«За десятку можна рішать»: колишній суддя з Кропивницького отримав вирок за хабарництво

Джерело: вирок суду від 12 січня 2026 року. 

Суть справи

За матеріалами справи, навесні 2023 року колегія з трьох суддів Кропивницького апеляційного суду, до складу якої входив Володимир Гончар, розглядала апеляційну скаргу у справі про смертельну ДТП. Захист винуватця аварії намагався оскаржити вирок за яким чоловіку присудили три роки ув’язнення. 

Слідство з’ясувало, що знайомий родини винуватця ДТП запитав у товариша судді Гончара, чи можливо уникнути тюремного покарання. Той звернувся до судді з проханням допомогти.

За даними обвинувачення, Володимир Гончар погодився допомогти за гроші. Спочатку мова йшла про півтори тисячі доларів, а згодом сума зросла до 10 тисяч доларів. При цьому суддя погодився, що його товариш-посередник міг визначати винагороду за свої «послуги» у кількасот доларів. 

Що говорив підсудний

Обвинувачений та його захисник заперечували проти висунутого обвинувачення і просили суд виправдати Володимира Гончара.

Гончар вини не визнав. У суді заявив, що давно знайомий із посередником і сприймав розмову як приватну. За його словами, лише дав загальну пораду: без примирення в справах про смертельну ДТП зазвичай призначають реальне позбавлення волі.

Водночас Гончар визнав, що не мав права обговорювати зі сторонніми особами справу, яка перебувала в його провадженні як головуючого судді.

Обвинувачений твердив, що розмови були побутові й відбувалися під час вживання алкоголю, частину з них він не пам’ятає. За його словами, спілкувався з приятелем, щоб не псувати стосунки, не маючи наміру порушувати закон. Навпаки, нібито намагався посваритися, аби співрозмовник більше не звертався щодо справи.

Обвинувачений також заявив, що згодом дізнався: посередник самостійно брав кошти у родичів засудженого у справі про ДТП та обіцяв їм «потрібний результат» в апеляційному суді. На думку Гончара, саме дії посередника були провокативними щодо нього.

Суд і докази

Колегія Антикорупційного суду визнала пояснення обвинуваченого непереконливими, оскільки вони не узгоджуються з аудіозаписами, які отримало слідство у справі. 

Зокрема, в аудіозаписі розмови від 26 травня 2023 року, зафіксовано, як співрозмовник говорить про суму, призначену «суддям», а Гончар це підтверджує. Зокрема, на репліку про те, що «це тільки вам», суддя відповідає: «да». Коли ж посередник уточнює, що свою частку він «намалює собі сам», суддя знову погоджується: «да».

Суд звернув увагу і на фразу, яка, на його переконання, свідчить про усвідомлення незаконного характеру домовленостей: коли посередник пропонує озвучити зацікавленій стороні суму «3 200», суддя відповідає, що «головне, щоб воно получилось».

Надалі сума хабаря зросла. У розмовах від 31 травня суддя вже обговорює зменшення строку покарання до півтора року у разі відсутності примирення з потерпілими. У стенограмі зафіксовано його слова про те, що «може 69-та (стаття 69 ККУ про пом’якшення покарання — авт.) і півтора року», а далі — погодження на суму: «полторушку скажи… Нам полторушку, а собі скільки ти там собі». Суд розцінив це як підтвердження, що Гончар погоджував розподіл коштів між ним і посередником.

У розмовах за червень йдеться про можливість родичів винуватця ДТП продати земельний пай для збору коштів для примирення з потерпілою стороною. При цьому суддя заявив, що в разі передачі цих коштів йому, він доможеться вироку не пов’язаного з ув’язненням навіть попри позицію потерпілих. 

Лінгвістична експертиза у справі підтвердила: у зафіксованих розмовах міститься спонукання до надання грошових коштів як судді, так і посереднику.  

Суд також звернув увагу, що твердження Гончара про провокацію з боку посередника не підтверджуються матеріалами справи. З аудіозаписів убачається, що суддя неодноразово підтримував розмови про суми, умови та варіанти «вирішення питання», а не припиняв їх і не повідомляв про такі пропозиції правоохоронні органи.

Гроші, пай і «десятка»

Суд детально вивчив перебіг перемовин між суддею Володимиром Гончаром і посередником, а також між посередником і заявником.

Так, у розмові від 15 червня 2023 року суддя обурюється, що родина винуватця ДТП збирається продати земельний пай, аби надати кошти родині потерпілої сторони, натомість йому пропонують невелику винагороду. У записі зафіксовано його слова:
«Значить туда паї отдають… А сюда копійки!».

Посередник підтримує цю логіку і сам формулює запитання, яке суддя фактично схвалює: чому родина не приїде і не скаже «на тобі десятку — порішай». На це Гончар відповідає: «Ну канешно можна! … А за десятку можна рішать».

Далі розмова переходить у практичну площину: як саме отримати ці гроші. Посередник пропонує «протяжку» — продати пай і принести «десятку». Суддя погоджується і називає це вже «хоч розмовою», на відміну від попередніх сум. 

