Переосмислення міського планування: Геть гендерні стереотипи у реконструкції та розбудові Кропивницького!

Оскільки вже зараз ми дивимося на майбутні проекти реконструкції та розвитку українських міст, то вкрай важливо кинути виклик цим стереотипам і створювати, або розбудувати міста, які є інклюзивними, справедливими та доступними для всіх.

Вплив гендерних стереотипів на містобудування

Ґендерні стереотипи протягом тривалого часу впливали на рішення щодо планування міста, причому міські простори часто проектувалися з урахуванням потреб і вподобань чоловіків. Наприклад, вуличні пейзажі, на яких переважають широкі дороги та інфраструктура, зосереджена на автомобілях, відображають упередження до видів транспорту, де переважають чоловіки, нехтуючи безпекою та проблемами мобільності жінок та інших маргіналізованих груп. Подібним чином відсутність відповідних громадських зручностей, таких як дитячі садки та громадські туалети, може ще більше посилити гендерну нерівність у міському середовищі. У Кропивницькому можна нарахувати менше публічних громадських туалетів, аніж кількість пальців на одній руці. Якщо авторка не права, пишіть у коментарях свої думки з цього приводу.

Крім того, такі елементи міського дизайну, як погано освітлені вулиці, відсутність зелених насаджень і невідповідний громадський транспорт, можуть сприяти почуттю незахищеності та дискомфорту, особливо серед жінок. Це не лише обмежує їхню свободу пересування, але й перешкоджає їхній активній участі в економічній, соціальній та культурній діяльності міста. Про це свідчать і результат безпекових аудитів, проведених у різних громадах Кіровоградської області та презентованих цього року під час тренінгу, що його проводила авторка цієї статті на запрошення Українського Жіночого Фонду.

Інший аспект – це високий шум у місті, котрий з’являється внаслідок руху транспорту, роботи підприємств, відсутності достатньої кількості дерев, котрі б зайві звуки поглинали. Комплексне дослідження Європейського союзу під назвою “Silence” (англ. – “тиша”) свідчить, що шум може вбивати, підвищуючи ризики високого кров’яного тиску та серцевих нападів, і 3% серцевих нападів у Німеччині сталися внаслідок шуму від транспорту.

Майте на увазі, що в Україні за час повномасштабної війни на 16% збільшилася кількість інсультів, і вони помолодшали на 10-15 років.  Існує міф, що на серцево-судинні захворювання більшою мірою страждають чоловіки, а для жінок основною загрозою є рак. Насправді хвороби серця вражають більше саме жінок і є значно поширенішими за всі форми раку разом. Таким чином шум у місті має економічні та соціальні наслідки для родин, для міста, для країни. А зменшити його рівень у Кропивницькому можна через обмеження швидкості руху у спальних районах та висадку дерев і вертикального озеленення, котре поглинає шум. І це тільки два очевидні і недорогі кроки. Так само зробити центральні вулиці міста, або вулиці біля шкіл більш безпечними через обмеження швидкості руху до 30 кілометрів на годину, не потребує жодних коштів крім витрачених на встановлення відповідних дорожніх знаків.

Перевизначення міських просторів

Щоб створити міста з більшою гендерною інклюзивністю, вкрай необхідно кинути виклик традиційним уявленням про міське планування та визначити пріоритетними потреби всіх жителів. Це потребує цілісного підходу, який враховує різноманітний досвід і погляди різних статей, а також залучення до процесу стратегічного планування міста представників і представниць різних груп. Якраз днями авторка цього тексту отримала запрошення увійти до складу Керівного комітету з розроблення проектів Стратегії розвитку Кропивницької територіальної громади на період до 2030 року, і це гарний знак, що місто думає про своє майбутнє та залучає до його планування громадських активісток.

Попереду ще довгий шлях. Одним із його ключових аспектів переосмислення міського простору є надання пріоритету сприятливому для пішоходів середовищу. Уявіть собі простір біля центральної школи нашого міста вільним від авто, а парковку – засаджену деревами і обставлену лавками?

Інвестиції в зручні для прогулянок вулиці, добре освітлені шляхи та безпечні громадські місця можуть не тільки підвищити доходи малого та середнього бізнесу, але й сприяти більшій мобільності і безпеці всіх мешканців, незалежно від статі. Крім того, сприяння доступу людей до основних послуг у межах пішохідної доступності може зменшити залежність від автомобілів, розвивати громадський транспорт і сприяти соціальній взаємодії у Кропивницькій громаді. Як приклад для цього можуть слугувати публічні сади та городи, а також перетворені на сквери невеликі, досі заасфальтовані, куточки на перетині вулиць у центрі міста. Наприклад, по діагоналі від головної синагоги міста. І це я зараз не згадую навіть таку приємність та зручність, як тролейбуси та великі автобуси, котрі кілька останніх років курсують Кропивницьким, даючи змогу зручно, дешево і з гідністю пересуватися містом.

Що ще можна робити? Звісно, у пріоритеті – ключення зелених насаджень і рекреаційних зон до міського ландшафту Кропивницького, щоб покращити загальний добробут мешканців, одночасно сприяючи почуттю приналежності та спільності. Такі простори слід проектувати з урахуванням інклюзивності, забезпечуючи доступність для людей різного віку, здібностей і статі. Важливу роль у цьому процесі має відігравати не стільки головний архітектор міста, скільки людина, яка б виконувала функції і роль містопланувальника чи містопланувальниці.

