Зрошування та організації водокористувачів: що пропонують аграріям для боротьби з посухою

Зрошення як аспект реформи агросектору

До війни зрошення охоплювало 1% земель сільськогосподарського призначення в Україні. Цей показник був вищим для певних сільськогосподарських культур (наприклад, 15% картоплі, майже всі томати) і регіонів (наприклад, 14% у Херсонській області). Бойові дії лише ускладнили ситуацію.

Тому у Плані України з реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility 2024-2027 роки передбачені реформи та інвестиції у зрошення.  Саме такі заходи повинні сприяти адаптації до зміни клімату та продовольчій безпеці і збільшують врожайність.

Для прикладу, на Кіровоградщині ті території, які для яких цьогоріч використовували системи зрощення, дали врожайність на землях у два, а подекуди й у три рази вищою, ніж у тих, які не отримували додаткової вологи. 

Про це розповіла під час пресбрифінгу начальниця регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області Катерина Гайдук, передає кореспондентка «Гречки».

«Поливний сезон 2024  року був надзвичайно складний, тому що погодні умови були посушливими і водокористувачі потребували забору води у півтора рази більше, ніж в минулі роки», — акцентувала Катерина Гайдук.

Крім того, вона говорить, що й у ставках та водосховищах протягом цього року рівень води знизився на 70, а подекуди й на 150 сантиметрів.

Зі слів посадовиці, цьогоріч на поля сільгоспвиробників станом на 1 жовтня вже подали 2, 16 мільйони кубометрів води. Порівняно, минулого року за весь сезон цей обʼєм складав 1,5 мільйона кубометрів.

Нині по області є п’ять державних насосних станцій.  Також працює 125 зрошувальних систем: 18 державних, решта — внутрішньогосподарські.

За рахунок державних установок вдалося забезпечити поливом 1400 гектарів земель. Попит на зрошування був більший і потужності систем могли дозволити полив 3 500 гектарів, однак не всі аграрії мають спецобладнання для зрошування. А саме, мова йде про дощувальні машини, які сільгоспвиробники повинні купувати власним коштом, але можуть розраховувати на підтримку держави.

«На сьогодні держава прийняла низку нормативно-правових актів, які направлені на підтримку та розвиток зрошення в Україні. Наша область потребує таких заходів, мабуть чи не найбільше по всій країні, враховуючи, що ми аграрний регіон. Наприклад, у Черкаській області питання зрошення  активно розвивається, і ми вважаємо, що наступна черга за Кіровоградською областю», — підкреслила Катерина Гайдук.

Організації водокористувачів як варіант вирішення проблеми

Рішенням могло б стати об’єднання аграріїв, зацікавлених у поливі.

Як пояснюють в Уряді, створення таких організацій дозволить забезпечити  ефективне проведення гідротехнічної меліорації на сільськогосподарських землях.

Це означає, що аграрії самі безпосередньо зможуть використовувати, експлуатувати та технічно обслуговувати зрошувальну інфраструктуру, яку вони спільно створять за підтримки держави. 

«На Кіровоградщині цьогоріч створено два об’єднання водокористувачів. І вони мають наміри в наступному році збільшити площу поливів у два рази і придбати техніку, скориставшись державними програмами. Ще дві громади ведуться підготовчі роботи по створення таких обʼєднань в Олександрійському районі», — зазначила посадовиця.

Загалом, при створенні обʼєднань водокористувачів, вони можуть отримати собі систему зрошення у користування і можливість вкладати кошти у неї. 

Катерина Гайдук пояснює, що спочатку створюється обʼєднання водокористувачів. Тоді вони повинні виготовити проєкт землеустрою для облаштування станції та зрошувальних систем. Отримати кадастровий номер цієї земельної ділянки і закріпити за нею відповідне призначення. Надалі  вже вони зможуть отримувати підтримку держави та  інших громадських організацій, в тому числі і з програм ЄС.

Яку підтримку можуть отримати водокористувачі

Для прикладу кілька обʼєднань водокористувачів у 2023 році могли отримати по 18 мільйонів гривень кожна для модернізації зрошувальних систем.

Цьогоріч стартувала, для прикладу, нова програма державної допомоги для сільгоспвиробників, які займаються меліорацією земель, а також для організацій водокористувачів. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії державної підтримки аграрного сектору, особливо в умовах воєнного стану.

Згідно з умовами програми, аграрії зможуть отримати компенсацію до 50% вартості робіт з реконструкції або будівництва нових меліоративних систем. Дотація складе до 26 500 гривень на гектар угідь, на яких буде гідротехнічна меліорація. 

Підтримка надаватиметься за системи, введені в експлуатацію з 1 листопада 2023 року до 31 жовтня 2024 року.

Організації водокористувачів отримають компенсацію до 50% витрат на відновлення, реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт насосних станцій, які також були введені в експлуатацію у вказаний період.

Прийом заявок на участь у програмі триватиме до 31 жовтня 2024 року. 

Заявки від аграріїв приймають через Державний аграрний реєстр, від організацій водокористувачів — у паперовій формі до Мінагрополітики.

Надалі ж підтримка має продовжитись. Адже за інформацією, задекларованою у плані Ukraine Facility, довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу, мають прийняти до першого кварталу 2025 року, зосереджуватиметься на таких основних напрямах:

• пріоритети в секторі зрошення на основі результатів аналізу повних економічних переваг;
• узгодження зі стратегією у секторі управління водними ресурсами та принципами
• управління водними ресурсами на основі басейнового підходу;
• визначення необхідних публічних та інших інвестицій і потреби в подальшій приватизації;
• аспекти врядування/ управління в секторі;
• вимоги щодо підготовки для будь-якого проєкту відновлення або будівництва оцінки
• впливу на довкілля згідно з рекомендаціями ЄС щодо оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки і відповідно до законодавства України у цій сфері.

Раніше «Гречка» повідомляла, що на Кіровоградщині посуха влітку 2024 вплинула на ціни продуктів, зокрема картоплі.