22-річний олександрієць загинув в зоні АТО від рук товариша по службі (ФОТО)

Про це повідомляє “Моя Олександрія”.

“Він на посту стояв, на охороні намета. Там озброєння було й інше. Така дурна безглузда смерть. На нього напали, коли він охороняв, – каже олександрієць, учасник АТО Микола Воробченко – Але не з його роти, а з нашого батальйону. З іншої роти на нього напав, і так от “.

“Немає причин, немає пояснень, немає мотиву, – продовжує Воробченко – У тому-то й річ. Шизофренія, я не знаю, як це назвати. Ну, немає пояснень того, що трапилося. Допомогу почали надавати буквально через хвилину, навіть і раніше …. Відразу Просто поранення вийшло несумісне з життям, на жаль. Тобто, ні конфліктної ситуації, нічого не було. Він (Константинов – Авт.) взагалі був неконфліктна людина. – непитущий, не вживав наркотичних, психотропних речовин. Абсолютно адекватний, життєрадісний. А той – неадекватний. Треба сказати військкоматам “спасибі”, що закликають таких, аби набрати кількість “.

Константинов народився 23 вересня 1993 року. У молодших класах вчився в школі №9, потім – №15. Закінчив Олександрійський політехнічний коледж, після чого пішов у армію. Автор і виконавець пісень в стилі реп, учасник клубу при ДК “СВІТЛОПІЛЬСЬКЕ”, член поетичного клубу “Джерело”.

14 лютого 2014 уклав контракт як механіка-водія БМП. З квітня 2014 перебував у зоні ато. Брав Слов’янськ, брав участь у подіях під Ілловайськом, останнє місце дислокації – Попасна. За словами родичів і товаришів по службі, Ігор за роки війни не отримав ні подряпини, і ось, 23 січня загинув. Вбивця заарештований, йде розслідування.

Активісти громадської організації “Козацький звичай” згадують Константинова як члена козацького братства, активного учасника козацького руху. Торік Константинов написав звернення до олександрійцям з проханням зберегти Козацьку Січ.

Прощання із загиблим відбулося в ДК “СВІТЛОПІЛЬСЬКЕ”. Ігоря проводжали мати Тетяна, вітчим Володимир, молодший брат Олег, дядько Максим, інші родичі та знайомі. Бійця поховали на центральному кладовищі.