“Угоду про копалини” підписали: як це може сприяти розвитку Кіровоградщини?

Передісторія угоди про надра

Питання щодо «угоди про копалини» почали активно обговорювати після заяви від 3 лютого  американського президента Дональда Трампа, що Америка в обмін на допомогу хоче отримати від України рідкісноземельні метали. 

Тоді почали поширювати тези, що Україна нібито готова «платити» Америці копалинами, віддати їм дозволи на родовища, аби ті своєю чергою надавали військову допомогу. 

Зазначали також, що для того, щоб реалізувати ідею про передачу українських родовищ США або налагодити спільний видобуток, то  ці родовища спочатку потрібно було б повернути державі, адже дозволи на їхню розробку вже видані приватним компаніям.

Проте Володимир Зеленський пояснив, що Київ пропонує не «віддавати» свої ресурси США, а оформити взаємовигідне партнерство для їхньої спільної розробки.

Дискусії щодо відповідної угоди та її розробка тривали довго. І після великої дипломатичної роботи угоду підписали 1 травня 2025.

Що передбачає угода про надра: офіційна позиція

Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єрка — Міністерка економік України, оприлюднила такі пояснення.

Ключові положення угоди — коротко:

1. Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою.
2. Рівноправне партнерство.Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.
3. Національна власність захищена. Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт Укрнафти чи Енергоатому залишаються у власності держави.
4. Жодних боргів. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал завдяки рівноправній співпраці та інвестиціям.
5. Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття.
6. Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду. В угоді йдеться про подальшу стратегічну співпрацю.
7. Законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати Верховна Рада.
8. США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології. Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме нам залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують нашу боротьбу проти російського ворога. Передача й розвиток технологій — важлива складова Угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації.
9. Угода надає податкові гарантії. Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

Яких мінералів стосується угода про надра

В угоді прописаний перелік корисних копалин, видобутку яких вона стосується.

Як повідомляє “Економічна правда”, йдеться про український видобуток алюмінію, сурми, миш’яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу. Цей перелік може бути розширений лише за згодою сторін.

Просте пояснення угоди та її значення для України

Загалом угода означає, що Україна отримає додаткове фінансування для відбудови після війни. Спільно із США створять Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції у нашу державу.

Звідки будуть гроші?
Як пояснює Свириденко, США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою — наприклад, системами ППО для України.

Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед.

Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що Фонд може інвестувати виключно в Україну.

“Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково”, – каже міністерка.

На що підуть гроші?

Гроші витрачатимуть на відбудову інфраструктури, розвиток економіки та підвищення безпеки України. Важливо, що країни-агресори та їхні компанії не зможуть отримати вигоду від цієї відбудови.

Чому це важливо?

• Україна отримає стабільне джерело фінансування для післявоєнного відновлення.
• Відбудова проходитиме під контролем урядів України та США, що зменшить ризик корупції.
• Фонд залучатиме інвесторів, що сприятиме економічному зростанню.

Угода є частиною довгострокового партнерства між Україною та США і має сприяти швидшому відновленню країни після війни.

Представники приватних компаній, які володіють дозволами на родовища, теж висловлюють підтримку відповідній угоді.

Для прикладу, свою позицію озвучив гендиректор компанії «Велта», яка видобуває у родовищах на Кіровоградщині титанові руди, Андрій Бродський.

Він пояснює, що  ніхто не збирається в України забирати корисні копалини, а навпаки ця угода допоможе покращити цю сферу із вигодою для самої ж України.

«Ні корисних копалини, які мільйони років лежать у нашій землі, та будуть стільки ж ще лежати без доходів для народу України, якщо не буде іноземних інвестицій у розробку. Ні інфраструктуру,  ні порти та атомні станції», — акцентував Бродський.

Він говорить, що мова йде про створення під спільним керівництвом з Української стороною Фонду, який буде займатися відновленням економіки України. Таким чином буде отримувати дохід з видобутку корисних копалин та діяльності інфраструктури саме для відновлення української економіки.

Думка про угоду про надра експерта

Український інвестиційний банкір та фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що підписання угоди між Україною та США щодо створення Інвестиційного фонду — це приклад того, як навіть під тиском можна досягти прийнятного для обох сторін результату. Документ пройшов трансформацію від початкових односторонніх вимог до взаємовигідного формату.

