Податок на сміття і фестивалі ініціатив: як досвід Польщі стане в пригоді українським громадам

Переймати європейський досвід

Як пояснив «Гречці» голова Приютівської громади Андрій Коломійцев, у рамках навчального візиту для українських громад підбирали ті гміни, які мають досвід у вирішення актуальних для них проблем.

«Наприклад, для нашої громади актуальний напрямок розвитку — покращення надання послуг. І нас запросили в ту громаду, яка має досягнення саме в цій сфері», — пояснив він.

Тому представники Приютівської громади взяли участь у навчальній поїздці до Мазовецького воєводства. 

У Польщі воєводство — найбільша адміністративна одиниця, аналог областей в Україні, повіт — аналог районів, а гміна — аналог громади.

Мазовецьке воєводство є найбільшим в Польщі. Там делегація відвідала декілька гмін: Гродзиськ-Мазовецький, Плонськ, Юзефув, Седльці, Вішнєв.

«Ми значно відрізняємося від Польщі тим, що там на розвиток громад виділяються кошти Європейського Союзу. Це їм й допомагає так швидко розвиватися. На це треба зважати, коли порівнювати наші й польські громади. У нас менші бюджети, так ще й війна», — зауважив Андрій Коломійцев.

Польський досвід для українських громад

Податок на сміття

Одна з проблем сучасних українських громад, яка потребує комплексного рішення — це поводження зі сміттям.

«Тут важливий комплексний підхід. Тобто сміття сортується, частина йде на вторинну переробку. З решти видобувається біогаз. Те, що неможливо переробити — спалюється на спеціальних заводах. І лише декілька відсотків від загальної кількості сміття хорониться», — розповів Андрій Коломійцев.

Кроки до переробки сміття роблять і на Кіровоградщині. Наприклад, у Кропивницькому на сміттєзвалищі видобувають біогаз та переробляють його на електрику. 

У цих же гмінах показали, що надання послуг (вода та вивезення сміття, опалення та інше) роблять комплексними системами: 

• з відповідністю до державних вимог, 
• щоб вони були комфортними для споживачів, 
• не шкодили довкіллю,
• максимально використовуючи при можливості відновлювальні джерела енергії.

Та, за словами Андрія Коломійцева, особливість в тому, що оплата цих послуг, зокрема і переробки сміття, покладається на абонентів. Наприклад, лише за вивіз відходів у гмінах платять приблизно по 25 злотих в місяць з людини. Це приблизно 260 гривень (за курсом Нацбанку станом на 5 листопада 2024 року).

«На мою думку, нам втілювати таке зарано, для наших абонентів це завеликі суми, щоб оплачувати всю вартість комплексної послуги. Адже якщо ми знайдемо гроші і побудуємо сміттєпереробний завод, то за його обслуговування має хтось платити: або споживач, або бюджет», — поділився голова громади.

При цьому у Польщі послуга вивозу і переробки сміття оплачується не як у нас — комунальному чи приватному підприємству. У гмінах це є місцевим податком. Тобто не абонент обирає, хто надаватиме йому послугу, а місцеве управління наймає відповідні фірми та оплачує це з місцевого бюджету. Підрядні компанії при цьому обираються на конкурсній основі.

Як залучити населення до рішень

Ще одним підходом, який відрізняється у польських гмінах від українських громад — це ширше залучення громадської до розпорядження бюджетом.

В Україні подібний принцип теж впроваджується: як громадський бюджет або бюджет участі. Це коли певна сума з місцевого бюджету виділяється на те, щоб втілити проєкти, запропоновані місцевими жителями. Які саме проєкти отримають фінансування, обирають шляхом загального місцевого голосування.

«У польських гмінах цей принцип використовується ширше. Наприклад, як фінансувати спортшколу. У нас це автоматично з місцевого бюджету, там же це вирішує громада шляхом голосування. І так виборці самі вирішують, куди спрямовувати податки», — пояснив Андрій Коломійцев.

Посадовець наголосив, що це налагоджує діалог місцевого населення з владою. І люди одразу бачать результат того, куди вклали їхні податки.

Ще одним прикладом залучення громади до рішень є участь громадських організацій як посередників у діалозі між населенням і владою. Наприклад, в одній гміні, де побувала делегація з України, при місцевому управлінні є офіс організації, яка збирає пропозиції від громадян.

«У цьому офісі пропозиції аналізують і прямо дають настанови, що і як потрібно вирішити місцевій владі», — уточнив голова Приютівської громади.

Деякі ж гміни налагодили у цій сфері співпрацю і реалізують спільні проєкти, запропоновані місцевими мешканцями. Щоб зібрати пропозиції і залучити більше громадян до участі, вони проводять онлайн-голосування, різноманітні заходи і навіть фестивалі, під час яких обговорюють проблеми та пропонують підтримати ту чи іншу ініціативу.

Така співпраця гмін вітається Євросоюзом і таким чином, обʼєднавшись, гміни можуть отримати більше преференцій у фінансуванні від ЄС.

«Мені цей приклад залучення населення дуже сподобався. Звісно, у нас зараз війна і проводити масові заходи небезпечно. Та і виклики у нас зараз не ті, які стоять перед поляками. Проте як приклад, що можна буде втілити у майбутньому, то це цікаво», — уточнив Андрій Коломійцев.

 Бібліотека як центр активності

Один з цікавих підходів до згуртування громади, який делегація з декількох українських громад побачила у гмінах Мазовецького воєводства, є бібліотека як центр дозвілля. Це не лише книгозбірня, а місце з різноманітними послугами та розвагами і для дітей, і для дорослих.

«Тут можна не тільки почитати-послухати книжки, а й пограти в ігри, провести ділову зустріч чи лекцію, коворкінг-центр діє. Кожен може просто забронювати там час і скористатися послугою», — пояснив голова Приютівської громади.

Міжнародне співробітництво для громад України

Українські громади й міста розвивають міжнародне співробітництво. Це і міста-побратими, і обмін досвідом, участь у міжнародних проєктах.

Прикладом таких програм міжнародного співробітництва, які доступні громадам України, є ті, які фінансуються Європейським фондом регіонального розвитку (Interreg Europe).

«По цій програмі на умовах співпраці одна польська і одна українська громади втілюють один і той самий проєкт — на своїх територіях, звісно. Фінансує це Євросоюз», — пояснив Андрій Коломійцев.

Приютівська громада, наприклад, вже шукає громаду-партнера у Польщі для участі у одній з програм Interreg Europe.

Як зауважив Андрій Коломійцев, для залучення фінансування міжнародних донорів важливо розвивати проєктне менеджерство в громадах. 

«Нам потрібно вчити проєктних менеджерів вже зараз, активно користуватися тими ресурсами, які пропонує Євросоюз. І у цьому ми можемо повчитися у Польщі, як працюють їхні місцеві менеджери у цьому напрямку», — сказав він.

Раніше програми Interreg Europe охоплювали здебільшого області західної частини України. У 2024 році деякі з них розширили на всю територію країни. З деталями участі у програмах від Interreg Europe, до яких можуть долучитися українські громади, умовами фінансування можна ознайомитися за цим посиланням.

Раніше «Гречка» писала про те, як у Чехії закривають уранові шахти зі збереженням довкілля та як цим досвідом можуть скористатися в Україні.

Фото з Facebook-сторінки Андрія Коломійцева