Щирість увічнена на папері
Колись пошта була чи не єдиним методом зв’язку. У вирі технічного прогресу телеграми замінили мобільні телефони і смс-повідомлення, а листи і поштові листівки – соціальні мережі і електронна пошта. Епістолярія як жанр відмирає, підтверджує Державна служба статистики і повідомляє, що в першому кварталі 2012 року на кожного жителя України припадає по два відправлені листи.
Здавалось, мали б вже забути, що таке конверт і марка. Але цього не стається. Може, тому, що текст, написаний від руки, наповнений щирістю, унікальний. Хто ж захоче отримати любовне послання від коханого у вигляді друкованої цидулки, замість старанно виведеного тремтячою рукою тексту?
Поділитись теплом з усім світом
Надіслати листівку можна не лише рідним чи близьким. Вашу листівку чекають люди з усього світу. Принаймні ті, хто є учасником посткросингу – всесвітнього руху – обміну поштовими листівками. Щороку понад 300 тисяч учасників з 200 країн відправляють курсувати світом мільйони листівок.
Будь-який мешканець планети завдяки Інтернету може обрати випадкового адресата й надіслати йому яскраву листівку поштою. Тримати в руках поштівку з добрими словами, яка ще тиждень тому „мешкала” на поличці в книгарні Японії – це просто диво. Також це цікава практика для тих, хто захоплюється колекціонуванням поштових карток і марок. Система працює за принципом «Ви відправили – і Вам відправили», тож без листівки ви не залишитесь. Це також прекрасний спосіб розказати більше про Україну світу і дізнатись про цікаві особливості інших культур.
Є і один мінус – завдяки посткросингу. ви усвідомите, наскільки неякісно працює „Укрпошта” та й пошта країн колишнього Радянського союзу. Наприклад, до Фінляндії листівка з Кіровограду йде вісім днів, а до Москви долає вдвічі меншу відстань два тижні.
Лист як порятунок життя
Щорічно у грудні всесвітній рух, що відстоює права людини Amnesty International запрошує кожного долучитися до глобальної акції – Марафону написання листів.
Люди у всьому світі одночасно пишуть листи на захист конкретних осіб, чиї права порушені, та на знак солідарності з ними. У Марафоні може взяти участь кожен, кому не6байдужа несправедливість і захист прав людини.
Учасники пишуть листи двох видів: листи урядам та листи солідарності. Листи, адресовані урядові – це заклики припинити порушення прав людини. Листи солідарності, адресовані жертвам порушень прав людини – це короткі листи зі словами підтримки.
Марафон написання листів діє, переконують організатори. Доказом цьому є люди, яких звільнили завдяки листам, справи яких зрушились нарешті з місця, люди, в яких через сотні конвертів вселилась надія на зміни. Чим більше листів – тим більше шансів змінити чиюсь долю або врятувати чиєсь життя.
В очікуванні дива
Найщиріші листи звісно пишуть діти. Українська малеча має аж два об’єкта для адресування прохань і покаянь у власній нечемності – Святого Миколая і діда Мороза. І якщо Миколай, який, до речі, має в Україні офіційну резиденцію ( 78600, м. Косів, вул. Дружби, 84, Івано-Франківська область), всі листи цьогоріч вже відправлені, то Дід Мороз все ще обробляє кореспонденцію. У такій складній справі як мрії важко бути впевненим, проте працівники пошти, обіцяють, що навіть без адреси листи до чарівника таки потраплять, адже новорічна пора – час див.
Свята чекають і дорослі. Може, буде дійсно вдалим подарунком для близьких від руки написана листівка чи то лист на зміну вже звичному дзвінку? Спробуйте! Напевно хтось чекає і вашого листа. Не дарма ж Ліна Костенко закликала : ” Пишіть листи і надсилайте вчасно, Коли їх ждуть далекі адресати, Коли є час, коли немає часу, І коли навіть ні про що писати.”
Настя Дзюбак
“Нова газета”
