На Кіровоградщині загинули 400 бджолосімей і корова: пасічники звинувачують місцевого фермера
У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині — масова загибель бджіл. Пасічники кажуть, що причиною цього стало те, що місцеве агропідприємство без попередження обробило горох під час цвітіння інсектицидом — хімічним препаратом, призначеним для знищення шкідливих комах. Що відомо про ситуацію, розповідає «Гречка».
Джерела: коментарі для «Гречки» власниці пасіки Наталі Черниш, доцента кафедри загального землеробства ЦНТУ Миколи Ковальова, старости Богданівського старостинського округу Сергія Демченка, власниці померлої корови Оксани Струтінської, речниці Нацполіції Кіровоградщини Оксани Ковтуненко.
Що відомо про масову загибель бджіл у Богданівці?
Як розповіла Наталя Черниш, її пасіка має 257 бджолосімей. Розведенням бджіл жінка займається вже 15 років.
Довідково: Бджолосім’я — це цілісна біологічна одиниця бджіл, що живе та працює в одному вулику. Вона налічує від 15 до 60 тисяч робочих бджіл, одну бджоломатку та кілька тисяч трутнів.
Масову загибель бджіл пасічниця виявила 10 червня. Каже, що комахи гинули поступово у кожному вулику. Того дня одразу загинуло 30% пасіки.
Каже, що після того, як виявили падіж бджіл, то почали звʼязуватися з іншими бджолярами. Виявилося, що в них така сама ситуація. Загибель бджіл фіксували й у сусідньому селі — Кучерівці.
Пасічники почали зʼясовувати, що саме стало причиною масової загибелі бджіл, адже жодного повідомлення, що місцеві аграрії оброблятимуть поля, не було.
«Ми дізналися, що місцева “Знамʼянська агропромислова компанія” обробляла горох. Їхній головний агроном нам підтвердив, що вони обробляли інсектицидом “Тімед” в ніч з 9 на 10 червня. Бджоли гинуть, бо препарат впливає на їхню нервову систему. Бачите, вони в конвульсіях. Вчора було найстрашніше», — зауважує Наталія Черниш.
Того ж дня жителі Богданівки викликали поліцію, тоді заяви написали четверо пасічників.
Також вони звернулися до Суботцівської громади, яка створила спеціальну комісію, яка 12 червня відібрала зразки загиблих бджіл для подальшого визначення причини їхньої загибелі.
Так вулики виглядали на 15 червня:
Власниця пасіки говорить, що самостійно відібрала зразки мертвих бджіл та зразки гороху й ґрунту з поля, щоб зробити експертизу. Вона коштує понад 25 тисяч гривень. Жінка зауважує, що не кожен пасічник зможе сплатити за експертизу, адже у селі є пенсіонер, що має лише 10 вуликів.
«Але збитки колосальні. Навіть у найгірший рік ми збирали 10 тонн меду. Зараз ціна складає 130 гривень за літр. Я живу заради бджіл, працюю лише на них. Вони — мій єдиний прибуток. Я оцінюю збитки у понад мільйон. Бо це ж не тільки вартість меду, а й самі бджоли та робота», — наголошує Наталія Черниш.
З її слів, на 15 червня у Богданівці від обробітку гороху постраждало 800 бджолосімей, які загинули на 50%. Загалом про мор бджіл повідомили 14 власників пасік.
Яка причина масового мору бджіл: пояснення агронома
Доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ Микола Ковальов після поверхневого огляду пасіки зауважує, що тут відчувається різкий хімічний запах.
«Запах специфічний, його одразу чутно. Біля кожного вулику дуже багато підмору, що не дуже властиво саме для цієї пори року. Єдина причина, котра може викликати такий великий підмор, загибель бджіл породи українська степова, яка найбільш акліматизована для місцевих умов, пов’язана тільки з хімічною обробкою полів», — наголошує він.
