Справжні одесити, політика й абсурдна ностальгія: свіжий дайджест фейків і дезінформації

Більше політики, більше реклами

Ні тижня без джинси. Мабуть, таку установку мають піар-менеджери принаймні двох впливових політсил України. Мова про «Батьківщину» та «Слуга народу», які не припиняють наповнювати інфопростір Кіровоградщини дописами-новинами про свою діяльність. 

Для «Батьківщини» традиційним майданчиком для піару лишається кропивницьке видання «Златопіль». Тут тобі й активна популяризація лідерки партії Юлії Тимошенко й очільника обласного осередку партії Олександра Чорноіваненка. Варто зауважити — Тимошенко в стрічці новини «Златополя» з’являється навіть частіше за свого місцевого колегу. І тут вже вирішуйте самі, чи то бренд партійної лідерки видається піарникам важливішим, чи проведення виборів до Верховної Ради там вважають більш вірогідною подією найближчого часу. 

Загалом за минулий тиждень видання було відносно активним і опублікувало загалом 20 джинсових публікацій. Чимало, однак до рекорду не дотягує. 

А от хто став більш активним так це голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка окрім традиційної появи на сайті «Україна-Центр» встигла засвітитись на шпальтах “21-го каналу”. 

Як і раніше новини про пані Шуляк не мають прив’язки до конкретного регіону. Загальнонаціональний контекст без місцевої специфіки. Типова «джинса» яку з радістю опублікували і в столичній “КиївВладі”, і у вінницьком “My Vin”, і в тернопільському “Місті”.

Попри типові тексти, кропивницькому виданню «Україна-Центр» все ж вдалось виділитись. Тут про очільницю «Слуги народу» можна прочитати не лише українською, а ще й російською мовою. При тому, що більше на сайті російськомовних текстів ми не знаходили. 

Та не політикою єдиною. Не могли ми оминути увагою й немарковану рекламу, якої також вистачало. Загалом все як завжди — рекламні пости замасковані під новини. Та про один випадок все ж хочеться згадати. 

Кропивницьке видання «Ранкове місто» опублікувало текст під заголовком “Замінити батарейку в годиннику: чому це довіряють Correa?”. Здавалось би — звичайна реклама/новина. Без маркування, що звісно прикро, однак такого добра цей сайт продукує по кілька штук на тиждень. Та цього разу редактори відповідальні за публікацію контенту на сайті трішки недодивились. Чи просто вирішили не заморочуватись і розмістили рекламний текст призначений для Одеси. 

І хоча від Кропивницького до Одеси лише трохи більше трьохсот кілометрів, дуже сумнівно, що знайдеться багато охочих їхати до моря лише задля заміни батарейки в годиннику. Хіба якщо ви в душі одесит, бо як стверджують автори цього тексту: “…у справжнього одесита все, включаючи годинник, має працювати ідеально”.

Ностальгічний абсурд 

Від реклами перейдімо до абсурдних постів, які іноді з’являються на сторінках місцевих телеграм-каналів. Один такий, ностальгійно-абсурдний текст трапився нам наприкінці минулого тижня. Адмін каналу «ХК | Кропивницький» раптово зацікавився історичними фотокартами нашого міста. Ба більше, вирішив пофілософствувати на тему розвитку і занепаду, смислів і форм. 

Питань до посту дійсно багато. По-перше, хто така «вона» про яку так поетично відгукується автор? Якщо площа, то звідки там взялись сади, ще й двічі. Можливо це натяк на клумби чи дерева які присутні з лівого та правого боку від площі. Хто зна. 

По-друге, про яку революцію йде мова? Бо тут таки автор згадує 19-те сторіччя, тож ймовірно це революція 1917-1921 років. Але тоді до чого тут  зміни «які призвели до нинішнього стану». 

Ну і на фінал — питання без відповіді. Чому роздуми ілюстровані цими двома фотографіями. На першій явно не 19-те сторіччя. Як мінімум тому, що пам’ятник Кірову з’явився у нашому місті в 1937-му році. До нижнього фото також є питання, адже там знову ж таки присутній Кіров. А цей пам’ятник, нагадаю, було демонтовано понад 10 років тому, у лютому 2014-го. 

Дивний допис, дивний посил, але як місце для срачу в коментарях цілком підходить. Власне саме це наразі і відбувається під постом.

Проєкт реалізується за підтримки Інституту масової інформації і CzechAid