Як у Кропивницькому обирали запобіжний захід колишньому очільнику Єпархії УПЦ (МП)

Ще донедавна дуже впливовий митрополит Кіровоградський і Новомиргородський, керівник Кіровоградської Єпархії УПЦ Іоасаф, який освячував церкви, що будувалися місцевими бізнесменами й політиками й був присутній чи не на усіх владних заходах, опинився у крихітному залі районного суду в оточенні телекамер і журналістів. Зазвичай в Україні на судах щодо відомих персоналій присутні «групи підтримки» і поручителі, але попри те, що про засідання було широко відомо, з Іоасафом прийшов лише адвокат.
Дев’ятого грудня у Ленінському суді Кропивницького розглядалося клопотання про обрання колишньому керівнику Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) Іоасафу запобіжного заходу на час досудового розслідування. Дещо іронічно, що з вікна 5-го поверху суду, де проводилося засідання, видніються куполи місцевого храму, що підпорядкований УПЦ. Попри «українськість» у назві, через зв’язок з Росією її називають московського патріархату.
З початком повномасштабного російського вторгнення – президент ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони щодо заборони діяльності церкви, що має російські центри впливу, а Служба безпеки України проводить в храмах УПЦ (МП) по всій країні безпекові заходи й обшуки, виявляє у храмах російські паспорти чи проросійську літературу, а деякі представники церкви обвинувачені у пособництві російській армії.
У жовтні відбулися обшуки й на Кіровоградщині – у керівника Кіровоградської єпархії УПЦ (МП), по суті найголовнішого представника цієї церкви в області, митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа. Пресслужба СБУ поширила пресреліз у якому стверджується, що митрополит наближений до російського патріарха Кирила й з ним координував поширення прокремлівських поглядів у регіоні. Серед іншого під час обшуків виявили листування митрополита з Кирилом та вилучили велику кількість виготовлених у РФ антиукраїнських матеріалів. Ці матеріали, твердить СБУ, активно поширювали серед священнослужителів і вірян, щоб сформувати серед них позиції, вигідні країні-агресору.
Невдовзі після обшуків Іоасаф за власною заявою через стан здоров’я пішов у відставку з керівної посади в Єпархії й отримав сан митрополита Васильківського та звання вікарія (єпископ, який є помічником або заступником архієрея) Київської митрополії. Вже в цьому званні Іоасаф, цивільне ім’я Петро Губень, 2 грудня отримав повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 161 ККУ, тобто у порушенні рівноправності громадян залежно від релігійних переконань. А 9 грудня з третьої спроби (попередні засідання переносилися через проблеми з електропостачанням, які зумовлені обстрілами РФ української енергосистеми) суд в особі судді Катерини Юр’євої розглянув клопотання прокурора Кіровоградської обласної прокуратури про обрання церковнику запобіжного заходу на час слідства.
Судовий розгляд був лаконічний – на відміну від звичної практики українських правоохоронців більш-менш конкретизувати у текстах клопотань обставин справи та підозри, цього разу прокурор Кіровоградської облпрокуратури Сергій Ожог просив суд призначити підозрюваному домашній арешт і коротко перелічив ризики, які можуть виникнути у разі альтернативного заходу. Зокрема, наголосив, що підозрюваний може переховуватися від слідства, впливати на свідків та експертів у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Адвокат церковника Сергій Галушко заперечив щодо задоволення клопотання і просив суд про альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Галушко вказував, що його клієнт з’являється на допити до слідчого, отримав повідомлення про підозру, приходив на всі судові засідання, тобто своєю процесуальною поведінкою доводить, що співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися. Також адвокат заявив, що на експертів, зокрема з СБУ Іоасаф впливу не має, а свідки вже опитані, тому він не може змінити їхні свідчення. Хоча згідно з законодавством, свідки також опитуються судом під час судового розгляду по суті.
Галушко апелював, що слідчі звернули увагу на матеріали на сторінках Єпархії у соцмережах, які можуть трактуватися лише на шкоду його клієнту, а на чисельні приклади благодійності, допомоги ЗСУ, переселенцям і нужденним – ні.
«Підзахисний не судимий, є одинокою людиною без рідних і близьких. І зараз замкнути її саму вдома, як вона має жити? Звертатися до сусідів? Йому треба і ліки купити, і в магазин сходити. До того ж особа за цих обставин у такому психологічному стані, тож замкнути її вдома я думаю це достатньо проблематично. До того ж клопотання відносно людини, яка є духовною людиною, займає певний сан. Мій підзахисний є монах. Ці особи все своє життя відвідують храм для прийняття причастя і сповіді. І мій підзахисний усе життя відвідував храм. Забрати це від нього, достатньо жорстоко стосовно людини, яка все життя віддавала своє життя Богу», – заявив адвокат і закликав суддю «до милосердя».
Він також приніс стос медичної документації на підтвердження довідки про стан здоров’я клієнта, просив суд «по-людськи» ознайомитися. Проте суддя взяла лише довідку, зазначивши, що цього достатньо, якщо вона належним чином завірена.
При розгляді матеріалів провадження суддя поцікавилася у сторін яку інформацію можна розголошувати з огляду на таємницю слідства та присутність ЗМІ. Сторони погодилися, що можна зазначити лише номери протоколів без деталізації змісту. Журналісти лише почули, що є протокол про виявлення кримінального правопорушення слідчим СБУ, наявність у справі показів шістьох свідків, протоколи про обшуки й допити, а також висновки лінгвістичної експертизи.
