Кропивницькі студенти представлять пристрій для виявлення пошкоджених ліній електропередач
У Кропивницькому студенти на базі кафедри автоматизації виробничих процесів Центральноукраїнського національного технічного університету працюють над розробкою проєкту корпусного мікропроцесорного пристрою, який представлять на хакатоні “Hardware Engineering Hackathon” в Києві. “Гречка” дізнавалася детальніше про стартап, яку проблему можна вирішити за допомогою даного пристрою і чому він актуальний.
В коментарі “Гречці” науковий керівник, доктор технічних наук, професор Анатолій Мацуй зазначив, що участь в хакатоні, який проходитиме в Києві протягом 28-30 липня, візьмуть вісім команд із п’яти університетів. На ньому студенти із Кропивницького представлятимуть ідею створення приладу для виявлення несправностей мереж електроенергетики.
Так, за його словами, до хакатону від університету загалом подавали три проєкти:
- корегований боєприпас для скиду з БПЛА (який складається з двох частин, коригування здійснюється по радіоканалу або оптичному каналу зв’язку. БПЛА виступає не лише носієм, а й ретранслятором сигналу);
- пристрій для корекції психоемоційного стану людини (пристрій у вигляді лампи, який випромінюватиме світлові потоки різних кольорів, що впливатимуть на стан людини і паралельно він вимірюватиме основні параметри мікроклімату);
- автоматична система виявлення несправностей мереж електроенергетики.
Два із запропонованих проєктів відхилили, а затвердили лише проєкт про систему несправностей електромереж.
Працюючи над розробкою приладу, науковий керівник спільно зі студентами працювали над ідеєю, математичними розробками, аналізували ринок.
З його слів, наразі пристрій ще не виготовлений, студенти тільки опрацювали ідею щодо його створення, матеріали, які необхідні для його виготовлення і як він, власне, має виглядати. На практичних заняттях окреслили бюджет, який складає 20 тисяч гривень. Так, над проєктом працювали:
- Олександр Шепель (аспірант І курсу, працює над розробкою пошкодження ліній електропередач, отримав стипендію від міськради Кропивницького, як молодий науковець, працює в галузі програмування);
- Олександр Майданик (аспірант І курсу; розвивається в галузі схемотехніки);
- Іван Рибак (магістр, працює над розробкою в галузі 3Д друку).
За словами наукового керівника проєкту, подібні аналоги такого пристрою є дорогими й вони насправді не вказують на саме пошкодження, а лише на якій лінії воно сталось.
“Наша ідея полягає в тому, щоб пристрій, на відміну від дороговартісних аналогів (які вказують тільки лінію пошкодження) вказував лінію, точне місце і відстань до пошкодження. Електроенергетична система вразлива до пошкоджень, адже має велику протяжність та піддається впливу кліматичних факторів. Під час війни пошкодження можуть мати масовий характер. Пристрій дозволить зменшити час, протягом якого споживачі знаходяться без світла. Відповідно, отримати більший дохід із реалізованої електроенергії та її транзиту”, – уточнив Анатолій Мацуй.
Так, корпусний мікропроцесорний пристрій з SIM-карткою встановлюється на електричну підстанцію і моніторить виникнення замикань, при цьому він миттєво вказує місце пошкодження у багатокілометровій розгалуженій мережі та оперативно і точно передає необхідну інформацію оператору, який знаходиться дистанційно.
“Так, є певна точка, щоби бригада, яка виїздить на аварію, знала точне місце пориву. Це дає змогу зекономити час, гроші. За нашими даними, “Кіровоградобленерго” може впроваджувати у своїй роботі, адже ця проблема є досі не вирішеною, і в умовах сьогодення, під час обстрілів, є актуальною”, – уточнив Анатолій Мацуй.
Зокрема, це дозволятиме енергетичним компаніям після обстрілів швидше відновлювали лінії електропередач.
З його слів, пристрій має ряд переваг: окрім індикації виникнення пошкодження він вказує відстань до місця пошкодження, має простий інтерфейс, який не потребує додаткового навчання, його можна легко перепрошити для умов зміни конфігурації мережі, має до 20 аналогових входів, АЦП, мікроконтролер STM32 або FPGA, LCD дисплей.
У основі програмного забезпечення лежить алгоритм, який є складовою кандидатської дисертації аспіранта Олександра Шепеля. Пристрій дає змогу визначити місце аварії, враховуючи конфігурацію мережі.
Також, він уточнив, що для цієї розробки ще є час для дослідження, розробки та вдосконалення пристрою. Бюджет проєкту складає 20 тисяч гривень. Хакатон “Hardware Engineering Hackathon”відбувається за підтримки американського фонду USAID.
В разі перемоги в хакатоні розробники проєкту матимуть змогу в жовтні2023 року поїхати до Фінляндії на конкурс “Nord Dip”.
