На самому вістрі битви: як тероборонівці з Кропивницького зупиняли наступ на Луганщині (ВІДЕО)
На початку повномасштабного вторгнення одні з найжорсткіших боїв точилися у Сєвєродонецькому районі на Луганщині. Там відзначилися бійці 147-ої бригади територіальної оборони з Кропивницького, які протягом місяця змогли утримувати наступ ворога.
Ілюстративне фото: mil.in.ua
Блогер і військовослужбовець Євген Карать опублікував відео про те, як бійці з Кропивницького впродовж місяця стримували натиск загарбників у Сєвєродонецькому районі і не дали російській армії просунутися далі.
«Там була і Нацгвардія, і київська ТрО. Але саме кропивницька тероборона стояла до наказу про вивід, тримала позиції у дуже важких умовах протягом місяця. А це люди, які до лютого взагалі не воювали», – розповів Євген Карать.
Блогер записав інтерв’ю з кропивничанами Олександром (позивний «Мулат») та Іваном Бучею зі 174-го батальйону, які були на вістрі лінії оборони на Луганщині. Вони розповіли, що перші свої бойові задачі їм припало виконували у селі Борівське Сєвєродонецького району.
Олександр «Мулат» та Іван Буча. Скріншот
«Понад тиждень, після того як Ювілейний міст зруйнували, у нас був єдиний шлях сполучення через ріку. Через неї вбрід отримували постачання, евакуювали поранених і загиблих», – розповів Олександр.
Під час того місяця жорстоких боїв і напруженої ситуації «Мулат» взяв на себе командування після того, як заступник командира батальйону був поранений.
«Тримати бойовий дух допомагало те, що всі розуміли, за що стоїмо. Та й керівництво з бойовим досвідом надихало своїм прикладом. Адже більшість наших мали хіба що строкову службу за плечима, і досвідченість командирів важлива», – пояснив він.
Останні дні перед отриманням наказу на відхід на деяких позиціях людей не вистачало для оборонної служби – але вони все одно вели спостереження за ворогом. Іноді під натиском російської артилерії кропивницькі захисники робили тактичний відхід на декілька кілометрів, але згодом поверталися на позиції і продовжували бій.
«Обстріли були такі, що поля навколо були випалені. В тій піщаній землі ми викопували окопи в людський зріст: під час обстрілів пісок так сипався, що окопи ставали нам по коліна. Але ми знову і знову відкопували і тримали на позиції», – згадує Іван Буча.
Чоловіки розповіли, що між службовцями ТрО були розмови щодо того, що навіщо стояти тут, біля Борівського, якщо вони йшли в тероборону насамперед захищати рідне місто.
«Та ми дійшли згоди, що якщо не утримаємо рубежі тут, то ворог просунеться далі. І що це наш шанс не допустити війну до власних осель», – додав Іван.
Як повідомляла «Гречка», кропивничан закликали приносити подарунки для військових до Дня захисника, які волонтери передадуть воїнам на південному напрямку.