Далі Гончар фактично пояснює, чому менші суми його не влаштовують, і водночас натякає на інших членів судової колегії: «А то шо я скажу — по п’ятсот давайте на половинку вийдем… Ну шо таке п’ятсот? П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! … Чи й не гроші за які рісковать!».

Суд розцінив, що йдеться про гроші, які, за логікою обвинуваченого, мають бути достатніми, щоб виправдати ризик для всієї колегії.

Наступного дня, 16 червня 2023 року, посередник переказує цю позицію представнику родини винуватця ДТП. У стенограмі зафіксовані його слова: «Каже, якщо вони дадуть ці гроші, то я з колегами… перекалякаю і скажу: люди дають отаку суму, але нада повністю освободить».

Надалі посередник обговорював з суддею суму хабаря та спосіб її передачі. За домовленістю представник родини мав принести гроші посереднику, а той — віддати судді після винесення рішення по справі. 

Що розповіли свідки

Чоловік, що був посередником у справі, розповів суду, що давно товаришував з Володимиром Гончаром. За його словами, у 2023 році до нього звернулися знайомі з проханням допомогти у справі про смертельну ДТП. Дізнавшись, що головує у справі саме його давній товариш, він повідомив про це судді.

Під час обговорень, як стверджував свідок, суддя називав конкретні суми за різні варіанти результату. Спочатку йшлося про 3 тисячі доларів за призначення покарання без позбавлення волі — за умови, що потерпілі не матимуть претензій. Коли стало зрозуміло, що примирення не буде, суддя нібито запропонував інший варіант — зменшення строку з трьох років до півтора року за 1,5 тисячі доларів. Згодом, за словами свідка, сторони дійшли до «остаточної» суми — 10 тисяч доларів за рішення на користь обвинуваченого незалежно від позиції потерпілих.

Свідок отримав від родини гроші, але повернув їх, адже судова колегія за головування Гончара зрештою не змінила вирок у справі про ДТП. 

Вказаний свідок також отримав звинувачення у справі як співучасник. Він уклав угоду зі слідством, за якою визнав провину й у підсумку отримав три роки умовно. Водночас він погодився свідчити проти Володимира Гончара. 

Інший свідок — людина зі сторони родини засудженого у справі про ДТП. Він розповів, що знайомий попросив допомоги для сина, якого засудили до реального строку. У пошуках «варіантів» свідок звернувся до чоловіка, який раніше хвалився впливовими знайомствами.

За словами свідка, саме цей посередник одразу озвучив, що «вирішення питання» коштує 3 тисячі доларів, пояснивши це тим, що рішення ухвалює колегія з трьох суддів, і додатково попросив 400–500 доларів за свої послуги. Коли стало відомо, що домовитися з потерпілими не вдається, свідок розповів, що мати засудженого готова продати земельний пай вартістю 10–12 тисяч доларів, аби компенсувати шкоду. У відповідь посередник спершу радив не поспішати, а згодом запропонував передати близько 10 тисяч доларів безпосередньо в суд.

Надалі, вже за участі правоохоронців, свідкові видали 10,5 тисячі доларів, які він передав посереднику. Через кілька днів той повернув 10 тисяч, залишивши 500 доларів собі як оплату посередницьких послуг, і повідомив, що питання не вирішилося.  

Також у суді дали показання дві судді, які входили до складу апеляційної колегії у цій справі. Вони підтвердили, що брали участь у розгляді апеляційної скарги, але наголосили: обговорення рішення відбувалося виключно в нарадчій кімнаті і є таємницею. За їхніми словами, головуючий суддя не звертався до них і не обговорював можливість призначення покарання без позбавлення волі поза межами судового процесу.

Який вирок ухвалив суд

Колегія Вищого антикорупційного суду визнала Володимира Гончара винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — вимаганні неправомірної вигоди у великому розмірі.

Суд призначив покарання у вигляді 6 років і 6 місяців позбавлення волі. Додатково його позбавили права обіймати посади в системі правосуддя — судді, прокурора та адвоката — строком на 3 роки. Також суд постановив конфіскувати все належне йому майно. Йдеться про два автомобілі — Renault Megane 2006 року випуску та Mitsubishi Outlander 2020 року, половину житлового будинку, а також земельну ділянку площею 0,0329 гектара.

Початок відбування основного покарання рахуватимуть з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили. Його можна оскаржити протягом 30 днів. 

До цього часу суд залишив чинним запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 700 тисяч гривень. На засудженого поклали обов’язки повідомляти суд про зміну місця проживання, здати закордонні паспорти, а також не залишати територію України без дозволу суду.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід скасують, а заставу повернуть заставодавцям — по 350 тисяч гривень кожному.

Володимир Гончар працював суддею з 2003 року. Торік ВРП звільнила його через вказану кримінальну справу.  

Нагадаємо, колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила обвинувальний вирок щодо колишнього ректора Донецького національного медичного університету, який базується у Кропивницькому. Його визнали винним у відмиванні грошей та корупції.