і сама із задоволенням слухаю, - відзначає заступниця директора.

IMG 4130

На уроці математики 14 травня діти вчили геометричні фігури. На дошці вчителька прикріпила: квадрат, прямокутник тощо, а дітлахи по черзі визначали, «хто є хто», прикріплюючи назви до фігур. Потім робота була для команд (у групах), які мали визначитися із завданнями. Наприклад, діти мали визначити у фігурах кількість сторін, кутів, вершин. У ході роботи діти спілкувалися між собою, наштовхуючи один одного до розв’язання питань, якщо хтось не знав, що таке вершина, тільки тоді вчителька могла підказати.

IMG 4106

- Розподіл по групам кожного разу змінюється, тому кожна дитина може відчути себе лідером, - відзначає Ада Миколаївна. – Хто презентує свою роботу повністю групою – чотири учні. Хто ще соромиться може не презентувати, але дійде до того часу, коли він сам захоче презентувати роботу. Тобто практикується індивідуальний розвиток кожної дитини.

У ході роботи можна побачити, як хтось з дітей  стоїть біля парти або сидить на парті. І це звичайний процес роботи в таких нових класах, де не обмежується свобода переміщення по класу. І як відзначають педагоги, діти навіть не здогадуються, що є якось інакше.

IMG 4121

А от сучасними гаджетами, окрім проектора, учні пілотних класів на уроках не користуються.

- Ми не любимо гаджетів і не практикуємо роботу з ними. Учні ще маленькі і досконало не вивчено вплив гаджетів на мозок дитини. На мою думку, вони достатньо працюють з ними вдома, - каже заступниця директора. – Але медіаграмотності ми вчимо. Це самореклама, презентація роботи груп.

- У нас у підручниках "Дивослово" є QR-коди і за допомогою програмки, яку батьки скачали на свої смартфони вони заходять сюди і знаходять додаткові цікаві ігри, - каже вчителька 1А класу, де навчається 32 учні, Людмила Журавльова.

- Я виокремлюю Нову українську школу більше, як позитив, - каже вчителька Людмила Журавльова. – Це свобода для вчителя, більша свобода для дітей. Ми дійсно багато експериментуємо, працюємо творчо, підбираємо завдання.

 

 Креативність вчителів і вирішення конфліктів серед дітей

У класах можна побачити чимало наочності – різноманітні поробки, роздруківки, аплікації, які, за словами заступниці директора школи, несуть інформацію про тих дітей, які тут навчаються.

IMG 4138

- Наприклад, ми бачимо настрій дитини, з яким вона вранці прийшла до школи: з веселим чи сумним. Дитина прищеплює прищіпки зі своїм фото на відповідний «настрій». Протягом дня, якщо в неї змінюється настрій, вона може переставити свою прищіпку, - відзначає пані Левшун.

 До речі, оформленням класів займаються вчителі. І класи відрізняються між собою не тільки наповненістю аплікаціями, а й поведінкою самих учнів. Як відзначає заступниця, від вчителя в таких класах залежить чимало.

IMG 4139

І якщо "домашнє завдання" в пілотних класах виконують у групі продовженого дня, то вчителі "домашнім завданням", тобто підготовкою до уроків займаються вдома.

- Син заїжджає і каже: «Мамо, ти знову зі своїми уроками», - коментує Галина Миколаївна і додає, що важко було змінюватися і перелаштовуватися, враховуючи 40-річний стаж. - Але необхідно змінюватися і нам, вчителям.

- Вчителі готові змінюватися, однак не всі, - каже заступниця директора школи. – Я наголошую, що Нова українська школа – це вчитель. Будуть чудові вчителі – буде гарна підготовка і бажання, буде прекрасна Нова українська школа.

Загалом для вчителів пілотних класів розроблені модельні програми на тиждень, де розписані всі завдання, які б вчителі могли застосовувати на уроках. З них і вибирає педагог ті чи інші завдання, ігри для свого класу.

- Нова українська школа передбачає академічну свободу вчителя. Тобто немає такого, що ти повинен зробити лише так і ось так. Якщо ти зробив сьогодні, а в тебе не вийшло, то завтра ти робиш інакше. Можна пробувати. Головне – результат. А яким способом вчитель дійде до результату – це вже його академічна свобода, - відзначає Ада Миколаївна.

А ще щодня уроки в цих класах розпочинаються з ранкових зустрічей, на яких обговорюють новини і тему  дня. Наприклад, тема всього наступного тижня «Моя родина», тому чимало аплікацій звісно і завдань стосується сім’ї.  

