Навчання в інтернаті: заробіток по-кіровоградськи

За 6 років існування Будиночків (а їх в нашому місті поки що два) у широкий  світ вийшла вже не одна дитина. У кожного по різному склалася подальше життя. Хтось пішов вчитися, інші – працювати. Як в першому так і в другому випадках життя випускників складається по різному.

Згідно законодавства дітям, які є випускниками інтернатів, і після закінчення загальноосвітніх закладів продовжують отримувати освіту, виплачують соціальну допомогу. Така допомога навіть не прив’язується до академічного журналу, тобто успішності навчання. А до 18 років студента-інтернатівця навіть не можуть виключити з навчального закладу. Таким чином деякі діти зловживають цим правом, не закінчуючи жодного освітнього закладу, вони вступають то на одну спеціальність, то на іншу, лише щоб отримувати соціальні виплати.

Часто виходить, що живучи весь час не за власний рахунок дитина не думає про те, що виплати колись припиняться, а усе хороше, до чого вже звикли «заможні» студенти, зникне. До цього хорошого, на жаль, входять неблагонадійне оточення, вільне і ніким неконтрольоване життя, в якому обов’язково з’являться алкоголь, тютюн та наркотики. За державною статистикою, серед правопорушників найбільша кількість людей, що є вихідцями інтернатів.
Ця проблема стосується усіх інтернатних закладів нашої держави. Після випуску діти просто не готові до самостійного життя, а чекають манни з неба, частіше вдаючись до «легких» незаконних способів отримання прибутку.

Зіштовхнувшись з такою ситуацією керівництво «Нашого дому» почало шукати шляхи порятунку дітей. «Ми намагаємося якомога більше вихованців влаштувати в сім’ї, але, на жаль, є відсоток дітей, які доживають тут до випуску», – говорить Сергій Покідов. Саме на дітей, що залишилися і орієнтований новий експериментальний проект, що запроваджують в закладі. Цей проект був підтриманий американською компанією «Ukietech», яка є постійним партнером «Нашого дому», а потім і німецькими друзями. Суть проекту полягає в тому, щоб зорієнтувати дитину в майбутній професії ,  дати зрозуміти, що вона завдяки своїм вмінням зможе заробити гроші. Тепер з дітьми проводять профорієнтаційну роботу, допомагають визначитися із  майбутньою професією, а потім дають в руки відповідний інструмент, що і допоможе їм заробити на необхідні матеріальні цінності.

 Таким чином на базі дитячого будинку вже організували невелику арт-студію, в якій і набувають досвіду юні професіонали: тут працюють фотографи, дизайнери, менеджери, візажист, перукар і манікюрниця. Завдяки спонсорам діти навчаються на різноманітних курсах, спілкуються з місцевим професіоналами. Студію ж забезпечили найновішою апаратурою, якісними і професійними  інструментами. Роботи дітей вже можна переглянути в Інтернеті, у їх власних кімнатах і навіть у кабінетах чиновників та друзів закладу. Незабаром планують видати календар з найкращими роботами дітей –  фотографіями нашого міста. Незважаючи на юний вік і відсутність відповідної освіти, учасники студії  вже роблять фотосесії, працюють на різноманітних міських заходах, співпрацюють з дитячими садочками та школами. Роботи українських дітей високо оцінюють і в Америці.

Запропонований проект не лише надає дітям фах, а й вчить їх цінувати зароблене власними силами та вмінням. Працюючи у студії, вихованці накопичують власний капітал, який далі за може збільшиться. І з часом допоможе вирішити, скажімо, проблему з житлом.  
Запровадження такої форми виховання дітей в усіх дитячих будинках України, можливо покращить  життя не однієї дитини…  Для вирішення цих задач триває пошук місцевих меценатів, які б зацікавилися  цим нововведенням.

Світлана Дубина