Депардьє стало нудно без високооплачуваних французьких циркачів?
Відомий французький актор Жерар Депардьє прилетів до Києва, щоб підтримати старих добрих друзів з гастролюючого в українській столиці цирку «Фенікс». У виставах на спеціально переобладнаній сцені Палацу спорту беруть участь дев’яносто п’ять циркових артистів з різних країн світу, кожен з них застрахований на $ 1 млн. На прем’єрі показуваного киянам феєричного шоу Депардьє взагалі-то вже був – у Парижі. Там «Фенікс» котирується нарівні зі знаменитою Гранд-опера.
В Україну новоявленого громадянина Росії привернула можливість потусуватися на закритій вечірці (місце і час якої ретельно оберігається від наполегливих київських папарацці), а також ще не стерта з пам’яті недавня Північно-Чорноморська «гастроль». Дорогою до Криму, де Депардьє, як відомо, володіє виноградником, він зазирнув у одне успішне фермерське господарство Херсонської області і не без задоволення випив вирощене в таврійському степу «Каберне» врожаю 2011 року. Напій цей, до речі, грайливо «подзвонює» чотирма медалями престижних міжнародних виставок вин.
Встановивши тісні приятельські стосунки з третім Президентом України Віктором Ющенком, знаменитий француз в середині нульових років загорівся ідеєю вирощувати під благодатним кримським сонцем елітні сорти винограду.
Перша спроба купити якийсь недорозвалений за часів Генсека ЦК КПРС Михайла Горбачова виноробний радгосп датується 2005-м роком. Власники прав на земельні угіддя, тодішні керівники кількох держпідприємств Сонячного Півострова, посилаючись на строгості українського законодавства, а ще на декларовану Ющенком «непримиренну боротьбу з корупційними проявами при продажу кримських земель», не ризикнули задовольнити прохання заморського гостя. Замість дозволу на приватизацію (нехай навіть виписаного на українських друзів Депардьє, іншими словами, на підставних осіб) французові запропонували взяти землю в оренду. Такий варіант актора не влаштував.
У підсумку Депардьє все ж таки придбав плантації біля села Углове Бахчисарайського району.
За посередництвом працівників тамтешньої сільської ради він підібрав в охорону більш-менш совісних чоловіків, заробітню платню пообіцяв їм доволі пристойну. В господарстві закипіла робота з відновлення процесу вирощування елітних сортів винограду.
Інформацію про регулярні контакти з іноземним лицедієм підтвердила секретар Угловської сільради Оксана Швець.
Який розмір фінансових вкладень в кримські володіння, за яку суму вони придбані і хто до приїзду Депардьє числився господарем ділянки, в сільраді не кажуть. Мовляв, інформація недоступна.
Актор напевно чув про халепи свого колишнього співвітчизника парфумера Крістофа Лакорена. Свого часу той теж узяв в оренду землі колишнього колгоспу імені Леніна в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Місцеві селяни при потуранні найнятих охоронців постійно грабували бесарабський маєток філантропа. Пропивали інструменти, дошки, плитку, не залишаючи на території жодного металевого болта і ні одного мотка дроту…
Кореспондентові «Гречки» кілька років тому довелося їхати з Одеси швидким фірмовим поїздом «Чорноморець» з тим самим мсьє Лакореном. Розговорилися ми вже перед прибуттям на станцію Київ-Пасажирський. Попри відверто хамське ставлення місцевих жителів, особливо бандитської зовнішності, мій надзвичайно рухливий попутник в шикарній шовковій хустці, обв’язаній навколо шиї, випромінював оптимізм і віру в своє успішне «вростання» в пострадянську бесарабську реальність. Його лексикон, на додаток до популярних «одесизмів», не міг не збагатитися напівблатною термінологією на кшталт «алкаш», «бандюган», «номенклатура» та рештою не завжди інтелігентних слів. Благати схаменутись хронічно нетверезих «аборигенів» звиклому до зовсім іншого капіталістичного укладу французові доводилося часто. Це було доволі непросто. Варто лишень гримнути на мразь, що квапливо тягнула напередодні придбаний Лакореном бетонний стовпчик або дріт (за 12 метрів якого давали пляшку самогону): «Що ж ви робите?! Це моя територія!», як найняті за непогані, як для тих країв, гроші (від 50 до 200 гривень на день) злодюжкі хапали вила й парирували: «Твоя територія – Франція!».
Виходячи з таких от міркувань, російське громадянство, дароване вчора Володимиром Путіним власнику винограднику в Бахчисарайському районі АРК, – річ надзвичайно доречна. У разі чого, можна не тільки до міліції звернутися. Військові моряки з Чорноморського флоту Російської Федерації, які базуються в Севастополі та на околицях міста-героя, – а з-поміж них чимало шанувальників таланту французького актора – «обламають роги» будь-кому з кривдників свого співвітчизника не менш фахово.
Сьогодні Жерара Депардьє бачили в оточенні розкішно вдягнених чоловіків біля входу до столичного Палацу спорту. Репортери, тиняючись по «Єврейській площі» (цей поки безіменний п’ятачок отримав прізвисько через близькість до хоральної Синагоги Бродського та кошерного ресторану «Цар Давид»), не встигли спантеличити гостя запитанням щодо відбуття до Першопрестольної. Річ у тім, що Депардьє, аби стати податковим резидентом РФ, потрібно прожити в ній не менше 183 днів. Будь-який з плавзасобів ЧФ РФ – теж частина російської території, однак в силу відомих причин прийнятним варіантом для легалізації Депардьє буде все ж перебування на сухопутній її частині.
Олег БАЗАК
