Telegram-канали для цькування підлітків: у чому небезпека і хто за цим стоїть

08:27, 13 Червня, 2024

В українських містах, і у Кропивницькому зокрема, популярності в підлітковому середовищі набирають анонімні Telegram-канали, в яких жорстоко та цинічно цькують дітей. Хто чинить булінг, що штовхає підлітків до принижень один одного та чи несуть адміністратори та учасники відповідальність за свої дії, дізнавалася “Гречка”.

Анонімний кібербулінг

Кропивничанка Ірина говорить, що про анонімний Telegram-канал, в якому відкрито цькують дітей дізналася від своєї доньки-підлітки. Дописи, де виплескують бруд, ненормативну лексику, вдаючись до особистих подробиць, — дуже принижує особистість кожної дитини, світлина якої туди потрапила. 

“Донька показала мені цю групу і фото своєї подруги, яку я знаю особисто. Вона була одягнена в звичний повсякденний одяг: світшот і джинси. І за це її цькували словами “вона безхатько”, “одягається відстійно, бо в неї батьків нема, вона з дитбудинку”. Хоча дитина вчиться старанно і зростає в повноцінній і люблячій родині. Помітила, що допис набирав купу вподобайок та коментарів. Та насправді це не самий дошкульний допис. Переглянувши канал, побачила світлини незнайомих підлітків з дуже принизливими дописами. Це неприйнятно, брудно і не гуманно, а прикро, бо якщо підліток дуже чутливий, це може дуже ранити його”, – говорить кропивничанка. 

Згідно із дослідженням ЮНІСЕФ, в Україні 67% дітей у віці від 11 до 17 років стикалися з булінгом. 24% дітей зазнали булінгу і 48% учнів не розповідали про випадки булінгу, з якими зіштовхувалися. Також статистика свідчить про те, що 44% школярів були свідками цькувань свої однокласників чи ровесників, але ігнорували булінг, бо боялись за себе. Переважну більшість дітей цькують за те, що вони говорять, виглядають і думають не так, як інші діти. 

Раніше образи, ненормативну лексику та цькування щодо дітей писали на записках, парканах або принижували публічно. Наразі ж підлітки ганебні висловлювання поширюють через соцмережі та в Telegram-каналах зокрема, де їхня персона, як булера лишається засекреченою, що їх дуже приваблює. 

У таких анонімних Telegram-каналах можна побачити фотографії дитини чи підлітка і під постом прочитати брудну лайку та публічне цькування, що насправді часто зовсім не відповідає дійсності. На платформі учасники цькують своїх однолітків і знайомих, виливаючи бруд і образи так, що це виглядає як помста. 

Деякі дописи спонукають до обговорення або дій на кшталт “Обходьте його стороною”, “або давайте поб’ємо”, “пошліть, коли побачите” та багато іншого. Якщо людина бачила про себе такий пост, вона могла звернутись до адміністратора, щоб той в свою чергу видалив його, але за певну грошову винагороду. 

Звідки росте коріння підліткового булінгу

Ті підлітки, які зіштовхнулися із кібербулінгом, часто скаржаться також на те, що зазнають булінгу і в школі, стверджує дитяча і підліткова психологиня Інга Кузнєцова. 

За її словами, причини агресії, яка спонукає булити своїх однолітків, знайомих виникає на підсвідомому рівні. Підлітками керують спонтанні емоції.

У природі підлітків доволі сильно розвинутий емоційний мозок. Вони чітко розділяють, де їхня компанія, а де ні, чи є там для них вороги та друзі, до кого вони відчувають симпатію, а до кого неприязнь.  


“Через те що, в підлітків сильний вплив емоцій, а прифронтальна кора, яка відповідає за, скажімо, передбачення наслідків розвинена недостатньо, ними часто керує імпульсивна поведінка і вони не замислюються про наслідки, покарання, зауваження, а коли відповідальності та покарання за свої дії в них немає, то це взагалі прекрасно”,
– зауважує психологиня. 

