Як зробити заклад доступним для всіх: приклади від держави та бізнесу
В Україні повномасштабне вторгнення росії та бойові дії, крім іншого, загострили й питання доступності простору для всіх людей. Розповідаємо, як бізнес, громадські організації та держава адаптують простори так, щоб вони були безбарʼєрними і для людей з маломобільних груп населення, та які елементи при цьому використовують.
Як незрячим людям користуватись банкоматом: про доступні фінансові послуги
У листопаді 2024 у Кропивницькому відкрили один з трьох перших безбарʼєрних відділень «ПриватБанку». Як розповіла «Гречці» керівниця цього відділення Віктopія Діденкo, це є частиною стратегії організації, щоб зробити фінансові послуги доступними і зручними для всіх людей.
Так, на 2024-2026 роки «ПриватБанк» впроваджує зміни у трьох сферах: фізична, інформаційна та цифрова доступність. Наприклад, в онлайн-банкінгу крім звичного чату, є можливість отримати консультацію жестовою мовою. Є голосові підказки, щоб послугами могли скористатися люди з порушеннями зору. Налаштувати їх можна у меню «Спеціальні можливості» на смартфоні.
Крім звичного чату, є можливість отримати консультацію жестовою мовою.
«Працівники всієї нашої мережі постійно проходять навчання — як правильно і тактовно спілкуватися з людьми, які перебувають і різних станах, мають різні захворювання. Як правильно звернутися, як коректно запропонувати допомогу тощо», — розповіла представниця банку.
У рамках цієї стратегії також передбачено, що всі нові відділення будуть доступними для людей з маломобільних груп населення. А при ремонті у вже діючих відділеннях за можливості прибиратимуть барʼєри.
«Майже всі відділення наші обладнані так званою вхідною групою: пандусом, електричним підйомником або кнопкою виклику працівника — відповідно до можливостей розмістити той чи інший елемент», — уточнила Вікторія Діденко.
Те саме безбарʼєрне відділення «ПриватБанку» №32 у Кропивницькому розташоване на Балашівці, неподалік Центральної районної лікарні. Керівниця відділення пояснила, що спочатку шукали таке приміщення, де можна буде розмістити зручний пандус, де буде місце для заїзду соціального таксі, яким часто користуються кропивничани, які пересуваються за допомогою колісного крісла.
Над проєктом працювала команда архітекторів, будівельників та інших спеціалістів, щоб приміщення відповідало всім державним будівельним нормам.
«Проте ми ж робили все не “для галочки”, а для людей. Тому на етапі ремонту ми запрошували людей з громадських організацій та просто небайждужих, які є маломобільними, з проханням протестувати зручність простору, щоб надалі враховувати зауваження», — розповіла Вікторія Діденко.
Так, голова громадської організації «Кропивницька міська організація інвалідів “Сила духу”» Олександр Перевєрзєв зауважив, що пандус справді має зручний кут нахилу і добре, що біля нього є місце заїзду соціального таксі, яким він користується.
Двері відчиняються назовні і не перегороджують при цьому пандус. Проте відчиняти їх людям, наприклад, на колісному кріслі чи милицях самостійно важко, тому за можливості краще використовувати розсувні автоматичні двері.
Всередині відділення проходи достатньо широкі, є каса, яка достатньо низька — щоб люди невисокого зросту, або ж на колісному кріслі могли спілкуватися з касиром, не задираючи голови. Біля кас і у вбиральні на є кріплення, на які зручно почепити милиці чи тростини.
Враженнями поділився з «Гречкою» і ветеран Максим Сліпець.
«Тут зручна вбиральня з рухливими поручнями. І важливий нюанс — дзеркало, яке можна нахилити. Адже мені на кріслі часто просто не видно свого відображення, бо дзеркало зависоко», — розповів він.
Ветеран додав, що банкомат біля відділення теж встановили на зручному рівні.
Вікторія Діденко уточнила, що вже зараз «ПриватБанк» шукає можливості замовляти банкомати, які будуть трохи нижчими — щоб вони були зручні для всіх. Розробляють і відповідне програмне забезпечення голосових підказок, щоб ними могли скористатися люди з порушеннями зору.
«Так людям з порушенням зору доводиться звертатися у касу, щоб зняти готівку, або ж просити близьких. А для цього їм доводиться передавати і конфіденційні банківські дані», — пояснила керівниця банківського відділення №32.