Коли суддя пішла до нарадчої кімнати готувати ухвалу, журналістам вдалося поспілкуватися з підозрюваним та його адвокатом. У попередні дні, на які призначалося засідання, вони відмовлялися будь-що коментувати. Цього ж дня навпаки – відповідали на більшість запитань, заперечували підтримку дій Росії та наголошували, що звернення щодо зупинення агресії опублікували в інтернеті на початку вторгнення.
Найбільше пресу цікавила комунікація Іоасафа з патріархом Кирилом, який відомий своєю підтримкою російської агресії щодо України. Адже після обшуків СБУ стало відомо про виявлення у нього листів від Московської патріархії та власне Кирила із подякою за привітання, датований лютим 2022 року.
«Чи спілкуєтеся ви з патріархом Кирилом?», – запитують журналісти
«Ідеться в мережі інтернет інформація, що владика Іоасаф наближений до патріарха Кирила», – починає говорити адвокат.
«Ага, позашлюбний син», – кепкує Іоасаф.
«Звідки ця інформація?», – продовжує адвокат наступати на журналістів.
«То ви це заперечуєте?», – уточнила журналістка.
«Та звісно заперечую. До патріарха Кирила це добратись, ще треба. Колись ми лише їздили з ним у паломницьку поїздку у Новгород та інші міста. Не тільки Кіровоградська Єпархія була, а й Вінницька, Житомирська. Це були офіційні запрошення. Але це були паломницькі поїздки, ми служили. Але це був 19-тий рік, до війни ще», – сказав Іоасаф.
Його адвокат твердив, що такі листи Московська єпархія надсилає усім представникам православних церков, а тому в цьому нічого дивного. Вихідні листи до Росії вони заперечили.
На питання щодо поїздки у 2017 році до Москви на Синод, де він брав участь у президії, церковник теж послався, що це було до повномасштабного вторгнення, а його адвокат наголосив, що Іоасаф записав звернення до Путіна з проханням зупинити війну.
Щодо знімка в рамці, де Іоасаф зображений з російським патріархом і яке поширили пресслужби правоохоронних органів, то адвокат послався на те, що це старе фото.
«Ви намагаєтеся у чомусь звинуватити. Використовуєте ту фотографію, як хіт. А ви знаєте, коли та фотографія була зроблена взагалі? У 2009 році. А що треба було зробити з нею? Він що, її десь виставляє на показ? Він просто її зберігає вдома. Вони фотографувалися у Почаївській Лаврі у 2009 році, бо тоді на державному рівні відбувалася зустріч на нашій українській землі патріарха Кирила», – сказав Сергій Галушко.
Також журналісти просили пояснити наявність забороненої в Україні георгіївської стрічки вдома в Іоасафа, про що стало відомо зі знімків, які за результатом обшуків поширила СБУ. Петро Губень лише відповів, що його батько служив у радянській армії і пройшов війну з такою стрічкою.
На уточнення щодо кваліфікації злочину, у вчиненні якого підозрюється Іоасаф, а саме порушенні рівноправності громадян залежно від релігійних переконань і можливого критичного ставлення до Православної церкви України, яка є автокефальною після отримання Томоса у 2019 році, він сказав, що відповідь полягає у запитанні журналіста.
«Ви відповіли на своє питання. Так, критикував», – визнав Іоасаф.
Щодо книг, які вилучили у церковника під час обшуків, адвокат заперечив, що вони російських авторів та виготовлені у РФ, стверджував, що друкувались у Кропивницькому. Мовляв, це брошури грецьких представників церкви й нічого в них страшного немає.
На фото, які поширювалися після обшуків в Іоасафа, зображено книгу «Современный украинский вопрос» авторства кіпрського митрополита Никифора. Вказаний церковний діяч виступав проти надання Православній церкві України автокефалії, підтримував Росію. Власне президент Росії Володимир Путін теж заперечує самостійність української церкви та наголошує, що захищає російську церкву в Україні. Ще одне видання «Украинский церковный вопрос» авторства грецького єпископа Серафима серед іншого на своїх сторінках виправдовує російську агресію та анексію Криму. Також Іоасаф зберігав книги авторства Андрія Новікова, колишнього секретаря «Одеської єпархії» УПЦ, який втік до Росії у 2014 році, а зараз підтримує російську агресію. Крім цього, колишній очільник Кіровоградської єпархії зберігав видання «Украинский беспредел и передел», автором якої є Валентин Катасонов, російський вчений-економіст, пов’язаний з Фондом стратегічної культури, яким приховано керує російська держава, і визначений Держдепартаментом США як джерело конспірологічних писань і дезінформації.
Зберігаючи таку кількість проросійської літератури, митрополит Іоасаф наполягає, що не підтримує російську агресію і своїми діями це довів.
За результатом розгляду клопотання прокурора й адвоката суддя Катерина Юр’єва ухвалила призначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, тобто з 22.00 до 6.00 год. Петро Губень має не полишати свій будинок. До слова, у Кропивницькому комендантська година діє з 23.00 до 5.00 год. Також він має з’являтися до слідчих та здати паспорти до Міграційної служби.
Почувши рішення судді, владика Іоасаф перехрестився й подякував судді, а також побажав здоров’я усім присутнім. Адвокат сказав, що вочевидь запобіжний захід не оскаржуватимуть, а прокурор, що ухвалить рішення після ознайомлення з повним текстом ухвали.
Анастасія Зубова, фото автора, пресслужби СБУ
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.