За її словами, вік підлітків — час дорослішання, переходу від дитинства у юність. У природі цього дорослішання є випадки, коли вони йдуть з дому, намагаються почати своє нове життя, бути самостійними і незалежними. Їхній природі притаманні авантюризм, запальність, імпульсивна поведінка, емоційність. Проте, окрім природних детермінантів, існують і соціальні, такі як, виховання, поведінка і культура, яка має витоки з родини. 

“На жаль, і серед дорослих простежується агресивна поведінка: вважається “нормальним” ображати один одного, принижувати і бити дітей, тобто агресії все-таки вчиться суспільство. Яскраво це простежується і в інтернеті, в тому середовищі, де люди проводять багато часу, звідки теж беруть свої витоки агресивна поведінка. Зазвичай люди там не транслюють повагу один до одного, тому прослідковується необережність у висловлюваннях”, – говорить фахівчиня.

За її словами, оскільки підлітки негатив можуть переймати з сім’ї, вони можуть це виплескувати і в соцмережі на різних людей під виглядом анонімних цькувань. Підліток чи підлітка може навіть не усвідомлювати наслідків булінгу, можуть не розуміти, що ці образи мають негативний вплив на однолітків. Тому вони можуть експериментувати, вдаючись до різного виду булінгу та кібербулінгу. 

“Я думаю що треба на законодавчому рівні забороняти такі анонімні Telegram-канали, відслідковувати їх, блокувати без можливості створення ідентичних. Я розумію, що фактично інтернет нікому не належить, але ж ми маємо захищати своїх дітей, їх персональні дані в тому числі, тому вважаю,  мають бути якісь засоби впливу”, – зазначила Інга Кузнєцова. 

Подякуй авторці гривнею!

Вона пише цікаві історії для вас.

Що робити, якщо дитину цькують?

За словами Ірини, деякі дописи мають конфіденційну інформацію, наприклад, де навчається дитина, до якого класу і в яку школу ходить, в якому мікрорайоні проживає. 

“Прикро, що цей двіж для підлітків є нормою, канал набирав популярності чи не щодня, збираючи купу підписників, а діти з цікавості відстежували, чи немає там інформації про них чи їхніх друзів. Але тим самим, вони читають всі ці брудні дописи, а деякі вважають, що це просто жарти і нічого поганого в цьому немає, тим паче відповідальності ніхто не несе, оскільки все анонімно. Але своїм дітям я пояснюю, що все одно кривдники понесуть за це відповідальність, бо це неприйнятно”, – говорить жінка. 

Ірина говорить, що хотілось би уникати цього всього, але підліткова культура настільки блискавично розвивається, що за всім не встигаєш слідкувати. На думку жінки, підліткових цькувань, на жаль не уникнути, але їм можна протистояти. 

Інга Кузнєцова переконана, що дітям слід пояснювати, що принижувати та цькувати інших — це не норма, а щодо булінгу варто випрацьовувати в собі імунітет і вчитись  цьому протидіяти. 

“Треба проговорювати, що про будь-кого можуть будь-що написати — не є нормою і треба ставати на захист тих, кого принижують. У дітей має бути розуміння, що так, зараз дійсно шириться така практика, але це погано і все одно колись припиниться врешті-решт, адже вираховують таких власників каналів. Гадаю, на це все-таки можна вплинути та припинити на законодавчому рівні”, – підкреслила психологиня. 

Що кажуть кіберфахівці 

 У коментарі «Гречці» в кіберполіції в Кіровоградській області уточнили, що наразі отримують звернення щодо Telegram-каналів, в яких здійснюється цькування дітей. 

 Правоохоронцям відомо, що серед молоді поширювалась практика публікувати світлини, які доступні із соцмереж, своїй однокласників чи одногрупників та писати під ними ганебні висловлювання та брудну лайку, які не відповідають дійсності.  За фото свого знайомого людина, буцімто, могла отримати певні гроші. Згодом фото з підписом публікувались. Якщо люди звертали увагу на те, що про них писали дописи і в пості згадувались ганебні висловлювання на їхню адресу,  вони могли попросити за певну суму, згідно встановленого прайсу, її видалити, або дізнатись стосовно особи, яка надіслала в даний канал інформацію для розміщення.

