Машинам – дорогу, людям – тротуар?
Новоолексіївка, один з затишних приватних секторів Кіровограда. Проживаючи в такому районі, отримуєш унікальну можливість жити в місті, а почуватись у світі сільської романтики. Всі один одного знають і навіть приятелюють, дітей не страшно випустити на вулицю, а зранку, якщо прислухатись, можна почути і голос півнів…
З іншого боку, щоб життя не здавалось медом і тут є свої недоліки. Наприклад, добратись сюди після 19.00 не практично нереально. Хоча, водії єдиного транспортного маршруту, що обслуговує район переконують, що працюють за графіком, мешканці району знають: до сьомої не вибрався з міста, о 20.00 теж нічого не приїхало, вперед на міни пішки – за хвилин 40 будеш дома або розкошелься на таксі. Очевидно, автоперевізники послуговуються принципом «хто пізно ходить, той сам собі шкодить».
Згідно нової транспортної мережі, яка може бути затверджена вже найближчим часом, Новоолексіївку чекає транспортний «бум». Тут крім звичного і наразі єдиного 104 маршруту і їздити 104-а (від вулиці Барболіна до Птахокомбінату) і 105 (від Межевого бульвару через Шкільний мікрорайон і до центру). Останній маршрут, надалі планують продовжити по новозбудованій дорозі аж до овочевого ринку на вулиці Волкова, для цього обіцяють відремонтувати дорогу і на самому Межевому. Зараз там яма на ямі.
Недавно створена бетонка, якісна і без ям, була створена для того, аби транспортний потік пустити в об’їзд центру, розвантажити його. Безперечно, рішення правильне. Перші фури вже давно ганяюь по Межевому і Ушакова, а надалі потік має лише зростати.
Проте мешканці мікрорайону такому не надто радіють. – Це правильно, що зробили об’їзду дорогу, але інше питання, де ходити людям. Я на роботу ходжу пішки, це зазвичай сьома ранку або вечора як і багато людей тут. По-перше, зранку в маршрутку впхатися дуже важко, так само як і дочекатись її після 19.00 – захоче приїде, не захоче – ні. Та й мені подобається ходити пішки. Але ж на Ушакова немає тротуарів, аж до перетину з Яновського. І ліхтарів – три штуки майже на кілометр. Ідеш собі по правилах, злівого боку дороги. Я тут уже кожну ямку знаю, але як дощ неприємно звісно в калюжу десь пірнати, та й машини обляпують, коли раптово в яму попадають або просто не стишить швидкість, – розповідає Микола Іванов. До того ж, добре це чи погано, діти тут відчувають себе королями вулиці: катання на велосипеді, футбол, та й зі школи зазвичай повертаються саме пішки.
Тому мешканці Новоолексіївки цікавляться, може переведення транспортного потоку в їх район дарує їм ще такі блага, як тротуар і ліхтарі?
Невже тротуарів тут не було зроду? Якщо вважати «тротуаром» вузеньку навіть не асфальтовану доріжку прямо під вікнами хати, де двоє розминутись не можуть – були. Як переконують мешканці, за радянських часів, якщо збудував дім і пішохідної доріжки не було, документацію на дім не давали. Але за останнє десятиліття, господарі садиб «перекроїли» власні володіння. В кращому випадку доріжки засипали землею і перетворили на клумби, в гіршому – вони взагалі опинились за парканом. Іноді в «приватну», відгороджену власність потрапили не лише комунальні, неприватизовані метри землі по сам бордюр, а й електроопори.
За Державними будівельними нормами України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень 360-92» таблиця 7.3 на житлових вулицях з двома смугами руху передбачені тротуари не менше одного метра. З питанням, чи буде на Новоолексіївці тротуар, ми звернулись до міського управління з Питань житлово-комунального господарства, але там про такі плани не чули.
Виходить, машин на дорогу заслужили, а люди на тротуари поки ні…
Настя Дзюбак, “Нова газета”