На відкриття відділення завітали і подружжя Тамара та Андрій Кішовари. За їхніми словами, тактильна плитка у приміщенні насправді дуже зручно для людей, які не бачать та використовують тростину.
«Проте направляючу тактильну плитку варто вкласти і до сходинок відділення, або ж поставити звуковий маячок — знаєте, як при вході метро він цокає? Так я зрозумію, йдучи по тротуару, де мені звернути до банку», — поділився Андрій Кішовар.
Кропивничанин уточнив, що й схема відділення з випуклими лініями та підписом шрифтом Брайля при вході є зручною. Єдине, що, на його думку, варто було б ці лінії на дошці зробити трохи більше випуклими — щоб вони легше відчувалися навпомацки.
Вікторія Діненко підкреслила, що хоч «ПриватБанк» є державним, та на заходи для доступності фінансових послуг гроші передбачені з операційних доходів організації, а не державного бюджета.
Музей, доступний для всіх
У листопаді 2024 у Центральноукраїнському краєзнавчому музеї у Кропивницькому відкрили оновлену експозицію у відділі «Природа». Особливість оновлення в тому, що музей впровадив інклюзивні елементи, щоб зробити експозицію доступнішою для всіх. Зробили це в рамках проєкту «Музей для всіх».
Музей є обласним комунальним підприємством. Щоб втілити цей проєкт, музей виграв грант — про це «Гречці» розповіла координаторка проєкту Валентина Пархомчук.
«Ми розробили проєкт та виграли грант від Українського культурного фонду: 518 248 гривень на створення інклюзивного музейного простору», — уточнила вона.
В рамках проєкту у відділі «Природа» зʼявилися пояснювальні таблички, на яких інформація продубльована шрифтом Брайля, а також мультимедійний сенсорний стіл у залі палеонтології. Наприклад, зверху сенсорних кнопок є прозорі наліпки з шрифтом Брайля, щоб люди з порушеннями зору так само могли ним скористатися. Крізь ці наліпки видно самі кнопки на сенсорі, і таким чином сенсор є зручним для всіх. Наразі цей стіл містить контент про історію Землі за геологічною хронологічною шкалою.
«Всі зображення мають голосовий супровід. Такий стіл є унікальною для України технологією, яку для нас розробили українські виробники, врахувавши інклюзивні елементи», — пояснила Валентина Пархомчук.
Сам мультимедійний стіл розташований на зручній висоті, щоб ним могли скористатися й люди, які пересуваються за допомогою колісного крісла, й діти. Також в експозиції елементи розташовані так, щоб були достатньо широкі проходи, по яких можна зручно проїхати та розвернутися на кріслі.
Краєзнавчий музей розташований у центрі Кропивницького в будівлі, яка є архітектурною та історичною памʼяткою. Відділи у ньому розміщені у підвальному та першому поверсі, до яких ведуть сходи. Вони є достатньо високими, тому пандус із зручним кутом нахилу розташувати на них неможливо.
«Переобладнати їх проблемно, адже будівля є памʼяткою. Та ми шукаємо можливості, як зробити музей доступним для всіх. Наразі ж у нас є кнопка виклику біля входу, і працівники музею допоможуть людині на колісному кріслі дістатися експозицій. У самих же відділах простір облаштований так, що далі людина може самостійно пересуватися, без сторонньої допомоги», — додала координаторка проєкту.
Окрім мультимедійного сенсорного столу, у відділі «Природа» за рахунок гранту встановили 3D «Червону книгу України», яка має текст та анімаційні моделі рослин й тварин. У цій книзі висококонтрастний текст і фон, збільшений розмір шрифту та також є аудіосупровід. Проєктування книги також забезпечує її доступність людям з порушеннями опорно-рухового апарату.
Водночас тут є аудіогіди з записаною екскурсією, які сумісні із слуховим апаратом.
Окрім технологічних нововведень, музейна команда розробила три інтерактивно-освітні програми з різними формами роботи. У рамках проєкту проводять майстер-класи, тематичні бесіди, інтерактивні заняття, розвивальні ігри та адаптовані екскурсії з палеонтології, геології та охорони довкілля, зокрема для дітей з інвалідністю, як у музеї, так і у спеціалізованих закладах.