 “Ми проводимо свій постійний моніторинг, слідкуючи за соцмережами, виявляючи подібні Telegram-канали для їх подальшого блокування і встановлення відповідальних осіб” – говорить оперативний співробітник. 

 За його словами, в школах на виховних годинах кіберфахівці регулярно і систематично проводять освітню та профілактичну роботу зі школярами, коли розказують, як вести себе в інформаційному просторі. Учням вони розповідають про те, якою має бути поведінка в спілкуванні, чому не варто спілкуватись і користуватись анонімними Telegram-каналами та які ризики за цим стоять.

 Правоохоронці намагаються донести школярам інформацію про те, що нецензурна лексика і цькування в каналах — поведінка неприпустима. 

Як батькам захистити дітей від кібербулінгу?

Кіберполіція радить батькам захистити дітей від ризику втягування у подібні “ігри” та нагадує про основні правила кібергігієни:

  1. Налаштуйте захист гаджета, який використовує ваша дитина, забезпечивши доступ лише до безпечних вебресурсів. Перевірте можливість самостійного підключення та відкриття потрібних сайтів, обмеживши доступ до потенційно небезпечних ресурсів. При необхідності встановіть антивірусне програмне забезпечення. Не забудьте увімкнути для нього автоматичне оновлення.
  2. Якщо потрібно зареєструватися на певному сайті або створити акаунт для навчання, зробіть це разом з дитиною, використовуючи новий обліковий запис. За наявності, налаштуйте двофакторну автентифікацію – це використання одразу двох різних способів підтвердження особи при вході в додаток чи сайт.
  3. Варто навчити дитину використовувати складні та надійні паролі. Поясніть, що вони мають б3ти різні для кожного додатку чи сайту, і не можна ділитися ними з іншими.
  4. Попросіть дитину використовувати тільки та програм, месенджери та  сайти, які рекомендовані вчителями. Створіть закладки у браузері з цими ресурсами.
  5. Поясніть дитині про ризик зараження гаджета вірусами через невідомі програми, посилання або файли. Періодично перевіряйте, які сайти відвідує дитина та які програми вона встановлювала.
  6. Поясніть дитині, чому треба тримати особисту інформацію в секреті. Попередьте про небезпеку розповсюдження особистих даних, фото, номера телефону, адреси та банківських реквізитів в інтернеті, адже видалити ці дані майже неможливо.
  7. Поясніть дитині, що нові знайомства в інтернеті можуть бути небезпечними, оскільки зловмисники можуть втиратися в довіру задля своїх інтересів.
  8. Формуйте у дитини культуру етичного спілкування в інтернеті, де агресія та булінг категорично заборонені.
  9. Навчіть дитину не довіряти та не розповсюджувати інформацію з сумнівних джерел, особливо емоційного характеру чи з негативним забарвленням. Не поширювати чутки та не піддаватися паніці.
  10. Рекомендуйте дитині уникати інтернет-дискусій з невідомими або агресивно налаштованими користувачами.
  11. Обговоріть з дитиною план дій на випадок нестандартних ситуацій, таких як втрата доступу до аккаунту, завантаження вірусу або отримання повідомлень від незнайомців.

Нагадаємо, раніше “Гречка” повідомляла про молодіжний рух “Редан” в Україні, чому це дійсно ІПСО і що при цьому варто знати батькам. 

Подякуй авторці гривнею!

Вона пише цікаві історії для вас.

Останні новини по темі
У центрі Кропивницького невідомі перекинули квітники та сміттєві урни
ДСНС вибух газу Кропивницький
У Кропивницькому вночі вибухнув газ у будинку: постраждали двоє дітей
Читайте також

«Кіровоградобленерго» опублікувало графік відключень електрики за чергами, які запроваджують на Кіровоградщині у четвер, 18 липня....

20:13, 17 Липня, 2024

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників.

17:33, 17 Липня, 2024

У соціальних мережах, зокрема у анонімних Telegram-каналах, заявилися фейкові повідомлення про «тотальні блекаути» та «нові графіки відключень». Пояснюємо, як відрізнити фейки т...

17:25, 17 Липня, 2024