Адже архітектори зосереджені насамперед на проектуванні та будівництві окремих будівель чи споруд у межах міста. Їхній досвід полягає у створенні функціональних, естетичних та екологічних конструкцій, які відповідають потребам мешканців та навколишнього середовища. Архітектори враховують такі фактори, як будівельні матеріали, просторова організація, структурна цілісність і архітектурний стиль. Вони часто тісно співпрацюють із клієнтами, інженерами та будівельними групами, щоб реалізувати свої проекти.

Натомість містопланувальники мають ширший фокус на загальному розвитку та організації міст і міських територій. Вони аналізують і розробляють плани для вирішення різних аспектів міського життя, включаючи землекористування, транспорт, інфраструктуру, житло та громадські простори. Містобудівник чи містобудівниця у Кропивницькому могли б враховували довгострокове зростання та сталість міста, прагнучи створити придатне для життя, справедливе та стійке міське середовище.

Такі посади вже давно створені у багатьох містах Європи та світу, з яких ми можемо взяти приклад. Ба, більше – у 2014-2015 роках містопланувальник зі Швейцарії Урс Томан активно співпрацював із владою Вінниці. У той же час для Івано-Франківську була створена “Урбаністична конституція”. Також своїми ідеями щодо важливості роботи містопланувальників поділився у книзі «45 ідей для українських міст. Та будь-якого іншого міста світу» знаний урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен, котрий зараз мешкає у Києві та збирає пропозиції, які можуть стати підтримкою і натхненням у відновленні України. На його думку, містопланувальники – це ключові люди в процесі відбудови міст.

Складно з цим не погодитися, адже архітектори зосереджуються на проектуванні та будівництві окремих будівель, і це безперечно потрібно. Тим часом містобудівники використовують більш комплексний підхід до формування всього антропогенного середовища міста чи міської території. Разом вони тісно співпрацюють, щоб створити згуртований і добре спроектований міський простір, який відповідає потребам мешканців і сприяє загальній якості життя в містах.

Сприяння врахуванню гендерних аспектів у міському плануванні

Ґендерний мейнстрімінг, процес інтеграції гендерних аспектів на всіх етапах політики та прийняття рішень, є важливим для створення інклюзивних міст. Це вимагає взаємодії з різними зацікавленими сторонами, зокрема жінками, ЛГБТК+ особами та іншими групами, щоб переконатися, що їхні голоси почуті, а потреби – враховані в процесах міського планування.

Іншим важливим аспектом планування міста з урахуванням гендерних аспектів є будівництво доступного житла і надання вимушено переміщеним особам різних варіантів, які б задовольняли їх різноманітні потреби. Це включає врахування таких факторів, як розмір домогосподарства, рівень доходу та близькість до основних послуг під час проектування житлових забудов. Крім того, Кропивницькому вкрай потрібні включення таких функцій, як гнучкі умови проживання та спільні зручності, котрі можуть задовольнити потреби мешканців, що змінюються з часом. Внаслідок повномасштабного вторгнення і старіння населення, ми бачимо зараз і будемо бачити все більше людей, котрі потребують більш інклюзивного простору. Крім мам і тат з колясками, в яких перебувають діти, це і люди з протезами, і люди на візках, і нечуючі та слабозрячі люди, люди, яким складно рухатися після контузій чи інсультів, операцій і травм.

Що можна зробити в умовах обмеженого фінансування, коли кошти бюджетів спрямовані на виживання країни та опір агресору? Збір даних, проведення опитувань, залучення містян до процесів обговорення принципів використання міських просторів і способів організації транспорту не потребує великих коштів. Аналіз фактичних даних, отриманих внаслідок опитувань, може допоможе дати голос людям із різних груп та виявити гендерні диспропорції і прийняти відповідні рішення на їх основі. Застосовуючи гендерно-чутливий підхід до збору й аналізу даних, міські планувальники можуть краще зрозуміти унікальні виклики, з якими стикаються представники різних статей, і відповідним чином адаптувати заходи.

Більше того, інвестиції в інфраструктуру та послуги, що враховують гендерні аспекти, наприклад, громадські туалети з роздільною ознакою статі та безпечні варіанти громадського транспорту, можуть покращити доступність та безпеку міського середовища Кропивницького для всіх його жителів і жителів. А не тільки тих, хто відгороджений від вулиці офісами, парковками та приватними авто.

Замість висновку

Оскільки міста в усьому світі зазнають швидкої урбанізації та реконструкції, Україна та Кіровоградщина не може ігнорувати цього процесу і не має шансів опинитися поза ним. Вже зараз, ні ще від учора важливо віддавати перевагу гендерній проблематиці в процесах міського планування. Кинувши виклик стереотипам і застосувавши цілісний підхід до міського дизайну, ми можемо створити місто, яке буде справедливими, доступними та живими для людей будь-якої статі.

“Планування, а потім і відбудова міст кращими, ніж раніше – це, певно, найкращий спосіб показати свою незалежність та прагнення кращого майбутнього для своєї країни. Створення добре збудованих і сталих міст, сповнених життям, людьми, деревами, ідеями, вечірками, цікавими незалежними компаніями та соціально справедливими способами організації громад – одна з найважливіших речей, які може зробити держава”, – переконана заступниця міського голови Гельсінкі  Анні Сіннемакі, котра написала ці слова у вищезгаданій книзі про 45 ідей для українських міст, і щиро підтримує нашу державу у прагненні миру, перемоги та відбудови.

Завдяки врахуванню гендерних аспектів і залученню зацікавлених сторін ми можемо забезпечити, щоб майбутні проекти реконструкції та розвитку віддавали пріоритет потребам і прагненням різноманітних спільнот, прокладаючи шлях до більш інклюзивного та сталого міського майбутнього.

Вікторія Талашкевич, тренерка з питань гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, менторка проекту «Урбан рух «У міста є я»

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win