За його словами, така кількість мертвих бджіл не могла статися через локальне забруднення. Каже, що це скоріше за все була обробка полів з певним інсектицидом.
Як зауважив Микола Ковальов, масштабну локальну загибель бджіл можна порівняти з екологічною катастрофою.
«Ми всі знаємо, що коли зникає бджола, то зникає людство. Без них ми, на жаль, не можемо існувати. Тільки у співпраці», — зазначає експерт.
Також він звернув увагу, що у траві видно велику кількість загиблих бджіл. Судячи з ознак, на них потрапив інсектицид. На листі дерев також помітний хлороз — локальні випалені ділянки. Це може свідчити про те, що доза препарату була смертельною та в кілька разів перевищувала рекомендовану.
За його словами, в середині червня цвіте багато рослин, тому бджолосім’ям особливо потрібні ресурси. Якщо в сімʼях загинула половина комах або навіть більше, то їм буде складно відновитися.
Микола Ковальов також зауважив, що бджоли є важливою частиною екосистеми. Отруєних комах можуть з’їдати інші тварини, зокрема їжаки, гризуни та птахи, вони своєю чергою теж можуть загинути від інсектициду.
За його словами, в рекомендаціях по використанню даного інсектициду чітко вказано, що його заборонено вносити під час цвітіння, а радіус його дії на комах до пʼяти кілометрів. Горохове поле розташоване від Богданівки у приблизно трьох кілометрах.
Під час огляду гороху Микола Ковальов помітив, що листя має хімічний опік — хлороз.
«І дуже дивно, що на полі взагалі не видно ніяких комах. Принаймні хоча б були мурахи, сонечка, немає нікого. Це є досить дивно навіть для агроекосистеми. Висновок можна зробити те, що поле оброблялося однозначно, все-таки вплив інсектициду був», — зауважив він.
Агрофірма не попереджала про обробку полів
Староста Богданівського старостинського округу Сергій Демченко розповів, що про масову загибель бджіл йому стало відомо 11 червня.
За словами посадовця, зазвичай агровиробники, які збираються обробляти поля, завчасно повідомляють сільську раду про заплановані роботи.
Після отримання такого повідомлення сільська рада публікує оголошення на офіційному сайті та у Facebook-спільноті, а також інформує пасічників, щоб ті ізолювали бджіл на період обробітку.
«Але на той момент ніхто нікого не повідомляв», — зауважив Сергій Демченко.
Також староста повідомив, що ТОВ «Знам’янська агропромислова компанія» лист із повідомленням про обробку полів соняшнику надала 15 червня. Там вказані дати — з 16 по 20 червня, та додано зауваження, що препарат не високотоксичний для бджіл.
За словами Сергія Демченка, особисто з керівником агрофірми він не спілкувався, адже перебуває у відпустці, проте на місці працювала комісія, яку очолила заступниця Суботцівського сільського голови Анна Блохіна. До складу комісії також увійшли землевпорядники та інші працівники сільської ради.
Комісія для лабораторного дослідження відібрала зразки ґрунту та рослин із поля, а також загиблих бджіл на пасіках. Остаточні висновки можна буде зробити після отримання результатів досліджень, які очікують протягом 20 днів.
Після обробки поля загинула корова
Окрім масової загибелі бджіл, у Богданівці померла й корова. Власниця тварини Оксана Струтінська говорить, що у село її сімʼя переїхала у квітні 2022 року з Миколаївської області. Вони — вимушені переселенці. В Оксани є п’ятеро дітей.
Померлу корову сімʼя придбала за грантові кошти від міжнародної організації «Карітас». Жінка каже, що тварина забезпечувала родину свіжим молоком та іншими домашніми продуктами.
«Я виготовляла кисломолочний сир, бринзу, моцарелу, твердий і мармуровий сири. Частину продукції продавала жителям села. У середньому це приносило до 500 гривень на день», — зауважує Оксана Струтінська.