«Чи буде від цієї угоду якись економічний ефект? Скоріш за все ні. Можливо воно стане психологічним фактором підтримки бажання інвестувати в Україну після війни. А може і не стане. Але точно це вже не угода про шкоду, це не угода про колоніальну залежність. Це не угода, де ми визнаємо уявний борг, що намалював собі в голові Трампа, і виплачуємо його до кінця своїх днів. Всі ці зазіхання Трампа зникли з фінальної версії. Хоча він і продовжує тепер всім розказувати, що тепер зможе компенсувати витрати американських платників податків. Ну що ж, нехай розповідає”, – пише Фурса.

Фінальний документ — це радше сигнал інвесторам та дипломатам, ніж інструмент негайного розвитку. Але і сигнал, якщо він поданий чітко, може відігравати важливу роль. А ще — це свідчення того, що українська дипломатія навчається працювати жорстко, але з гідністю, вважає експерт.

Вплив і ризики угоди для області з корисними копалинами

“Гречка” запитала чат GPT як підписання угоди про Інвестиційний фонд відбудов, на його думку,  може мати як позитивні наслідки, так і певні ризики для Кіровоградської області, де розташовані зокрема родовища корисних копалин — титану, літію, урану, графіту.

Він вважає, що для Кіровоградської області, ця угода відкриває стратегічні можливості.

Вигоди угоди про надра для областей з копалинами

1. Інвестиції у видобуток та інфраструктуру

Фонд дозволить спрямувати кошти на:

• запуск нових родовищ літію, титану, урану;
• будівництво або модернізацію інфраструктури (дороги, енергомережі, переробні підприємства);
• створення технологічних кластерів і виробництв із доданою вартістю.

2. Нові робочі місця

Розвиток нових ліцензованих проєктів сприятиме:

• працевлаштуванню фахівців у видобувній і переробній галузі;
• появі суміжних сервісів — транспорту, обслуговування, харчування;
• залученню молоді до технічних спеціальностей.

3. Доходи в місцеві бюджети

Хоча основна частина доходів ітиме до державного бюджету, громади зможуть отримувати:

• податки на доходи фізичних осіб;
• екологічні податки;
• інфраструктурні інвестиції, якщо їх буде передбачено умовами проєктів.

4. Збереження контролю держави

Угода фіксує, що:

• всі надра залишаються у власності України;
• держава визначає, де і які роботи дозволені;
• це унеможливлює повну приватизацію або передачу стратегічних активів.

5. Технології та екологічні стандарти

Завдяки участі США та агентства DFC:

• очікується використання сучасних екологічних рішень;
• ймовірне впровадження «зелених» технологій у видобутку;
• інвестори будуть змушені дотримуватись міжнародних екологічних і соціальних стандартів.

6. Геополітична вага регіону

Кіровоградщина може стати:

• центром енергетичної безпеки Європи завдяки видобутку критичних мінералів;
• одним із пілотних регіонів співпраці в межах довгострокової інвестиційної програми;
• важливим гравцем у переговорах про внутрішню і міжнародну енергетичну політику.

Варто зазначити, що конкретний перелік корисних копалин, які підпадають під дію угоди, як і низка інших деталей будуть детально визначені у подальших документах.

Потенційні ризики від угоди про надра для регіону з копалинами

1. Екологічне навантаження
Розробка родовищ літію, титану, урану — це складні і часто забруднюючі процеси. Без ефективного контролю можливе:

• забруднення ґрунтів і води;
• погіршення якості життя мешканців прилеглих сіл;
• деградація земель, які можуть стати непридатними для сільського господарства.

2. Ігнорування інтересів громад
Якщо прийняття рішень зосередиться лише на рівні Києва, громади можуть:

• не отримати реальних вигод (інфраструктури, податків);
• залишитися осторонь від обговорення проєктів, які безпосередньо впливають на їхнє життя;
• втратити контроль над місцевими ресурсами.

3. Нерівний розподіл вигод
Фонд наповнюється лише з нових ліцензій, тому громади, на території яких вже діють родовища, можуть не отримати нічого. Є ризик, що ресурси регіону працюватимуть на загальнодержавні потреби, а місцеві потреби залишаться поза увагою.

4. Корупційні ризики
Попри міжнародну участь, розподіл ліцензій і коштів відбуватиметься через українську систему, де залишаються:

• ризики непрозорих рішень;
• зацікавленість у лобіюванні «своїх» компаній;
• зловживання з боку окремих чиновників або наближених до влади структур.

5. Тимчасовість прибутків і втрата перспектив
За умовами угоди, перші 10 років прибутки Фонду реінвестуватимуться. Це означає, що регіон не отримає «швидких» вигод. А якщо інвестиції не будуть ефективними — ризик марного використання ресурсів зростає.