Стильно та екологічно: як створити раціональний гардероб і не підгодовувати “швидку моду”

Зараз мода – завтра сміття

За даними EPA (United State Environmental Protection Agency), основним джерелом текстилю в твердих побутових відходах (ТПВ) є викинутий одяг.

За даними Американської служби перероблення текстилю, EPA підрахувало, що рівень перероблення текстилю в одязі та взутті становить 13 відсотків. 

У 2018 році в США на полігони було відправлено 11,3 мільйона тонн текстилю. Це становить 7,7% від усіх відходів, які вивозяться на звалища. Є тенденція до постійного зростання. Якщо в 1960 році на смітник потрапляло 1 710 000 тонн тканин, то у 2018 в 6 разів більше  — 11 300 000 тонн.

Аналогічних даних по Україні немає, але можемо припустити, що тенденція така сама.

“Зараз існує швидка мода. У великих рітейлах колекції змінюються від кількох разів на місяць до кількох разів на квартал. Щоб люди мали змогу купити нові речі, бренди часто роблять одяг неякісним, одноразовим, але дешевим. Тому першочергово варто звертати увагу на якість виробу”, — каже співзасновник ГО “Нуль відходів. Івано-Франківськ” Михайло Веклин і закликає орієнтуватись на довговічність речей.

Як пояснює стилістка Леся Бартецька, поняття “швидка мода” ввели у 2008. Це бізнесова модель, яка дуже швидко виробляє речі трендові в масових обсягах за низькою ціною та створює на ці речі високий попит різними маркетинговими інструментами. Яскравими представниками є компанії Zara, H&M та інші подібні. Виробляють швидко, багато і дешево. І це часто впливає на якість, а отже, річ швидко потрапляє на смітник.

Так під переробку потрапляє близько 3% одягу, оскільки вона дуже затратна. Спалити текстиль, з виробленням електроенергії, наприклад, дешевше. В Україні потужностей для безпечного промислового спалювання текстилю немає.

Синтетична чи натуральна: яка тканина менше шкодить екології

Загалом, навколишнє середовище забруднюється вже при виробництві тканини. Адже при виробництві використовується вода, корисні копалини, здійснюються викиди хімічних речовин і текстильна промисловість робить свій “вклад” у глобальне потепління.

Леся Бартецька. Авторка концепції  «Раціональний гардероб». Акредитована міжнародною асоціацією стилістів. Магістр програми «Прогнозування моди» Київського Університету Бориса Грінченка

“Одне з упереджень є що бавовна є супер екологічним матеріалом в той час, як поліестер супер неекологічний. Але за індексом усвідомленості Хіггса звичайна бавовна є найбільш неекологічною. Це відбувається шляхом використання шаленої кількості води в процесі виробництва. Звичайно, є органічна бавовна, де кількість використання води зменшена в десятки разів та інші впливи”, — каже стилістка.

Загалом, найменш шкідливими для екології є різні варіації віскози.

Одяг із поліестеру технічно придатний до переробки, а от натуральні тканини — лише до спалювання.

“Проте в одязі може бути не чистий поліестер, а змішані структури різних пластиків. Адже в одязі може бути одна вставка з одного матеріалу, інша — з другого, і його вже переробити нереально. Це приводить до того, що одяг майже не переробляють ніде у світі не залежно від тканини”, — каже екоактивіст Михайло Веклин.

Не важливо, із натуральних тканин чи із синтетики ви обираєте річ — важливіше чи якісна вона і скільки вона вам прослужить до того, як опиниться на смітнику. У цьому думки стилістки та екоактивіста однозначно сходяться.

Усвідомлена мода: перш ніж купити – подумай

Альтернативою до швидкої моди є усвідомлена мода. 

“Англійською це звучить як sustainable fashion. В українській мові немає всеохопного відповідника до цього поняття і ми вживаємо терміни стала мода, усвідомлена мода, повільна мода”, — каже стилістка Леся Бартецька.

Стала мода охоплює кілька напрямків. Наприклад, на думку докторки Анни Брісман, це:

• Кастомізація та індивідуальний пошив. Вважається, що це допомогло б зменшити масованість виробництва одягу та аксесуарів, які врешті-решт навіть не продаються, а потрапляють в сток.
• Ремонт та апсайклінг. Переробка, або ремонт наявного одягу, замість викидати пошкоджене. Зазвичай це актуально до якісних речей.  
• Оренда та обмін. Коли замість того, щоб купувати річ, яку ми вдягаємо один раз, ми цю річ беремо в оренду або обмінюємо (наприклад, позичаємо у подружок).
• Секонд-хенд та вінтаж. Повторне використання того одягу або аксесуарів, які вже були кимось використані.
• Якість та дизайн поза часом. Це моделі одягу та аксесуарів, які будуть актуальні багато років, а не один сезон.
• Справедливість та етика. Достойна оплата праці робітників індустрії. Тобто ті, хто працюють кравчинями, технологами мають достойну зарплату.
• Чисте та зелене. Екологічний напрямок, який регламентує використання у фешн-індустрії екологічно чистих матеріалів, оновлені технології, які не шкодять або менше шкодять довкіллю.