Бізнес, відкритий для всіх клієнтів
Одним з прикладів, як бізнес створює умови для того, щоб його послуги були доступні для всіх, є «Нова пошта». Вони створили у Києві перше безбарʼєрне відділення з прорахованими інклюзивними елементами. До розробки відділення в якості консультантів долучалися активісти з громадської організації «Безбар’єрність», та й просто клієнти компанії.
«Люди підказували, що де покращити, тестували різні елементи. І ми досі дослухаємося до зауважень, адже компанія планує нові відділення робити безбарʼєрними, й прибирати за можливості барʼєри у вже діючих», — пояснила кореспондентці «Гречки» менеджерка департаменту соціальної відповідальності «Нової пошти» Ілона Оксень.
Відділення не має порогів, обладнане автоматичними розсувними дверима, адаптованою вбиральнею та широкою примірочною. Тож людина на колісному кріслі може без перешкод скористатися послугами пошти, приміряти замовлений одяг на місці.
Тут є дисплей цифрового помічника для самообслуговування, який за допомогою кнопок можна встановити на зручний для себе рівень.
«Я можу опустити на зручний рівень, просканувати додаток та оформити посилку. Так спілкування з працівниками зводиться до мінімуму: мені просто винесуть мою посилку і все. Це зручно для людей з певними ментальними порушеннями, або які просто не хочуть в цей момент спілкуватися з незнайомцями», — розповіла інструкторка ГО «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю “Група активної реабілітації”» Еліна Околіт.
У відділенні розташована кавʼярня Veterano Coffee, стійка якої також занижена — як і стенди з товарами. Еліна Околіт розповіла, що нещодавно сервіс таксі Uklon запустив клас «Інклюзивний», який наразі доступний у Києві.
«Тож тепер я можу викликати таксі, приїхати за посилкою, приміряти обнову, випити кави та скористатися вбиральнею — і все це самостійно, не долаючи барʼєри і не просячи когось про допомогу», — поділилася вона.
На прозорих дверях намальовані стрілки, а над ними встановлений звуковий маяк. Всередині приміщення є мнемосхема, тактильні направляючі елементи на підлозі, а написи продубльовані шрифтом Брайля. Є індукційна петля, якою можуть користуватися люди зі слуховим апаратом.
У вбиральні, окрім поручнів, є пеленальний столик, проте відсутня сушарка. Напис на дзеркалі пояснює: голосний шум сушарки може травмувати людей з ментальними порушеннями і закликає скористатися паперовими рушниками.
«У нас всюди є написи, які пояснюють, що до чого. Ми підбирали слова так, щоб передати дружній тон», — уточнила Ілона Оксень.
Як бізнесу прибрати барʼєри
Представники компаній, які відкривають безбарʼєрні відділення, радять враховувати не тільки Державні будівельні норми, в яких вказані норми, наприклад, кута нахилу пандусів, ширини вхідної групи тощо.
«Варто порадитись з тими, для кого ви це робите. Наприклад, звернулися до місцевої громадської організації людей з інвалідністю за порадами», — порадила керівниця першого безбарʼєрного відділення «ПриватБанк» у Кропивницькому Віктopія Діденко.
В Україні декілька років діє спільнота «Бізнес без бар’єрів», учасниками якої є українські та міжнародні компанії. Вони діляться досвідом, як зробити безбар’єрність частиною бізнес-процесів на порталі «Дія. Бізнес без барʼєрів».
Крім того, роботодавці можуть отримати компенсацію на обладнання робочого місця для працівника з інвалідністю. Більше про урядові програми у цій сфері та як впроваджувати безбар’єрність у свої бізнес-процеси, щоб це стало точкою зросту, можна переглянути на сайті Державної служби звйнтості за посиланням https://www.dcz.gov.ua/other/bezbarjer.
З липня 2024 року в Україні працює чат-бот «Доступно!», який допомагає маломобільним громадянам знаходити безбар’єрні локації у своєму місті. Його стоврили за підтримки Міністерства цифрової трансформації та громадських організацій.
Скористатися чат-ботом «Доступно!» можна:
- у Viber — http://www.viber.com/uadostupnobot
- у Telegram — https://t.me/uadostupnobot
У ньому, окрім адміністративних будівель, вказані адреси магазинів, кафе та інших закладів, послугами яких люди можуть скористатися, не долаючи зайвих барʼєрів.
Раніше «Гречка» писала про досвід кропивничанки щодо того, як у деяких закладах створюють ілюзію безбарʼєрності: елементи доступності, якими насправді неможливо скористатися.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
