День Конституції в Кіровограді (відео)

28 червня 2010 року, як і всі попередні роки, у Кіровограді й по всій країні вшановували цей пам’ятний день. У різний час за різних влад ушанування проходило по-різному. Але завжди – помпезно: філармонійна апаратура, ведучий – актор театру, пафосні промови і урочистий настрій. І коли ще минулого року явку забезпечували провладні партії і студенти найближчого вишу (і всі мляво “відбували номер”), то цього року “влада” прийшла “для галочки”.

За повідомленням офіційного сайту Кіровоградської обласної державної адміністрації, 28 червня 2010 року о 9.30 мав відбутися “урочистий мітинг та покладання квітів до пам’ятника Т. Г. Шевченку з нагоди відзначення 14-ї річниці Конституції України”.

І мітинг таки відбувся. Та вже без представників влади. Не знати чому, можливо, від бажання уникнути небажаних виступів і “крамольних”, як на нинішню політичну ситуацію, думок і суджень громадян, влада обмежилися самим “покладанням”. Хоча пафос був присутній (див. філармонійна апаратура, ведучий – актор театру тощо ). Але все по черзі.

Хто?

Традиційно мітинг зібрав біля “тусовочного” місця – пам’ятника Тарасу Григоровичу –представників влади: першого заступника голови облдержадміністрації Миколу Мездріна, заступників голови облдержадміністрації Віктора Серпокрилова та Людмилу Давиденко, а також заступника голови обласної ради Якова Бондаря. Від міста “покладали” міський голова Володимир Пузаков та начальник відділу культури і туризму міської ради Микола Барабуля.
Не відомо з яких причин, але голова облдержадміністрації Сергій Ларін не прийшов (очевидно, подібні заходи не його рівня. Зате урочистий випуск офіцерів Кіровоградського юридичного інституту був гідним його уваги).

Окрім офіційних, були й не офіційні особи. Серед них – представники ВО “Свобода”, “НРУ”, “УНП”, ВО “Батьківщина”, “Блоку Леоніда Чернівецького” та різних громадських організацій. Також були присутні люди “просто так”. Частина – дійсно прийшли вшанувати Конституцію, а інші – “під список” – чи то вчителі, чи то держслужбовці, так звані “стояки від влади”.

Прапори

Найбільш масово були представлені стяги ВО “Свобода”. У цій партії ще з часів “СНПУ” ставлять на активне використання прапорів, тож можна поставити їм за присутність на мітингу тверду “п’ятірку”. Другими за чисельністю майоріли червоні серця на білому фоні від “Батьківщини” – 4 бали! На третьому – “НРУ” – їм “трієчка”. На четвертому – парочка прапорів від Черновецького – впевнена “двійка”! І на “одиничку” напрацювала місцева “УНП” – один прапор. Державних прапорів було приблизно стільки ж, скільки і прапорів “Свободи”. “Рухівці” ще утнули цікавинку – сплели з гілок клітку і посадили туди свого активіста. На клітці написано: “НАРОД”. Народу загалом зібралося чоловік триста. До цієї цифри годиться додати правоохоронців, військовослужбовців і представників інших силових структур. Окрім прапорів, мітинг прикрашали різноманітні транспаранти невідомого походження. Загалом це мало отакий вигляд:

От і вся статистика. Але важлива не кількість. На подібних заходах діє олімпійський принцип – важлива участь!

Покладання

9.30

Ведучий, актор театру ім. М.Кропивницького, урочисто розпочав промову. “Мітинг оголошується відкритим”. Заграв гімн.

9.35
Ведучий говорить про значення Конституції і оголошує, що час покласти вінки та квіти.
Перші в черзі до Тараса представники обох влад – міської та обласної, другі – військовослужбовці і на останньому – третьому місці – народ.

9.40
Останні квіти покладено. Ведучий урочисто оголошує про завершення мітингу.
Трохи “офігєвший” народ починає невпевнено вигукувати, мовляв, а виступи? Та лунає державний гімн України, і всі стримують свої емоції.

9.45
“Свої” здають державні прапори, ті, хто без прапорів, швиденько розходяться, представники “Блоку Чернівецького” змотують партійну атрибутику (схоже, всі ці люди – “одна контора”).

Представники політичних партій і їм “співчуваючі” швидким темпом підходять до пам’ятника з вигуками “Ганьба!” і “захоплюють” мікрофон. Мікрофон вимкнено.

У цей самий час присутні помічають новенького тролейбуса, який задки підкочується до зупинки навпроти мітингувальників. Туди спішно заходить Микола Барабуля, а звідти виходить жіночка і звертається до присутніх: “Екскурсія по Кіровограду, садітєсь, пожалуйста”.

Мітинг розпочався

Першими виступили Олександр Ратушняк, заступник голови “Народного комітету захисту України” на теренах Кіровоградської області, та голова цього ж комітету Василь Бондар.
Вони зачитали звернення до кіровоградців, у якому наголосили на порушенні Конституції з боку чинної влади, серед яких – порушення статті про недопущення базування іноземний військ на території України, утиски свободи слова, спроби заборонити масові збори громадян та ін.
Далі почергово виступали представники тих партійних організацій, які мали що сказати.
У виступах торкалися наболілих проблем: змін до Конституції і свавілля міліції, зміни податкового і трудового законодавств тощо.

10.00

Усе закінчилося, народ розійшовся. Жіночка, надриваючись, запрошує на екскурсію, додаючи до звичного тексту слово “безкоштовно” і, відчувши ситуацію, переходить на українську. Але навіть “безкоштовно” людей не зацікавило. У відповідь на ходу люди кидають репліки: “Хай Пузаков їздить тролейбусом”, “Та шо ми там не бачили!?”, “То хай молоді їздять…”

Прапор під пахвою

Дорогою додому “Гречка” натрапила на двох підозрілих осіб. Нашу увагу привернула драбина, яку ті несли, узявшись з обох боків, а з-під руки одного з чоловіків визирав державний прапор України. Надворі досить спекотно, тож можна уявити, як “комфортно” перебувати державній символіці у когось під пахвою.

Було прийнято рішення прослідкувати за напрямком руху цих двох диваків. Далі без коментарів:

Валерій Лебідь
фото, відео автора