За словами жінки, ввечері 9 червня вони накосили траву неподалік пасіки та нагодували нею корову. Вона їла цю траву ввечері, наступного ранку та в обід. Уже ввечері 10 червня тварина відмовилася від їжі й води, у неї почалося сильне здуття.
Щоб врятувати тварину, звернулися по допомогу до місцевої ветеринарної лікарки та намагалися врятувати корову за її рекомендаціями. Однак стан тварини погіршувався: вона важко дихала, сильно кричала, з рота йшла піна. У ніч із 10 на 11 червня корова загинула.
«Я не думаю, що причиною було звичайне здуття. Ми на Миколаївщині тримали по три корови, то знаю, що то було не звичайне здуття», — зауважує жінка.
Уранці 11 червня Оксана звернулася до ветеринарної служби. Для дослідження пропонували передати печінку корови, але спеціалісти так і не відібрали зразків. Через це офіційно встановити причину загибелі корови наразі не вдалося.
Щодо цієї ситуації родина Струтінських звернулася до сільської ради, проте через те, що не приписана у селі, не може отримати довідку про загибель тварини. До поліції планують звернутися.
«Корову ми купували приблизно за 40 тисяч гривень. Зараз вона може коштувати близько 55–60 тисяч гривень», — зауважує вона.
Пасічники написали колективну заяву до поліції
У понеділок, 15 червня, 14 власників пасік викликали до будівлі старостинського округу поліції, щоб написати колективну заяву.
У коментарі «Гречці» речниця Нацполіції Кіровоградщини Оксана Ковтуненко повідомила, що колективу заяву щодо можливого масового мору бджіл у селі Богданівка зареєстрували.
Наразі правоохоронці проводять перевірку. Вирішується питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 247 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або обмеження волі на строк до двох років; або позбавлення волі на той самий строк.
Наталя Черниш додала, якщо агрофірма не компенсує збитки, то готові йти до суду.
Яка позиція агрофірми?
Після цього четверо пасічників відправилися до «Знамʼянської агропромислової компанії». Керівник Сергій Мельник запросив їх до кабінету, щоб обговорити питання. Коментувати ситуацію «Гречці» він відмовився, до кабінету, щоб почути розмову, ми не змогли потрапити.
Як розповіла Наталя Черниш після зустрічі із керівником агрофірми, на її думку, позицію пасічників Сергій Мельник почув. Вони домовилися про наступну зустріч, на якій вже будуть присутні всі постраждалі бджолярі.
«Він не знав про таку масштабну ситуацію, яка склалася. Хоче побачити нас усіх тих, хто постраждали, та вияснити цю ситуацію. Я так розумію, будемо говорить про відшкодування. Я думаю, ми знайдемо консенсус, який задовольнить і нас, і його», — зауважила власниця пасіки.
За словами Наталі Черниш, під час розмови представник агрофірми погодився, що бджоли загинули після обробки поля хімікатами.
Чи компенсує агрофірма збитки бджолярам?
16 червня постраждалі пасічники зустрілися із керівником «Знамʼянської агропромислової компанії» Сергієм Мельником.
Як зауважила Наталя Черниш, під час зустрічі пасічники озвучили мінімальну суму, яка змогла б частково покрити збитки та відновити пасіки до сезону цвітіння соняшника.
«Розмова була спокійна, без ніякої агресії. Він попросив час до понеділка, щоб подумати. Ми поки не забирали заяву. Зараз чекаємо аналізи. І вже після понеділка будемо вирішувати, як діяти далі», — зазначила власниця пасіки.
Якщо агрофірма компенсує збитки, то заяву з поліції заберуть, уточнила Наталя Черниш.
Яку суму збитків назвали представнику агропромислової компанії, Наталя Черниш не повідомила, адже, сказала, не має права розголошувати інформацію, що стосується інших пасічників, без їхньої згоди.