Стала мода є складовою сталого розвитку загалом.

“Сталий розвиток означає, що сучасні покоління задовольняють свої потреби, але не за рахунок інтересів майбутніх поколінь. Тобто ми споживаємо, будуємо, живемо, але не шляхом того, що у майбутніх поколінь не буде дерев або чистої води. Фактично мода, як одне із соціальних явищ, реагує на соціальні процеси ”, — каже стилістка.

На цю тенденцію реагують навіть представники “швидкої моди”.

“Навіть в тих брендах, які є антиподом усвідомленої моди, з’являються екоініціативи. Наприклад, використання переробленого поліестеру, переробленого картону або екологічно чистих матеріалів. Зазвичай такі речі відмічені спеціальними етикетками”, — пояснює стилістка. 

Проте тут є ризики, що виробники маніпулюють споживачем.

“Багато виробників займається грінвошингом, коли у піар-кампаніях розповідають, які вони еко, а насправді прикриваються цим і роблять свої нечисті справи. Наприклад, можемо бачити на етикетці, що річ вироблена зі 100% переробленого пластику. (А загалом поліпропілен, з якого виробляють поліпропіленову нитку і тчуть тканину, найчастіше виготовляють із сировини повторного використання, наприклад, поліпропілену зібраного з пластикових пляшок). Надалі ж цю річ із переробленого пластику не можна переробити в майбутньому”, — пояснює активіст.

Секонд-хенд – це також формат повторного використання речей, але є свої але. Так в Україну масово потрапляє той одяг, який не захотіли переробляти за кордоном і з погляду якості, більшість речей там просто потребують перероблювання. 

“Конкретно для України вважаю секонд-хенд одягу взагалі вбивчим, оскільки він вбиває можливості розвитку локальних брендів економ-сегмента”, — каже стилістка, але додає, що звісно, він може бути рятівним інструментом у тій ситуації, коли людині взагалі немає що носити.

Як вибирати одяг, щоб викидати менше

Рішенням може стати поєднання базових речей, актуальних для всіх і раціональних речей — того, що підходить саме вам. Саме таким принципом радить користуватись Леся Бартецька.

До базових кольорів відносять білий, коричневий, сірий.

Наприклад, каже стилістка, базовими речами, для жіночого весняно-літнього гардероба можуть бути бежевий тренч, пальто-халат, джинси, біла футболка, біла сорочка, білі кеди. Це речі, які пасують всім.

Далі гардероб наповнюємо раціональними речами.

“Це те, що у вашої подруги можливо зовсім не буде працювати у гардеробі, а у вас працюватиме. Наприклад, у моєму гардеробі однією з таких раціональних цеглин є помаранчевий костюм чи жовті босоніжки. Для більшості ці речі будуть абсолютно не раціональними, їм буде дуже важко інтегрувати в гардероб. У цьому полягає індивідуальність”, — каже стилістка.

Стилістка радить обирати одяг українських брендів, адже вони шиють якісні речі і забезпечують достойними зарплатами українських кравчинь.

Проте, частину речей все ж раціонально купити в мас-маркеті.

“Джинси — база будь-якого гардероба. Їх дійсно раціональніше купувати в мас-маркеті, бо там оптимальне співвідношення ціна і якість. Але якщо говорити, наприклад, про вовняний светр або гольфик, пальто вовняне якогось цікавого кольору (фуксія, марсала або лазурного), то ці виробники не зможуть запропонувати такий вибір, як пропонують українські бренди”, — каже вона.

Загалом у гардеробі на сезон може бути 15-20 одиниць, які комбінуються між собою у безлічі варіацій. 

“Раціональний гардероб для жінки 30 +, яка живе в Україні, для 90 %  жінок  — це зручні речі мультифункціональні, які можна носити на роботу, в кафе з подружками, на дитячий майданчик  або на зустріч з бізнес-партнерами. Наприклад, класичний костюм, який колись носили тільки під туфлі-човники, можна носити на урочисту подію, одягнувши шовковий топ. Можна розпарувати та піджак носити з джинсами, а брюки одягнути з білою футболкою”, — каже стилістка.

Три кроки до сталого споживання одягу за версією стилістки:

1. З погляду усвідомленої моди радить не вестись на розпродажі й купувати не те, що імпульсивно захотілось через привабливу ціну, а те, що дійсно потрібне. “Не треба закуповувати стрес”, — каже вона.
2. Чесно подивитися на свій гардероб, зрозуміти, які речі ви реально носите й не носите з різних причин і попрощатись із зайвими. Але придатний одяг не викинути, а віддати для повторного використання.
3. Розібратись, як комбінувати наявний одяг та чого конкретно вам бракує.