IMG 4142

Приміром, першокласники на одному із уроків будуть виконувати завдання, де вписуватимуть імена своїх близьких, продовжуючи речення: «Мою маму звати…, а тата - …».  Або ж розв’язувати задачку про те, скільки можна «заробити», якщо мама платить за прибирання, наприклад, 8 гривень. Однак, як відзначають педагоги, таке завдання з викликом, адже це також міркування чи повинна мама платити за виконання таких дитячих обов’язків.

Це  і є прикладом інтеграційного підходу в навчанні, який виокремлює Нова українська школа.

- Як було раніше: тут на природознавстві поговорили про зайця, а через три місця його намалювали на уроці малювання. А зараз все крутиться навколо однієї теми з усіх сторін: математики, малювання, музичного мистецтва, англійської мови, - каже Ада Миколаївна.

Інтеграційний курс «Я досліджую світ» охоплює об’єднання шести предметів (математика, українська мова, охорона здоров’я, природознавство тощо) за методикою Романа Шияна.

До речі чистими, класичними предметами залишається: українська мова, математика, фізкультура, іноземна мова, мистецтво.

Натомість, як розповіла директорка НВО №25 Лілія Матяшова, школі ближчий підхід Шияна, який і в наступному році планують використовувати у чотирьох перших класах школи.

- Це дуже гарний інтегрований семигодинний курс на тиждень. Цей курс дає найбільший всебічний розвиток дитини, виробляє самостійність, змушує  дитину думати, аналізувати, логічно мислити. Хоча для вчителя це надзвичайно складно. Дуже багато свого власного часу вчителю потрібно витрачати для того, щоб цей курс викладати в такому обсязі й з вимогами, як це передбачено концепцією Нової української школи, - розповіла Лілія Матяшова.

Вчаться в першому класі і вирішувати конфлікти, приміром, за допомогою «Кола вибору».

IMG 4135

- У дітей завдяки цьому підвищилася комунікація. Вони вміють домовлятися, розповідати про себе, знають чимало один про одного, - відзначає Ада Левшун.

 

 Оцінювання і очікування: результати експерименту

У рамках освітньої реформи і змінюється оцінювання учнів. Зокрема, чого навчилися «першачки» буде відомо по закінченню другого класу. Саме тоді проведуть перше оцінювання результатів навчання.

- Звісно трохи переживаємо, бо це все-таки експеримент.  Ліпше було б, якби ці наші експериментальні класи закінчили другий клас, щоб ми могли побачити результат, адже за Шияном розраховано, що 1-2 клас – результат, 3-4 клас – результат. Поки що ми бачимо зовнішню сторону процесу і нам це подобається, а от, щоб детальніше розглянути, хотілося б дочекатися завершення 2 класу, - відзначає директорка школи.

- Рано ще говорити про якісь перші успіхи чи невдачі, бо навіть перший рік ще не закінчили, - каже Ада Левшун. – І за Новою українською школою ми будемо по циклах перевіряти наскільки нам це вдалося чи не вдалося – 1-2 клас. Це адаптаційно-ігровий період, а ми лише в ігровому періоді. Коли ми закінчимо другий клас, зможемо сказати наскільки знаннєво відрізняються діти від дітей традиційних класів.

IMG 4092

Однак усі «першачки» пілотних класів, як відзначає заступниця директора школи, вже вміють читати.

- Було багато дітей, які навіть букв не знали. У підручниках закладена диференціація. Тому той хто читає - вдосконалює свою траєкторію розвитку, а якщо не читає має іншу траєкторію розвитку, - каже Ада Миколаївна. – Тому після Нового року зачитали всі. Крім того, зараз такого поняття, як швидкість читання немає, тому головне, щоб дитина читала. Так, є діти, які читають 70 слів  за хвилину, а є такі, які читають 14.

На запитання Ади Миколаївни про те, що діти роблять в школі, можна було почути: «Із цукерок робили райдугу», «Пишемо, читаємо», «Малюємо, граємося», «Робимо аплікації», «Ліпимо з пластиліну», «Складаємо LEGO», «На перервах ходимо на вулицю».

- Головне діти хочуть іти до школи. Зранку кажуть: «Раптом ми будемо гратися, а я не прийду». Дуже подобається такий настрій, - відзначає пані Левшун.

IMG 4157

Валерія Жовтун

 

G

Сподобалася стаття?